Раді Вас бачити!

Ярослав дивився на неї кілька секунд, ніби ще раз перевіряв. Потім повільно підняв руки і обережно взяв її обличчя в долоні. Великі пальці ковзнули по щоках.

— Якщо щось буде не так — одразу кажи, — тихо сказав він. — Добре?

Олеся кивнула. Горло раптом пересохло.

Він поцілував її спочатку м’яко, майже невагомо. Потім глибше. Олеся відповіла, вчепившись пальцями в його сорочку. Тканина була теплою від тіла. Вона відчула під пальцями твердість грудей і лінії татуювань.

Ярослав повільно зняв з себе піджак і кинув його на те саме крісло, куди вона поклала його раніше. Потім розстібнув ще кілька ґудзиків на сорочці. Темні малюнки на грудях і шиї стали видніші. Олеся не відводила очей. Їй хотілось торкнутися. І вона торкнулася — провела пальцями по чорних лініях, відчуваючи, як під шкірою напружуються м’язи.

Він тихо видихнув і нахилився до її шиї. Поцілунок був гарячим. Потім ще один — нижче, ближче до ключиці. Олеся закинула голову, дозволяючи. Її власні руки вже самі тягнули його сорочку вгору. Він допоміг, стягнув її через голову і кинув кудись убік.

Тепер він стояв перед нею без верху. Широкі плечі, рельєфний живіт, татуювання, які спускались нижче пояса брюк. Олеся ковтнула. Вона бачила чоловіків без одягу і раніше — в інтернеті, випадково — але ніколи так близько. І ніколи такого.

Ярослав простягнув руки до краю її червоної футболки.

— Можна?

Вона знову кивнула. Він повільно підняв тканину, і вона підняла руки, допомагаючи. Футболка полетіла на підлогу. Залишився тільки тонкий чорний топ. Ярослав дивився на неї так, ніби вона була чимось цінним. Не жадібно — уважно. Потім провів долонями по її боках, підняв вище і обережно зняв і топ.

Олеся інстинктивно хотіла закритися руками, але він м’яко перехопив її зап’ястя.

— Не треба, — тихо сказав він. — Ти красива.

Вона відчула, як щоки горять. Він нахилився і поцілував її знову — уже жадібніше. Його руки ковзнули на спину, розстібнули застібку бюстгальтера. Тканина з’їхала вниз. Олеся здригнулась, коли його долоні торкнулись голої шкіри.

Ярослав обережно підвів її ближче до ліжка. Вона сіла на край. Він став навколішки перед нею і почав розв’язувати шнурівки її червоних кед. Спочатку один, потім другий. Кеди впали на килим з глухим звуком. Потім він повільно стягнув шкарпетки. Його пальці ковзнули по її щиколотках, піднялись вище — до колін, до стегон поверх джинсів.

Олеся дихала часто. Коли він розстібнув ґудзик на її джинсах і повільно спустив блискавку, вона мимоволі стиснула пальці в ковдрі.

— Все добре? — спитав він, піднімаючи очі.

— Так… просто…

Вона замовкла. Не знала, як сказати.

Ярослав зупинився.

— Просто що?

Олеся відвела погляд. Потім все-таки глянула на нього.

— Я… ніколи раніше. Повністю. Ну…

Він завмер. Кілька секунд просто дивився на неї. Потім повільно кивнув і піднявся вище, знову беручи її обличчя в долоні.

— Добре, що сказала, — тихо промовив він. — Тоді ми будемо дуже повільно. І ти будеш казати мені все, що відчуваєш. Добре?

Вона кивнула. Горло стиснуло від несподіваної ніжності в його голосі.

Ярослав поцілував її в лоб, потім у губи — м’яко, заспокійливо. Потім продовжив. Повільно стягнув з неї джинси разом із білизною. Олеся відчула прохолоду повітря на шкірі і мимоволі стиснула стегна. Він не поспішав. Просто гладив її ноги, цілував коліна, внутрішню сторону стегон, піднімаючись вище.

