Раді Вас бачити!

Практики з інших предметів у нас ще не було. 

- Водяна сфера – початки бойової магії. Ми поки пишемо теорію.

-Головне, зосередься. Чим більше працюватимеш, тим швидше в тебе вдаватиметься опанувати те чи інше, але все залежить від складності, тож не розраховуй, що водяний смерч ти зможеш зробити за два дні, як і світлячок.

-Ну, само собою.

До нас постукали.

-Міна, ти когось чекаєш? – Берта питально глянула на сусідку, що фарбувала нігті. Та похитала головою. – Ну, займайтесь тоді, я відкрию. - Вона піднялась і пошльопала своїми смішними тапками-зайцями до дверей. – Єн?

Здивування в голосі Берти не було меж, я навіть сама підняла голову. Та моє ліжко було за стіною, а до вхідних дверей вів міні-коридор.

-Що потрібно?

-У вас же живе така Ауріка?

-Допустим. А далі що?

-Поговорити треба.

-Ти звідки знаєш Єна? – зашепотіла Жасмін.

-Не знаю я ніякого Єна.

-Ну, Ауріка на весь АЗ одна… - мовила Міна.

-Якщо вона тебе захоче бачити, тоді пущу, зачекай. – донеслось від дверей.

Берта повернулась в кімнату.

-Ти звідки знаєш брата Віктора? – зашипіла вона.

-Якого брата!?

-А ось і ти!

Все це прозвучало майже одночасно. Берта зло оглянулась на гостя. Це був той самий хлопець з парку.

-Я тебе не запрошувала.

-Я сам запросився. – він обійшов Берту, взяв табуретку і присів навпроти мого ліжка. – Значить так, пташка. Не раджу літати самій. Особливо по парку, цього разу я забрав Камонарана, та це не означає, що він забув все і так просто кине тебе діставати. Це вже буде спортивний інтерес.

-І, мені що, академію кидати? – не втрималась від репліки.

-Ну, так категорично не потрібно. В тебе є кілька варіантів. Перший і найпростіший – знайти собі хлопця, крутого хлопця. Камонаран поважає силу. Ну або ж почати зустрічатись з ним…ти його здається зацікавила.

-До таких стосунків, які він мені пропонував, я поки не готова. Та й до стосунків взагалі. Мені тільки вісімнадцять, я надто юна, щоб думати про такі серйозні речі.

Мій співрозмовник поперхнувся і зареготав. А я образилась.

-А що такого? Мене хлопці взагалі не цікавлять, як вид. Є ще варіанти?

-Тоді тобі доведеться навчитися захищатись самій. Магією, фізично ти навряд чи даси раду, особливо, коли він буде з компанією. Тож задумайся, пташка. Магія тобі ще рік буде недоступна…

-Ну, тут ти вже дарма. – усміхнулась собі. – Не дарма ж мене взяли прямо на співбесіді.

По лукавій усмішці співрозмовника зрозуміла, що сказала дурницю, обмовилась.

-То Камонаран в своєму праві, - засміявся Єн. – Значить і правда тебе? І за які такі заслуги? Ти навіть захистити сама себе не змогла.

-Єн, а тобі не пора вже до себе в кімнату?

-Здається, мені тут хочеться залишитися все більше і більше. – він зиркнув на Берту. – Мені ж цікаво, Берті. Ми ж тобою не сварились.

Сусідка нахмурилась і відсіла на своє ліжко. Здається, я влипла.

-Ну що, катуватимемо тебе, поки ти не скажеш, за що тебе взяли…

-Єн, ця інформація засекречена, навіть ми не знаємо. – втрутилась Міна, яка і врятувала мене. – Ауріка дала клятву про нерозголошення самому Дару Коліну. Тож вона тобі нічого не скаже. Нас самих гризе цікавість. Але ми не проти, якщо ти відвідаєш ректора, і поцікавишся в нього.

-А потім і з вами поділюсь? Ну це вже ні. – засміявся хлопець. Одним змахом руки він відправив табуретку на місце і попрощавшись покинув кімнату. Ура!

-А тепер розказуй, що ти не поділила з наслідним принцом Нареншара? – прошипіла Міна.