Раді Вас бачити!

Ранок наступного дня почався з голосного гуркоту на коридорі. Не уявляю, що там мало коїтись, тим більше вранці другого вихідного дня, проте шум був такий, наче скоро рухнуть стіни.

Першою з нас схопилась Жасмін і кинулась в коридор. Ось мені туди чомусь зовсім не хотілось. Очевидно там щось страшне відбувається і зовсім не хотілось, щоб прилетіло і мені.

- Ауріко! Швидко сюди! – гаркнула Міна прямо з маленького коридорчику. Мене як віником з ліжка змело і я опинилась біля подруги. А Берта, яку теж зацікавили в події в коридорі налетіла на нас та виштовхнула в коридор прямо в піжамах.

Перших секунд двадцять я стояла в шоці. Весь коридор був розгромлений – вибита половина вікон і обсмалені стіни, по підлозі розлиті калюжі і в епіцентрі цього неподобства мій брат і мій хлопець б’ють один одному морди. А все ж так добре було вчора! О Зодіаки!

- Негайно припиніть! – закричала я на весь голос, дивно як не зірвала його. На мій крик відкрилось ще кілька кімнат і до вже готового натовпу додалось ще народу. – Ви що тут влаштували!?

Вони припинили гамселити один одного і я підбігла до них, рузштурхуючи в різні сторони. Напевно збоку все виглядало смішно – малявка типу мене, розбороняє бугаїв на півтори голови вище неї. Та тоді мені було байдуже.

Мені так хотілось бути щасливою. І сьогоднішній ранок був вже зіпсований. В Седрика була розбита губа, а в Єна здається зламаний ніс. А я його тільки недавно виправила!

- Вам не соромно!?

- Це все він! – кинув Єн в сторону Седрика.

- Не смій наближатись до моєї сестри! – гаркнув Седрик.

- Ану досить! – рявкнула я і відійшла від них ще раз оглядаючи розруху. – Вам обом не соромно!? Ви, як малі діти! Гляньте, що ви наробили! І це двоє дорогих мені людей!? Мовчати, поки я говорю. – перебила хлопців, які вже хотіли заговорити щось навперебій один одному. – Так ось, ви обоє маєте тут все прибрати і зробити так, як було. І я хочу, щоб ви помирились і стали відноситись одне до одного хоча б толерантно. Поки цього не станеться жодного з вас я бачити не хочу.

- Ауріка, я ж твій брат. – на обличчі Седрика красувалась образа.

- І? Я здається дала ясно зрозуміти, що Єн також мені дорогий. Врешті-решт ми зустрічаємось. Здається зовсім недавно я толерантно віднеслась до твого вибору нареченої, чи не так? Чекаю відповідного ставлення. Все, ви обоє мене втомили. Приходьте, як приберете тут і помиритись!

Під ошалілі погляди натовпу, Єна і Седрика я повернулась в свою кімнату, а за мною дівчата.

- Ти шизанута, якщо почала зустрічатись з Єном. – кинула Берта, відправляючись у ванну.

- Це вже мої проблеми. 

- Ти була крута! – весело додала Жасмін. – Ти бачила їх обличчя? А всіх зівак? Це буде новина місяця, а може і всього семестру.

Ось цього я і боюсь.