Блоги

Аліс Веро

01 вересня, 2026

Привіт, Буктонс! Давайте знайомитися, чи що?

#київський детектив #нові автори #що почитати

😉Я — Аліс Веро, і я офіційно поповнюю лави місцевих текстотворців. Одразу попереджу: я автор-експериментатор. Сьогодні я можу писати ніжну романтику, а завтра — детально вивчати в гуглі, «як непомітно сховати тіло на Подолі», щоб написати переконливий детектив (сподіваюся, кіберполіція за мною ще не виїхала).Мій перший роман «Липа нашепотіла» — це історія, яка народилася з дуже дивної фантазії. Я подумала: а що буде, якщо об’єднати в команду суворого 60-річного слідчого прокуратури на пенсії та... 45-річну вчительку фізики з 20-річним стажем?Правильно! Вийде ідеальний тандем приватних детективів. Один знає всі кримінальні схеми столиці, а інша — бачить злочинців наскрізь, бо після двадцяти років роботи в школі її вже взагалі нічим не злякати (і закони гравітації вона знає краще за будь-якого кілера).Книга безкоштовна, публікується частинами, тож заходьте на вогник, додавайте в бібліотеку та пишіть коментарі — я обожнюю спілкування.Автори, діліться в коментарях, які дивні запити ви останнього разу вводили в пошуковик для своїх книг? А читачі — зізнавайтеся, любите, коли вбивця — не садівник? 🕵️‍♂️✨

Читати блог

Аліс Веро

02 вересня, 2026

Друга історія з детективного циклу " Липа нашепотіла"

#18 #відверто #класичний_детнктив #приватний_детектив

🗂 Справа №2🎭 «Тіні на темній сцені»🌿 Театр. Репетиція. Зникла актриса.Поліція впевнена, що це чергове зникнення.Анна та Ігор починають розслідування і швидко розуміють: за театральними кулісами кожен грає свою роль. Але одна з них може коштувати свободи.❓Чому людина зникає саме тоді, коли всі дивляться на сцену?Справа N2Глава1Поділ, як і завжди, був напоєний ароматом кави, старих двориків і чиїхось нездійснених мрій.Світло від куполів Андріївської церкви торкалося давньої липи, яку, за легендою, у 1635 році посадив митрополит Петро Могила на честь часткового відновлення Десятинної церкви, і м’яко мерехтіло на її рано пожовклому листі. У повітрі стояв запах вологи й каштанів.«Зупиніть літо, я не встигаю відпочивати» — подумала Анна Довженко, сидячи на своєму улюбленому місці — на цоколі металевого паркану, який на початку 2000-х встановили навколо популярного дерева, намагаючись вберегти його від вандалів і просто від численних відвідувачів. Давня липа — найвідоміше київське дерево бажань. Кияни знають: щоб воно виконало бажання, треба обійти його сім разів за годинниковою стрілкою або прив'язати на ньому стрічку. Анна згадала, як одного разу її пробило розібратися — чому власне ці стрічки прив'язують і почула безліч версій.***Слідство ведуть приватні детективи Анна й Ігор.🕵️А тут дуже хотілося б отримувати якісь коментарі щодо самого детективу і візуалу до нього 😊🧑‍💻 Сподіваюсь, що вже читаєте 🤗

