Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
За декілька днів до подій біля психіатричної лікарні
- Ну, то що скажеш? — нетерпляче запитала я Наталі.
- Як не дивно, але Дік погодився. От тільки...
- Що тільки? Ну ж бо, кажи вже! — вигукнула я нетерпляче.
- Доведеться зачекати, — спокійно промовила Наталі.
- Зачекати?! — перепитала я, — І скільки? День, два, а може рік?! — я вже просто не могла себе стримувати.
- Бетті, немає чого так хвилюватися, — спробувала заспокоїти мене Наталі
- Справді?! Ти в цьому впевнена?! А от я ні! — вигукнула з передсердя.
Ну от чому останнім часом все йде якось не так? Я ж так сподівалася на кузена Наталі. А тепер що?
- Бетті, повторю ще раз, Дік погодився взятись за цю роботу. Просто, на даний час у нього є чим зайнятися. І взагалі, перестань нервувати. А то можна подумати, нібито Джеймс ось вже через п'ять хвилин буде одружуватися. Так що давай, бери себе в руки і заспокоюйся.
- Вибач, — мені раптом стало соромно за свою поведінку перед подругою.
- Нічого страшного, буває, — промовила вона і поклавши свою руку поверх моєї, запитала, — Ти не думала звернутися до психолога?
- Хочеш сказати, що у мене з головою не все в порядку?
- Ну, навіщо ж так категорично? Якщо надумаєш, то я можу тобі свого порекомендувати. Тільки не треба робити такий здивований вираз обличчя. Так, я іноді відвідую психолога і не бачу в цьому чогось поганого.
- Навіть не знаю, — промовила збентежено, — Якщо чесно, то до такого я точно не готова.
Наталі неабияк мене здивувала. Я ніколи б не подумала, що вона, завжди така спокійна та врівноважена, може відвідувати психолога. Це було щось нереальне, щось таке, що не вкладалося в голові.
- Бетті, ти хоч і намагаєшся вести себе так, ніби нічого не змінилося, але ж я бачу, що це не так. Ти дуже сильно змінилася за ці останні дні.
- Це настільки помітно? — запитала я.
- Ну, не скажу, бачать це інші чи ні, але я так. Так що, ось, тримай, — протянула вона мені візітку.
- Гаразд, я подумаю.
- Я би на твоєму місці не відкладала. Це так, дружня порада. Але вирішувати ти повинна сама.
Що ж, я і справді стала якоюсь не такою. Навіть брат неодноразово мені про це натякав. І сьогодні, навіть не знаю чому я так емоційно відреагувала на те, що Дік попросив зачекати? До того ж, наскільки мені відомо, Джеймса зараз немає у місті. І як я могла про це забути? Чесно, не розумію.
- Ти мене здивувала, якщо чесно, — зізналася я подрузі.
- Я чудово тебе розумію, — відповіла вона, — І хочу сказати, що свого часу, мене також насторожував візит до психолога. Це зараз я така, якою ти мене бачиш.
- В Англії ти нібито була такою ж.
- Насправді, це не так. Тоді я не була собою, якщо чесно. Те, що ти бачила, було лише маскою. Та і в Англії я не просто так опинилася. Бетті, у кожного з нас є те, що ми намагаємося приховати від інших. І, хочу сказати, тобі повезло, на відміну від мене. У тебе є ті, хто тебе підтримає. Чого у мене, нажаль, не було. Я дуже рада, що познайомилася з тобою у найтяжчий період свого життя.
Чим більше Наталі говорила, тим більше я дивувалась. Тільки тепер, я раптом згадала, що вона ніколи не говорила про своїх близьких, крім кузена звичайно. Таке відчуття, що їх взагалі не існувало в її житті. А про те, що у неї можуть бути якісь проблеми, я навіть подумати не могла. А виявляється, що це не так. Несподівано якось.
Якщо подумати, то Наталі, у якомусь сенсі, права. У мене дійсно є ті, хто мене підтримає. Навіть Мімі, яка любить побурчати і називає нас з Максом не інакше, як реп'яхами, що причепилися до її задниці. Та насправді, а я це добре знаю, вона нас любить, не дивлячись ні на що.
- Бачу, ти вже заспокоїлася. Може, ще щось замовимо? — запропонувала вона.
- Можна і замовити, я не проти.
Як не дивно та сьогодні я не відчувала, щоб за мною хтось спостерігав. Навіть видихнула з полегшенням.
«Скоріш за все, я просто себе накрутила», — подумала я.
- Сподіваюся, — промовила я трохи згодом, — Дік не буде затягувати.
- Не переживай, ти обов'язково вручиш свій весільний подарунок, — посміхнулася Наталі.
- Ти навіть уявити не можеш, з яким нетерпінням я на це чекаю.
«Якщо Джеймс тільки дійсно зустрічається з іншою за спиною в Ірени», — подумала я. Насправді ж, я хотіла аби це виявилося неправдою. І на це у мене були свої причини.
_______________
Як думаєте, Бетті себе накручує чи її й справді хтось переслідує?
P.S. Що ж, виявляється у Наталі також є свої таємниці... Але про це вже буде в одній із наступних книг.
