Раді Вас бачити!

Кинувши зіпсоване плаття на підлогу, я сердито промовила:

- Можу тільки уявити, як вона зараз зловтішається.

- Господи, Ірена, — промовила подруга, — не треба бачити ворогів у тих, хто тебе оточує. Знаєш, я вже починаю переживати, що ти і мене скоро почнеш ревнувати до Джеймса.

- Не говори дурниць. Це тут ні до чого. Та й який сенс мені тебе ревнувати? — спитала я, відчиняючи шафу.

- Ну я навіть не знаю. Слухай, а давай завтра кудись сходимо? Розвіємося, бо ти через цю роботу зовсім забула, як треба правильно відпочивати.

- Вибач, але давай наступного разу, — відповіла я.

- Хоча б раз, можеш не думати про роботу? — запитала Крістін, — Зрозумій, вона нікуди від тебе не дінеться. А так, сходили би в якийсь клуб. Відірвалися би там на повну.

- Ти ж знаєш, я не сильно люблю відвідувати такі місця.

- Так, справді. Хоча дарма.

- Бетті тобі набагато більше підійде, ніж я.

- Ха! Так вони з Максом практично і не вилазять звідти.

- Щось мене це анітрохи не дивує, — відповіла я, діставши із шафи інше плаття.
- І все ж таки, трохи розвіятися тобі не завадить, — продовжувала наполягати на своєму Крістін.

- Гаразд, — врешті-решт я вирішила здатися, — вважай, що ти мене вмовила.

- Ну, нарешті! — вигукнула Крістін і тут же кинулася мене обіймати.

- Легше, будь ласка, бо ще задушиш чого доброго.

- Вибач, це я від радості, — вибачилася Крістін. — Ось побачиш, ти не пошкодуєш, що погодилася.

- Сподіваюсь, — відповіла я.

Що ж, якщо задуматися, то Крістін була права. Я дійсно рідко куди виходила гуляти, адже весь час була зайнята думками про роботу. Навіть Джеймсу і то ледь вдавалося мене кудись витягнути. Але, що Крістін, що її брату не має жодних причин турбуватися про своє майбутнє. Хоча, якщо врахувати той факт, що зовсім скоро я стану місис Стенлі, то мені також можна не хвилюватися. Але, з іншого боку, я просто уявити не могла, як це сидіти вдома, нічого не роблячи. До того ж, я не збиралася постійно сидіти на шиї у тих, хто турбувався про мене з самого дитинства.

- Щодо Венесуели, це правда? — спитала тим часом Крістін.

- Так, — відповіла я, — просто ми з твоїм братом подумали і вирішили, що краще медовий місяць провести не там, де всі його зазвичай проводять.
- А я, якщо ще раз коли-небудь надумаю вийти заміж, то все таки поїду у подорож до Франції. — промовила подруга.

- Ти мене звісно вибач, але я щось не бачу, щоб Макс поспішав робити тобі пропозицію.

- Повірь, після мого невдалого попереднього весілля, у мене все ж таки є деякий досвід. Є один варіант, як женити на собі того чи іншого хлопця, — і вона тут же почала нашіптувати мені на вухо.

- Та ти з глузду з'їхала! — я була в шоці від почутого.

- Може і так. Але, наскільки я чула, іноді це спрацьовує.

- От бачиш, — сказала я, — ти сама щойно сказала, іноді. Крім того, Крістін, це дуже ризиковано. Адже обман може розкритися у будь-який момент.

- Ірена, невже, по твоєму, я настільки дурна, що не прорахувала все до найдрібнішої деталі?

- Я не кажу, що ти дурна. Просто мені не подобається твоя витівка. Але тебе ж не зупиниш, наскільки мені відомо.