Сповіщення

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

Блоги

avatar

Morwenna Moon

01 червня, 2026

З початком Місяця Прайду! ✨

Tale Fatum

Вітаю, друзі! Переходжу до публікації Tale Fatum!І хочу розпочати зі знайомства з героями!Отже, одна із головних героїнь історії Азраель, вона ж Янгол Смерті, вона ж молодша сестра Люцифера)*якість анімацій у колажі дещо страждає на цьому сайті, тож запрошую на свою сторінку, де я додаю їх у вигляді відео) Куди ж без самого Люцифера)І, звісно ж, головна героїня першої частини — Ізуель, що у другій матиме також трохи свого "екранного" часу)*До речі про музику! У книги є плейлист, тож запрошую до прослуховування)⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘Tale FatumАзраель завжди вважала Смерть невблаганною. Невідворотною. Та коли приходить час для найдорожчих складно лишатись неупередженою. Складно не благати про порятунок.Всього одне парі, необдумано укладене вищими силами, може привести янгола на Землю, де люди руйнують себе поступово: брехнею, зрадами і силою, спрямованою проти іншого.Що станеться, коли загроза загальному порядку Небес та Пекла зіткнеться зі злочинністю та хаосом на Землі? Чи буде шанс врятувати тих, хто має значення? Чи судилося всім пізнати мир та спокій? Чи жити їм до скону у руйнуваннях, бо...Така вже Доля? Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨❣️Мій інстаграм❣️Мій фейсбук❣️Мій пінтерест❣️Мій тредс Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️
avatar

Ксенія Терра

30 липня, 2026

Спокуса, що пахне весною і гріхом

Іноді найнебезпечніша битва починається не на полі бою.А в тиші нічного табору, коли всі сплять, вогнища догорають, а весняне повітря стає надто теплим, надто густим, надто живим.Касій і Еліра давно вдають, що між ними лише обов’язок, війна й спільна мета. Він тримається в тіні, наказуючи собі не наближатися. Вона виснажує себе роботою, ніби може втомою заглушити те, що вперто прокидається під шкірою.Але почуття не питають дозволу.Вони ростуть у кожному погляді, у кожній випадковій тиші, у кожному русі, який хочеться зробити — і не можна.Цієї ночі Касій переступить межу.Не як воїн. Не як колишній інквізитор. А як чоловік, який занадто довго стримував бажання торкнутися жінки, що стала для нього і спокусою, і порятунком, і найнебезпечнішою слабкістю.Еліра теж не камінь.Вона опирається. Злиться. Зупиняє його. Зупиняє себе. Бо знає: якщо вони дозволять цьому вогню розгорітися, він спалить не тільки їхній спокій.Він може зруйнувати все, що вони так відчайдушно намагаються втримати.Це глава про бажання, яке рветься крізь заборони. Про пристрасть, яку доводиться душити власними руками. І про двох людей, які вже програли одне одному, але все ще намагаються вдавати, що тримають контроль.
avatar

Ксенія Терра

13 серпня, 2026

Коли вона нарешті впустила його в серце.

Еліра довго не дозволяла собі слабкості.Вона могла витримати біль, страх, полювання, втрати й темряву, що повзла світом, наче жива. Могла стояти проти ворогів із високо піднятою головою. Могла захищати інших, навіть коли сама ледве трималася на ногах.Але впустити когось у серце — виявилося страшніше за будь-яку битву.Касій не прийшов до неї як рятівник із красивими словами.Він прийшов із власними шрамами, провиною, темрявою минулого й руками, які колись служили Ордену.Вона не мала б довіряти йому.Не мала б тягнутися до нього.Не мала б знаходити спокій у тому, хто сам так довго був частиною її кошмару.Та серце не завжди слухає розум.Одного дня між ними зникла остання відстань. Не через обітниці чи гучні зізнання. Вони нарешті дозволили собі зізнатися в почуттях та прийняти їх.І тоді Еліра дозволила собі те, чого боялася найбільше.Бути не тільки сильною.Бути коханою.