Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Вирішила придбати тортик і відразу після занять відправилась в місто. Давно не ходила пішки. Йти хвилин п'ятнадцять. Навкруг вже прохолодно, дерева голі, сутеніло. Тепер навіть шкода, що ростуть тут не ялини і туї, було б трохи приємніше і затишніше. А так вітер посвистує між гіллям. Задуває за пазуху. Потрібно обзаводитись теплішим пальто або ж шубкою. І то новою, мої шкільні зовсім сюди не підійдуть – старі, дитячі ще, та й з моди вийшли. З такими невеселими думками я добралась вже на півдороги, коли в кущах щось заричало. Я оглянулась – звідти світились дві великі червоні точки. Мене наче паралізувало. А звір повільно виходив на дорогу. Це був карг – величезний, вуха стирчать догори, а з пащі капає слина. Слина каргів пропікає шкіру. І де він взявся біля самого міста? Тут же патрулі і маги!
Не довго думаючи сформувала два світлячки і запустила прямо в очі звірові. Він дико заревів і кинувся до мене, а я навтьоки. Зі всіх сил. Світлячка без підтримки вистачить хвилини на дві. Блін!!! Ледве дихаючи від швидкісного бігу сформувала закляття води – бурульку і запустила в нього. І здається попала, та звір загарчав ще голосніше і не припинив погоні. Покликати на допомогу не було сил, все йшло на втечу. Місто наближалось та надто повільно.
І сталось найжахливіше. Я зачепилась і впала, з розгону пролетівши ще з десяток метрів. Різко заболіла рука і я мало не знепритомніла, та на адреналіні піднялась і запустила в звіра чи не єдину свою дієву річ – кульову. І промазала.
Моє серце впало. Щось мокре потекло по підборідді, і здається, це були не сльози. Ні! Кров тільки привабить хижака. І, я вже вознесла прощання Зодіакам, коли мене підхватило і підняло в гору.
Від болю в руці я голосно заволала, а потім засіпалась.
- Все добре. Вже все добре. – пролунав знайомий голос на вухо і я відключилась.
В кімнаті, що я опинилась було досить світло і наді мною зібралось кілька людей. Двоє патрульних, лікар і Єн Рейм.
- Ну от, нарешті прийшла в себе. – видихнув хлопець.
- Міс, поки лікар вас оглядатиме ви повинні будете відповісти на наші питання, нічого особливого, просто формальність.
Кивнула, оскільки говорити було несила. Промочивши горло водою врешті відповіла на більшість питань. Зокрема, розповіла про карга. Лікар тим часом констатував перелом носа і лівої руки, подряпини, синяки і магічне виснаження. Ніс зростив мені одразу, а руку тільки обезболив і правильно склав. Велів звернутись до цілителів з академії. Адже йому ще всю ніч чергувати. Поки не боліло, я була з ним згодна.
Поки я розповідала, що відправилась по торт, думала, що Єн вб’є мене. В нього був такий страшний погляд, аж поїжилась.
За годину нас відпустили. Порадили найняти до академії якийсь транспорт. А за каргом відправили загін патрульних і кілька магів.
