Як я "весело" оповідання виставляла
Всім привіт! Як ваші справи?
Вчора я опублікувала оповідання. Але, йокелемене, як я намордувалась поки його виставила. Хочу поділитись й заодно змотивувати вас прочитати казку Історія всередині
Почнемо з того, що в мене комп 4 гіга оперативки (знаю, смішно і давно пора міняти — вже займаюсь цим питаннячком). Так от мій компуктєр нерідко зависає під час роботи, тож я переключаюсь на планшет. Але я можу зрозуміти, чому так стається під час ведення уроків: відкрито багато книжок, медіапрогравач, зум, усілякі супутні матеріали й т.д. Саме тому я вирішила, що уроки закінчу, попишу і вже потім виставлю оповідання.
Уроки вести закінчила, над повістю попрацювала. Почала підготовку для викладки: все зайве позакривала (щоб не гальмувало компуктєр), підготувала текст й анотацію, відкрила Telegram (щоб завантажити обкладинку) і... Компуктєр завис. Думаю, ну акєй — перезавантажу й так весь день як годинничок відпрацював. Почекала добрі тридцять хвилин, виставила всі тік токи, сторіси й тредси понаписувала.
Увімкнулося. Почекала, поки воно роздуплиться, маккохфе вип'є. Відкриваю і... І ця скотиняка неращесана знову висне! Думаю: "Довбать ту Люсю" й перезапускаю. І ця падла, мало того, що сорок хвилин вантажилась так ще й все позлітало!
Нумо відкривать по новій. Поки все відкрила пройшла ще година. Словом, мама я не знамо як, але виставила казочку. Тож дуже прошу вас про вподобайку і коментар. Це мене підтримає.
