А кому нутрощів? А кому крові ворожої, світів жорстоких, хлопців диких, скальпів здертих? Боги позабуті, колонії закинуті, батьківський борг діти віддають, не так нитка прядена, не так доля складена, не туди куля полетіла...
Так, я люблю жахи. Я пишу жахи. Я виросла на Лавкрафті, Кінґові та Баркерові. Я читаю Кінґа з шести років, а мені вже сорок. І дуже не люблю любовні романи. Зате дуже люблю історичні. І ще я пишу фанфіки, де нема кохання, а є тільки війна під регіт спраглих богів.... (хто впізнав фразу, тим людям черепів побільше!)