Сповіщення

Непрочитано 0 з 0
Позначити як прочитані
Жодних нових сповіщень.
Щойно надійдуть нові сповіщення, вони відображатимуться тут.

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

Блоги

avatar

Наталія С. Шепель

04 травня, 2026

Хроніка бару "Зелений Змій". Частина перша. "Завдання із загадкою"

https://booktons.com/book/b_22042026_khroniky_baru_zelenyi_zmii Це був дивний світ. Нескінченний степ простягався до самого обрію, вкритий низькою травою лілового відтінку, що хвилювалася під легким вітром, ніби жива. Посеред цієї незвичної картини, на камені кольору обпаленої цегли, сиділа дівчина. Її постать виглядала майже нереальною - наче вирізаною з іншої реальності й випадково залишеною тут. Її і без того химерну зовнішність підкреслювали промені величезного яскраво-червоного сонця - неможливо було зрозуміти, чи це світанок, чи захід. Світло ковзало по її обличчю, надаючи рисам то м’якості, то загрозливої різкості. Після десятків відвіданих світів і знайомства з безліччю рас здавалося, що мене вже нічим не здивувати. Та сіроокі, майже зміїні очі з вертикальними зіницями, вогнисто-руде волосся й загострені вуха викликали не лише цікавість, а й настороженість. Особливо тоді, коли все почало змінюватися. Її очі раптом потемніли, ніби в них згасло світло, приховавши вузькі зіниці. Волосся спалахнуло м’яким сяйвом, немов усередині нього загорілося полум’я. І звідкись - ніби з повітря - з’явився лускатий хвіст, що почав повільно, майже ліниво розгойдуватися з боку в бік. Я й раніше бачила драконів, які набували людської подоби. Але ця дівчина… вона була кимось іншим. Хоча луска, що проступила на її вилицях, натякала на драконячу природу, в ній відчувалося щось ще - щось старіше, глибше й значно небезпечніше. Поки я подумки намагалася зрозуміти, хто ж переді мною, незнайомка мовчки витягла зі повітря сувій і простягнула його мені. Жодного слова, жодного зайвого руху - лише уважний, пронизливий погляд. Коли я взяла документ, звернула увагу не лише на її нігті, схожі на пазурі, а й на печатку, що захищала вміст від сторонніх. На ній була зображена голова ворона, а під нею - два схрещені мечі. Такого символу я ніколи раніше не бачила. Це було останнє, що я встигла розгледіти в тому дивному світі. Щойно руда відпустила сувій, усе зникло - і я прокинулася у власному ліжку від різкого болю в лівій руці. Те, що це був не сон, підтверджував шматок скрученого паперу, який лежав просто на моїй ковдрі.
avatar

Антон Очерет

06 травня, 2026

Вітаннячко, кісята! ₍^. .^₎⟆

Доброго часу доби, леді й джентльмени. Я - Очерет, і з деякими з вас ми, можливо, вже зустрічалися на інших платформах. Ну а з ким не зустрічались... То приємно познайомитись ☺️.  Або ні хх) Час покаже. Періодично розважаюсь (і розважаю читачів) тим, що пишу фентезі, фантастику і взагалі все, що підкидує мені моя хвора підсвідомість та бісеня, що сидить на лівому плечі (воно там є, серйозно ^..^). Ну а у вільний від письменницької діяльності час - займаюсь створенням нових робочих місць для виробників "лади каліни" та безкоштовних пельменів (ну, хтось же має цим займатись). І роблю я це у лавах славетної 5 окремої штурмової бригади) ⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘ Днями на іншому ресурсі сталась неприємна ситуація - один з моїх творів був заблокований. Проблему вдалось вирішити... Але, як то кажуть, осадочок-то лишився. Тож я зробив висновки і підготував собі резервний плацдарм)) Саме вищезгадану книгу я й почну публікувати тут першою. Книга зветься "Я, Дзен", і вона... Ну, про Дзена, це ж очевидно хх)) Та добре, добре, жартую. Дзен - це такий чувак, який служив у непереможній українській армії та хвацько роздавав воріженькам добра й любові - аж поки прикрий збіг обставин не закинув його у жорстокий позаземний світ, придуманий жорстоким автором (зловісний сміх за кадром). І там він виживає, як тільки... Та як тільки хоче, так і виживає))) "Дзен" - це його  позивний. Як ви вже, мабуть, здогадались ☺️. А ще, прочитавши цю книгу, ви точно дізнаєтесь:  про позастатутні відносини між палицею та тим місцем, яке найдужче любить шукати собі пригоди;  що це за вид спорту такий - ляпасинг, і чому його б варто було придумати, навіть якби його не існувало;  про тяжку жебрацько-злодійську долю і до чого тут творчість Василя Стуса (може бути, що й ні до чого);  чи дійсно справжні чоловіки носять кілти;  що таке команда "триста тридцять три", чому її немає в іншому світі і чи вона там взагалі потрібна; чому Дзен, власне, Дзен, а не Кіпіш, наприклад... А ні, про це може й не дізнаєтесь)); чи справді гноми - нацисти, чи то хтось просто себе накручує?  що насправді казав, а чого не казав Отто фон Бісмарк (спойлер: автор і сам не знає);  чи дійсно така смачна кава на ОККО у Констасі... а, ні, не дізнаєтесь, бо тієї заправки вже, на жаль, немає;  і як воно взагалі - жити в іншій реальності, коли вдома ти був накачаним і тренованим, а тут... Втім, це вже самі дізнаєтесь))   ✍ Коротше, читайте - і не пошкодуєте! Ну або пошкодуєте... І тоді мені лишиться тільки розвести руками і, як казав один мій друг, промовити: "А шо рабіть?" Книга входить у цикл "Сонячне Затемнення", який наразі поки що тут не опублікований... Але читається окремо.
avatar

