Раді Вас бачити!

Ми ще довгенько гуляли, обговорюючи закляття із старших курсів. На щастя на першому, як розповів Єн, дуелі чисто показові, щоб набрати більше балів для наступного року тим, хто і так залишився. А от на другому вже все серйозніше. З четвертого тобі може кинути виклик будь-який студент.

Єн провів мене до самої кімнати. Нам так ніхто і не зустрівся. Очевидно, вечірка ще у розпалі. Я ж пішла десь посеред неї.

-Дякую за прогулянку. Все було дуже цікаво. – усміхнулась своєму супутнику.

-А мені як. Знаєш, ти заслужила відповідь на своє питання. Просто хотів поспілкуватись з тобою. От і не пішов на вечірку.

-Хм… А якби я не покинула її? Чи не краще тоді було б мене там знайти?

-Бачиш-но, твій брат провів зі мною досить інформативну бесіду, суть якої полягає в тому… Ну він висловився приблизно так. – Єн скорчив смішну пичку. – Щоб я не бачив тебе більше біля моєї сестри! Навряд чи він бачив.

На цьому він розвернувся і пішов. 

Злегка розгнівана на Седрика за його втручання я зовсім не тихо ввірвалась в кімнату. Взагалі, не думала, що там хтось є.

-Ти де шляєшся! – накинулась Міна. – Здуріла, чи що? Вже перша ночі!

-Ми тебе кругом шукали і вже хотіли йти до Седрика. – Берта взагалі була сердита. – Ти хоч розумієш, що зірвала мені побачення.

-Все добре, я просто занудьгувала і не хотіла заважати розважатись вам.

-А де була? – Міна ще тримала мене за плечі.

-З Єном гуляли.

-Та ти взагалі ненормальна!? – Жасмін ще раз мене тріпнула. – А якби він щось зробив з тобою?

-Жасмін, він абсолютно нормальний. Ми просто говорили.

-Ага, говорили вони. А ти спровокуй його і побачиш. – завершила Берта.

Врешті, ми майже помирились.

Та спати я лягла злегка збуджена.

В цю ніч мені снились польоти.

Кілька наступних днів хотіла зустріти Єна і таки спровокувати на сварку, щоб перевірити Бертині слова, або ж довести, що вона не права. Але він як на зло не з’являвся на горизонті, що дуже дивно, адже жили ми в одному гуртожитку.

Початувавши кілька днів, закинула цю справу і взялась за розум. Тобто почала готуватись до занять без відволікання на дурниці.

І в мене вийшла повітряна сфера! Я легко скидала нею речі зі столика. Та на цьому мої успіхи закінчилися. Берта запропонувала навчитись робити різні повітряні фігури, щоб не тільки скидати речі, а й змітати пил вітерцем, ловити щось на повітряну подушку, або ж робити блискавичні удари повітряними фігурами різної конфігурації. Такі фокуси вона продемонструвала тільки з вогняними фігурами – кулею, шипами, батогом і ножем. Моя сусідка настільки віртуозно влучала в ціль, що я мало не плакала від захоплення. А й у мені є краплина вогню. Не багато, але щось повинно вийти. Та спочатку потрібно опанувати щось одне! Тож, закрившись у ванній, я від усієї душі метала сформовані водяні кулі в ціль. Щоправда…формувала їх я досить повільно, та і вийшло в мене з першого разу тільки сім штук, потім я видихалась. Але ж як приємно, що виходить хоч щось. Щоправда, про свої успіхи однокурсникам я не хвалилась. Дівчата порадили не афішувати всіх вмінь – вони знадобляться на дуелях і будуть ще тим сюрпризом для решти.

На такій щасливій ноті я знову прямувала на побутову магію. Було цікаво, що ж нового задасть Стокс і чи познущається з мене.