Раді Вас бачити!

-Привіт, ти як? – Запитав Седрик, мій брат.

-Седрику, скажи чесно, ти ж тут, щоб мене забрати? – Я шукала відповідь на обличчі брата.

-Майже.

-Що означає майже!? Невже нам не по кишені заплатити штраф?

-Та ні. Тобі призначили виправні роботи на тиждень. Ще не сказали?

-Та щоб його.

-Радій, що і так легко обійшлося. Попередження вже виписане, ще один такий фокус і тебе посадять на два місяці за грати.

-Чудесно. А ти мені щось приніс? – Скривила я миле личко.

-Їздитимеш відробляти з дому. Так що ходімо.

-І все?

-Все, тільки відпрацьовка тебе не порадує. Краще б вже штрафом обійшлося. – Він запнувся. – Ауріка, тобі доведеться підмітати вулиці.

-Навіть так…Добре, що не туалети мити. 

Седрик полегшено видихнув. І ми відправилися додому.

У нашій місцевості ходить багато легенд. Та одна з найстаріших – про Зодіаків.

В ній розповідається, що було дванадцять вищих істот – чи це були маги небувалої сили, чи боги, а може навіть деміурги, нікому невідомо. Ніхто не певен, що вони були навіть трохи схожі на людей. 

Кажуть тільки, що після створення нашого світу вони наповнили своєю силою дванадцять джерел, які били неподалік одне від одного. І стікались досередини, утворюючи озеро. Невелике і дуже чисте. Всі, хто окунався в його води благословлялися ними, отримували добре здоров’я і вкрай рідко магічні сили. Сили були стихійними і завжди відповідали знаку свого народження, частково асценденту і ще багатьом нюансам. Кожна людина отримувала унікальні за своєю природою здібності (якщо отримувала, звісно). Щоправда було одне але – окунутися потрібно було ще немовлям, до одного місяця. 

З часом люди збудували там величезний храм. Співали молитви і приймали матерів з дітьми. З усіх-усюд з’їжджалися сюди люди, щоб скупати своїх дітей. Служителі видавали їм невеличке посвідчення — сертифікат, про те, що вони їх відвідали.

З часом обитель Зодіаків обросла величезним містом, куди приїздили не тільки батьки з немовлятами, а й породіллі здалека, щоб окунути малюка одразу після народження.

Місцеві жителі на цьому пристойно наживалися. Місто вважалося найдорожчим із усіх існуючих. Але воно було того варте. До храму майже завжди стояла черга з малюками.

Мені ж не довелося скупатися у цьому озерці. І не тому, що ми бідні. Звісно, майже третя частина доходів сім'ї йде на оплату навчання Седрика в Академії Зодіаків. Та зараз він навчався на сьомому курсі. І, тоді, коли народилася я вільних фінансів було ще більше.

Причина дуже проста – я народилася завчасно. Таке буває. За два місяці до терміну. А їхати туди півтора. Мої батьки просто не встигали. І я мала лишитися без магії, та все склалося по-іншому.

І мене досі не спіймали тільки тому, що я чаклувала разом із Седриком. Як і самого першого разу. Саме тоді ми обоє дізналися про мої здібності, а може – про мою дефектність.

У зодіакальній школі ми вчили не тільки загальні предмети – рахування, письмо, читання, а й багато іншого, в тому числі і сам зодіакальний круг, і його таємниці. Хоча, які таємниці - це були загальні знання і їх вивчали незалежно від того хто б ти не був – чи дитина ремісника, чи банкіра. 

Також ми розбирали натальні карти кожного і могли приблизно знати, якими ми можемо стати в майбутньому і як на це вплинуть планети. Ті, хто отримував магічний дар, могли знати спрямованість своїх сил.

Я народилася на стику Терезів і Скорпіона, з асцендентом Овна. Страшне поєднання, як виявилося трохи пізніше.

Мій брат був Водолієм, з асцендентом Овна. Тож він люб’язно навчив мене одного фокусу, того, що я й показала комісії. Седрик говорив, що це потрібно, адже лише так я зможу довести комісії, що я кажу правду і врешті мене обов’язково візьмуть.