Кайла Броді-Тернер

21 травня, 2026

І створила Ніч День новий...❣️

Вітаю, друзі! Сьогодні розповім трохи про “І створила Ніч День новий…”. Це історія-приквел до книги, що вже опублікована на сайті “Спадщина Троїстої Богині”. Події обох історій відбуваються в межах одного світу, та охоплюють різний часовий проміжок. Тож обидві книги можна читати окремо, та якщо вам кортить осягнути повну історію героїв, магії, ельфів, богів та смертних – у вас є така нагода) Першочергово я писала саме “Спадщину”, та коли завершувала, усвідомила, що історія потребує початку, хотілось прописати події, що відбулися задовго до народження основного касту “Спадщини Троїстої Богині”, описати сходження Богині, її взаємодію зі своїми творіннями і взагалі описати історію Зоряної Варти та Міста Сонця, двох ворогуючих держав і як вони такими стали. Тож, приквел було написано прямо перед Новим Роком, чому я щиро тішуся, адже тепер ця історія містить більше цікавих героїв, у ній піднімалось чимало важливих питань і в цілому тепер читач має нагоду пізнати весь світ значно ліпше) Загалом “І створила Ніч День новий…” мала містити анімовані ілюстрації у тексті, та я поки розбираюсь як зробити їх видимимі тут, адже поки посилання чомусь не працюють( Хай там як, найближчим часом виходитиму з візуалами у блог, тож дочекайтесь) У наступному блозі неодмінно згадаю детальніше і про “Спадщину Троїстої Богині”, запевняю, ця книга не залишить вас байдужими) У планах також поступово додаватиму інші свої книги, зокрема і другу частину серії “Aeternum Confrontation” про янголів, демонів та людей. А поки я все це планую, закликаю зазирнути на першу частину цієї серії “Novum Initium”!Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨❣️Мій інстаграм❣️Мій фейсбук❣️Мій пінтерест❣️Мій тредс Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️
avatar

