Раді Вас бачити!

Оскільки практики з інших предметів у нас ще не було ми поки пишемо теорію, доведеться працювати самій.

- Водяна сфера – початки бойової магії. Головне, зосередься. Чим більше працюватимеш, тим швидше в тебе вдаватиметься опанувати те чи інше, але все залежить від складності, тож не розраховуй, що водяний смерч ти зможеш зробити за два дні, як і світлячок.
- Ну, само собою.
До нас постукали.
- Міна, ти когось ждеш? – Берта питально глянула на сусідку, що фарбувала нігті. Та похитала головою. – Ну, займайтесь тоді, я відкрию. - Вона піднялась і пошльопала своїми смішними тапками-зайцями до дверей. – Єн?
Здивування в голосі Берти не було меж, я навіть сама підняла голову. Та моє ліжко було за стіною, а до вхідних дверей вів міні-коридор.
- Що потрібно?
- У вас же живе така Ауріка?
- Допустим. А далі що?
- Поговорити треба.
- Ти звідки знаєш Єна? – зашепотіла Жасмін.
- Не знаю я ніякого Єна.
- Ну, Ауріка на весь АЗ одна… - мовила Міна.
- Якщо вона тебе захоче бачити, тоді пущу, зачекай. – донеслось від дверей.
Берта повернулась в кімнату.
- Ти звідки знаєш брата Віктора? – зашипіла вона.
- Якого брата!?
- А ось і ти!
Все це прозвучало майже одночасно. Берта зло оглянулась на гостя. Це був той самий хлопець з парку.
- Я тебе не запрошувала.
- Я сам запросився. – він обійшов Берту взяв табуретку і присів навпроти мого ліжка. – Значить так, пташка. Не раджу літати самій. Особливо по парку, цього разу я забрав Камонарана, та це не означає, що він забув все і так просто кине тебе діставати. Це вже буде спортивний інтерес.
- І, мені що, академію кидати? – не втрималась від репліки.
- Ну, так категорично не потрібно. В тебе є кілька варіантів. Перший і самий простий – знайти собі хлопця, крутого хлопця. Камонаран поважає силу. Ну або ж почати зустрічатись з ним…ти його здається зацікавила.
- До таких стосунків, які він мені пропонував я поки не готова. Та і до стосунків взагалі. Мені тільки вісімнадцять, я надто юна, щоб думати про такі серйозні речі.
Мій співрозмовник поперхнувся і заржав. А я образилась.
- А що такого? Мене хлопці взагалі не цікавлять, як вид. Є ще варіанти?
- Тоді тобі доведеться  навчитись захищатись самій. Магією, фізично ти навряд чи даси раду, особливо, коли він буде з компанією. Тож задумайся, пташка. Магія тобі ще рік буде не доступна…
- Ну, тут ти вже дарма. – усміхнулась собі. – Не дарма ж мене взяли прямо на співбесіді.
По лукавій усмішці співрозмовника зрозуміла, що сказала дурницю, обмовилась.
- Значить, Камонаран в своєму праві, - засміявся Єн. – Значить і правда тебе? І за які такі заслуги? Ти навіть захистити сама себе не змогла.
- Єн, а тобі не пора вже до себе в кімнату?
- Здається, мені тут хочеться лишитись все більше і більше. – він зиркнув на Берту. – Мені ж цікаво, Берті. Ми ж тобою не сварились.
Сусідка нахмурилась і відсіла на своє ліжко. Здається я попала.
- Ну що, катуватимемо тебе, поки ти не скажеш, за що тебе взяли…
- Єн, ця інформація засекречена, навіть ми не знаємо. – втрутилась Міна, яка і врятувала мене. – Ауріка дала клятву про нерозголошення самому Дару Коліну. Тож вона тобі нічого не скаже. Нас самих гризе цікавість. Але ми не проти, якщо ти відвідаєш ректора, і поцікавишся в нього.
- А потім і з вами поділюсь? Ну це вже ні. – засміявся хлопець. Одним змахом руки він відправив табуретку на місце і попрощавшись покинув кімнату. Ура!
- А тепер розказуй, що ти не поділила з наслідним принцом Нареншара? – прошипіла Міна.