— Жреці храму богині сонця Айни вважають, що перші звіролюди з'явилися внаслідок війни з ельфами. Зазнавши у війні поразки та опинившись на межі зникнення, ельфи прокляли людей. І ті, хто не вклонявся богині Айні й не був під її захистом, у кого була жорстока, як у звіра, сутність, — ті й перетворювалися на звіролюдів.

Звіролюди нищили цілі поселення, викрадали дітей та перетворювали їх на подібних до себе. Тоді, двісті років тому, лорд Грегор зібрав могутнє військо і винищив майже всіх потвор. І народ Крайна був...

— Повна, цілковита маячня, — Морган тяжко зітхнув.

— Перепрошую, що саме «маячня»? — старий сивий Крон похмуро глянув на сімнадцятирічного хлопця своїм єдиним оком, яке ще бачило.

Гарне з аристократичними рисами обличчя юнака було блідим, як у людини, яка мало спить і забагато думає. Його волосся — густе, вугільно-чорне — лише підкреслювало цю блідість. Але найбільше в ньому притягувала увагу та крихка, нерозкрита сила, що ховалася у погляді. Очі були темними, сфокусованими, і в них відчувалася гаряча суміш: нетерпіння молодості й глибока обережність, яку йому прищепило оточення. Він не був злим чи жорстоким, але його холодний погляд міг легко ввести в оману. Здавалося, він постійно прораховує кроки, яких дорослі чекають від нього, водночас мріючи про власні.

— Вся ця... історія. У світі повно жорстоких злочинців, які точно не вклоняються богам. Але вони не перетворюються на звіролюдів. Вважаю, що всю цю легенду вигадали жреці, щоб мати більше впливу, влади... і, звісно, грошей, — відповів хлопець. — А насправді ніхто й уявлення не має, звідки вони з'явилися.