Читати блог

Ксенія Терра

26 вересня, 2026

Трішки цікавенького

#вбивства #детектив #змова

Леон розгублено зводить плечима.— Не знаю. Можливо, він був настільки впевнений у своєму препараті...— Він був упевнений не в препараті, — тихо перебиваю. Холод пробігає по спині від усвідомлення простої, моторошної істини. — Він був упевнений у вашій смерті.Леон завмирає.— Йому було байдуже, що ви побачите його перстень або почуєте його голос, — продовжую, розкладаючи факти по поличках. — Тому що мертві не дають свідчень. Ви не повинні були прокинутися, Леоне. Для Торна ви вже були трупом на тому столі. Це не помилка і не дурість. Це його самовпевненість в тому, що його не покарають, не спіймають.Ми замовкаємо. Обидва розуміємо, з якою силою маємо справу.Це не просто корумпований лікар чи найманий вбивця. Це люди, які вважають себе богами.Раптом чую різкий звук із вітальні. Це хтось увімкнув телевізор.Кидаю на Леона короткий погляд і швидко виходжу в коридор.У вітальні Нора стоїть перед старим, пузатим екраном телевізора, обхопивши себе руками за плечі. Тео сидить на підлозі поруч, не відриваючи погляду від новин.Я наближаюся, і потім погляд падає на екран телевізора. Всередині все стискається. Я ніби провалююсь в якусь крижану прірву.На екрані — будівля мого моргу. Територія обгороджена жовтою поліцейською стрічкою. Блимають червоно-сині мигалки патрульних машин, а навколо центрального входу, мов стерв'ятники, рояться десятки журналістів із мікрофонами.— ...безпрецедентний випадок, — лунає стривожений голос репортерки. — Тіло Леона Рейва, зірки автоспорту, чия раптова смерть шокувала світ лише вчора, безслідно зникло з міського моргу. Поліція офіційно підтвердила факт викрадення. Територія оточена, триває слідство...Я викрала труп. Я стала злочинницею.Від цієї думки стає недобре. Одне діло — діяти на адреналіні, рятуючи людину вночі, і зовсім інше — бачити наслідки своїх дій при світлі дня.Леон безшумно підходить ззаду. Він теж дивиться на екран, де саме показують його усміхнене фото у гоночному комбінезоні.Не всі мертві мовчатьhttps://booktons.com/book/ne_vsi_mertvi_movchat

Читати блог

Аліс Веро

26 вересня, 2026

Загадка старого будинку в флешмобі Осіння_Асоціація

#вересень_за_містом #детектив #зрада #осіння_асоціація

Наш флешмоб #Осіння_Асоціація розпочався чудовою книгою. 📚Осінь, яку ми не планували🖊 Ася Рей🎭 Жанр: сучасний любовний роман💡 Для кого ця книга:▫️ Для прихильників затишної, атмосферної та чуттєвої романтичної прози.▫️ Для читачів, які обожнюють осінній вайб, гарячу каву, книжкові деталі, дощові побачення та випадкові зустрічі, що змінюють усе.▫️ Для тих, хто шукає тепле, ніжне й щире українське чтиво для зігріваючих вечорів під пледом.Моя книга- друга в цьому флешмобі.📚Загадка старого будинку🖊 Аліс Веро🎭 Жанр: детектив, романтикаСтарий похмурий особняк, оповитий лякаючими легендами про привидів, химерними звуками та стародавніми таємницями, приховує значно більше, ніж здається на перший погляд.💬Ще одна історія з циклу «Липа нашепотіла»: детектив без липи.🤷🕵️Друзі, це десята книга про приватних детективів Анну й Ігоря — так, ту саму «Липу нашепотіла», яку дехто з вас уже встиг полюбити за київський колорит і затишну атмосферу справ, які вирішуються за філіжанкою кави десь на Володимирській.Тільки цього разу все інакше.Анна їде на розслідування сама — у старовинний заміський особняк, де господар підозрює щось середнє між родинною драмою й потойбічним втручанням. Дзвіночки серед ночі, шепіт у порожніх коридорах, дивні звуки, яких не може пояснити жодна сигналізація. Справа настільки заплутана, що детективці ніколи навіть подумати про повернення до Києва, поки все не проясниться.А значить — Ігоря в цій історії майже не буде. Він лишається на зв'язку, підказує здалеку, коли потрібно, але цього разу Анні доведеться розплутувати клубок сама: ревниву дружину господаря, її таємничого «помічника», старі скрині з подвійним дном і будинок, який, здається, пам'ятає більше, ніж будь-хто з живих.І, звісно, без липи на Володимирській — бо цього разу немає ні часу, ні можливості на неї повернутися.Чи впорається Анна без напарника?Скоро дізнаєтесь.Вересень. Дощ гірко плаче.💡 Для кого ця книга:▫️ Для прихильників атмосферних класичних детективів, герметичних розслідувань та затишної романтики.▫️ Для читачів, які обожнюють історії про старовинні маєтки, сімейні скелети в шафі, привидів, таємні кімнати та непрості стосунки.▫️ Для тих, хто шукає інтригуюче, чуттєве та загадкове українське чтиво для вечірнього відпочинку.❤️ Чекаю ваші відгуки ❤️

Читати блог

BookTons

Меню

Сповіщення

Повідомлення

Чати

Жодних нових повідомлень

Блоги

Аліс Веро

Привіт, Буктонс! Давайте знайомитися, чи що?

Аліс Веро

Друга історія з детективного циклу " Липа нашепотіла"

Ксенія Терра

Трішки цікавенького

Аліс Веро

Загадка старого будинку в флешмобі Осіння_Асоціація