Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
З кожним разом Ріта все більше мене дратувала. Останнім часом вона поводила себе так, мов була не служанкою. А сьогоднішня її витівка перейшла всі межі. Тому, схопивши це нахабне дівчисько за руку, я затащив її до себе в кімнату.
- Тобі настільки хочеться трахатися, що не можеш почекати? — спитала вона, посміхаючись.
- Закрий свою пащеку сука, — злісно процідивши крізь зуби, я ударив дівчину по обличчю. Я досить рідко дозволяв собі подібне, але ця стерва мене сама провокувала — Я начебто не одноразово попереджав, ще одна подібна витівка, і ти пошкодуєш.
- Вирішив налякати? Не на ту нарвався. Хоч до півсмерті можеш мене побити, але ніколи, чуєш Джеймс, ніколи я їй не прислужуватиму, — не встигнувши доказати Ріта відлетіла до стіни.
- Ні, люба, — зловісно посміхнувшись, промовив я, —ти їй будеш прислуговувати. І не просто так, а подібно до собаки приносити Ірені капці, — при цьому в цю саму мить я думав не про свою так би мовити наречену, а зовсім про іншу.
- Може, ще гавкати накажеш? — злизнувши з розбитої губи кров, спитала дівчина.
- Якщо знадобиться, то накажу, — нахилившись, я розірвав на ній сукню, оголюючи груди. Що ж, якою б не була вона стервою, проте добре знала, що мені від неї потрібно. Особливо зараз, коли не було поруч Елен.
- Сподіваєшся, що я погоджуюся? — запитала між тим вона.
- У тебе немає іншого виходу, — промовивши, я схопив зубами її за сосок і трохи потягнув.
Навіть не пам'ятаю, як і при яких обставинах, Ріта вперше з'явилася у моєму ліжку. Та це не так і важливо.
- Невже? — трохи вигнувшись, спитала вона, пропускаючи моє волосся крізь пальці. — На відміну від тебе я так не думаю. І взагалі, цікаво, як сприйме Ірена, дізнавшись, що після її відмови, ти трах...
- Раджу тримати свій язик за зубами, інакше я його тобі вирву, — пригрозив я. Ні, мені було було абсолютно байдуже, розповість вона Ірені чи ні. До того ж, на останню у мене були свої плани, а точніше на цноту, яку та так відчайдушно берегла.
- Ой-ой-ой-ой! У мене по тілу мурашки від страху, — промовила між тим Ріта.
- Я тебе попередив.
- Якщо таке станеться, то тоді я не зможу робити ось це, — відповівши, Рита полоскотала кінчиком язика мою вушну раковину.
- Відьма, — простогнав я, до болю стискаючи її груди.
- Так, Джеймсе, так. Можеш називати мене як завгодно, це мені подобається, — прошепотіла дівчина, розстібаючи блискавку на моїх штанах. — Це ж треба, як ти збудився!
Ставши навколішки, вона провела язиком по голівці збудженого члена, від чого я застогнав. Не маючи сил більше терпіти, я, штовхнув її на спину і тут же різко в неї увійшов. Відчувала вона від цього насолоду чи ні, я ніколи над цим не замислювався. Головне, що мені було потрібно в такі миті, так це задовольнити свою потребність. Тому, швидко зробивши свою справу, я наказав їй одягнутися і забиратися з моєї кімнати. А сам між тим почав збиратися до Елен.
Тільки вона була сенсом мого життя. Повітрям яким я дихаю, моїм власним наркотиком. З нею мені не треба було прикидатися, як я робив це з Іреною, чи проявляти жорстокість, на що мене часто провокувала Ріта. Тільки з Елен я був справжнім.
- Кудись зібрався? — запитала, зустрівши мене в коридорі, сестра.
- Провіюсь трохи, — відповів я. Менш за все мені хотілося зараз з кимось говорити. До того ж, я і так затримався.