Коли його рот торкнувся її там, Олеся різко вдихнула і відкинулась назад на лікті. Відчуття було дивне, гостре, майже нестерпне. Вона не знала, куди подіти руки — то вчіплялась у простирадло, то в його волосся. Ярослав тримав її стегна, не даючи відсторонитись, і робив усе повільно, ніби вивчав.

Через кілька хвилин вона вже тремтіла. Дихання збилось. Коли хвиля накотилася, вона тихо застогнала і закрила очі. Тіло вигнулось саме.

Ярослав піднявся, витер рот тильною стороною долоні і нахилився до неї.

— Все добре?

Олеся лише кивнула, все ще не в змозі нормально говорити. Він швидко скинув решту свого одягу. Вона глянула — і знову ковтнула. Він був уже повністю готовий.

Ярослав ліг поруч, притягнув її до себе, цілуючи плечі, груди, шию. Його рука ковзнула між її ніг, обережно перевіряючи. Пальці ввійшли легко — вона була мокрою.

— Скажеш, якщо заболить, — ще раз нагадав він.

Олеся обхопила його шию руками.

— Добре. Просто… не зупиняйся.

Він розташувався між її ніг. Олеся відчула, як твердий член притиснувся до неї. Ярослав дивився їй в очі і повільно, дуже повільно почав входити.

Спочатку було лише відчуття розпирання. Потім — гострий, короткий біль. Олеся різко вдихнула і вчепилась нігтями в його плечі.

Він одразу зупинився.

— Боляче?

— Трохи… зачекай.

Він зачекав. Цілував її обличчя, гладив волосся, шепотів щось тихе і заспокійливе. Через хвилину Олеся кивнула.

— Можна.

Він увійшов глибше — все так само повільно. Коли повністю опинився всередині, обидва завмерли. Олеся дихала ротом, звикаючи до відчуття повноти. Біль уже відступав, залишаючи після себе дивне, розпираюче тепло.

Ярослав почав рухатись обережно. Короткі, повільні поштовхи. Олеся спочатку просто терпіла, потім почала відповідати — піднімала стегна назустріч. Біль остаточно пішов. Залишилось тільки відчуття, як він рухається всередині неї.

Він прискорився зовсім трохи. Олеся стогнала вже відкрито, не соромлячись. Її ноги самі обхопили його талію. Руки ковзали по спітнілій спині, чіплялись за плечі.

Ярослав стогнав їй у шию — низько, хрипко. Його рухи стали глибшими. Олеся відчула, як знову починає наростати та сама хвиля, тільки сильніша. Вона вчепилась у нього міцніше.

— Ярослав…

Він зрозумів. Прискорився ще, тримаючи її стегна. Олеся вигнулась і тихо крикнула, коли оргазм накотився вдруге — сильніший, довший. Тіло трясло. Вона відчула, як він теж напружився, зробив кілька останніх глибоких поштовхів і глухо застогнав, кінчаючи всередині.

Після цього вони лежали мовчки. Ярослав обережно вийшов і ліг поруч, притягуючи її до грудей. Олеся слухала, як швидко б’ється його серце під її щокою. Між ніг було мокро і трохи саднило, але це вже не мало значення.

Він гладив її волосся довгими, повільними рухами.

— Як ти? — тихо спитав.

Олеся відповіла з заплющеними очима:

— Нормально. Краще, ніж нормально.

Він коротко поцілував її в маківку.

За вікном все ще шелестів дощ. У номері пахло сексом, його парфумом і чистою білизною. Олеся лежала в його руках і вперше за дуже довгий час не думала ні про що. Ні про валізу біля дверей, ні про завтрашній потяг, ні про те, що вранці все це закінчиться.

Просто ніч без правил.

І чоловік, якого вона більше ніколи не мала побачити.