Кайла Броді-Тернер

22 травня, 2026

Спадщина Троїстої Богині❣️

Вітаю, друзі!Сьогодні поговоримо про "Спадщину Троїстої Богині".Це темне фентезі у авторському світі під назвою Ґотлін(у межах цього всесвіту є ще одна книга, яку я почну публікувати трохи згодом), тож світ об'ємний, містить багато таємниць і безліч яскравих персонажів!У центрі сюжету троє дітей, що зростатимуть на очах читача, впродовж історії вони постають у дуже юному, тоді підлітковому, а потім і більш свідомому віці. Тож, всі зміни, з якими стикатимуться герої можна буде відчути під час читання.Персонажі стикаються зі зрадами, обманом і непосильною вагою власної магії, яку їм усім доведеться усвідомити і взяти під контроль, відповідально прийнявши всі можливі наслідки.Ця історія, як і всі мої написана зі щирою любов'ю до власних героїв. Тож, навіть їх страждання у тій чи іншій частині сюжету, покликані виключно навчити і показати шлях, куди варто рухатись далі.Буду рада, якщо і ви познайомитесь із ними! Щодо фіналуЯ не пишу драму заради драми, та ця історія і не задумувалась як та, що міститиме хеппі енд, бачте, я люблю книги зі світлим сумом в кінці. Ті, що викликають безліч емоцій при прочитанні: радість, сльози, сміх навіть гнів від дій того чи іншого персонажу. Мені подобається тримати читача в напрузі, бо я сама у ній знаходжусь, коли пишу це. І попри "архітекторські замашки" при написанні, я свого роду "садівник" також. Адже часом сюжетний виверт стає несподіванкою і для мене, як для творчині історії.Знаю, багатьом важливий класичний хеппі енд, із весіллям, дітьми і вселеньским миром. Та це не про мене, хоч я дуже ціную і поважаю авторів, яким вдається зробити подібний фінал органічним. Моя ж історія хоч і фентезійна, та не могла скінчитися, весільними дзвонами чи переліком новонароджених королівських діток. Занадто багато було втрачено, занадто багато ще доведеться поновити. Водночас багато і поборено, а це дає надію поступово дійти до того щасливого фіналу, якого всі заслуговують (але вже "за кадром"). У житті нам всім після складнощів треба час оговтатись, не можна просто промотати кілька років вперед, коли ж настане те омріяне щастя, ми маємо прожити ті роки смутку, переживань, змиритися із втратами і лише тоді ми будемо готові до щастя.Аденна, Джейд та Сейдж запали мені в душу, бо вони, можна сказати, зростали на моїх очах) Ми бачили їх дітьми, бачили й підлітками, тоді молодими...Відслідковували як формувалися їх характери, ставали свідками перших закоханостей...Вони і справді мені як рідні. Тож я хотіла показати їх не ідеальними, часом нелогічними, тими, що роблять помилки, говорять не подумавши, чи тікають часом від складнощів, та повертаються аби взяти відповідальність за них. Бо вони живі. Живі, як ми всі. Хто з емоціями, хто з "ретроградним Меркурієм". Тож і фінал їх історії мав бути не класичним, не сконцентрованим на щасті. Їм трьом ще нема й тридцяти! Вони мають ще куди розвиватися, мають безліч часу, щоб знайти себе, дослідити світ, це не може бути кінцевою метою їх історії, це має бути її продовженням, початком якогось нового незвіданого етапу життя! Тож нехай проживають його уже без свідків)Зазирайте в гості, буду рада!)Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨❣️Мій інстаграм❣️Мій фейсбук❣️Мій пінтерест❣️Мій тредс Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️
avatar

Кіт Анатолій

31 травня, 2026

Коли місячне світло змінює колір…

Мені нагадали, що події не відбуваються випадково. У темному фентезі символи керують долями, але й в нашому реальному світі такожРазом із приходом Блакитної Повні — явища рідкісного, містичного та чаруючого, настав час відкрити завісу над наступною таємницею. Саме сьогодні, коли грань між світами стає найтоншою, я виклав новий розділ «Їх розлучила Смерть»Це більше ніж просто збіг... В моєму всесвіті саме місяць вважається лівим оком богині.Блакитний місяць здавна вважався часом особливої магії, коли оживають старі легенди, а темрява набуває нових відтінків. У промінні цієї повні мармурові статуї у палацах прокидаються віді сну, а дзеркала стають проходами між світами.Запалюйте свічки, впускайте нічний прохолодний вітер і поринайте в історію, де любов і прокляття переплелися навічно. Смерть уже зробила свій хід. Але що чекає на тих, хто залишився по інший бік?https://booktons.com/read/yikh_rozluchyla_smert?c=ch-3551058-rozdil_58_sribne_oko_bohyni_chastyna_2
avatar

Антон Очерет

10 червня, 2026

Будні Зла...

... воістину нелегкі.Раночку, коти й кицюні! ₍^. .^₎⟆ хх))Як ви вже здогадались - це нова історія. Після завершення Дзена я зробив паузу, переглянув всі свої можливі й неможливі плани на майбутнє - і вирішив зупинитись поки саме на ось цьому. А поки воно писатиметься - дозрію, можливо, і до чогось більш серйозного.Написано на основі та за мотивами мого оповідання "Все, що забажаєте" (тут не опубліковано). Текст першого розділу майже повністю повторює оригінал.Коротко про зміст:А ще там буде: - великий шаман (настільки великий, що знає пісню "Смарагдове небо", причому невідомо звідки); - можливо, потраплянець (але з'явиться не одразу й невідомо, чи буде взагалі); - деякі нюанси темної економіки; - деякі нюанси інфернального статуту (і чи варто підписувати важливі накази кров'ю); - і ще багато чого... я й сам поки до пуття всього не знаю))  Планується у вигляді збірки оповідань, мінімально сюжетно пов'язаних між собою.  Картинка вгорі клікабельна, в разі чого... Але кому влом скролити назад (я вас розумію, мені б теж влом було) - то тицяйте сюди:  ━━━━━━༻❁༺━━━━━━