Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
- У другій половині дня я зазвичай виводжу Соню до парку. Філіп? Він повертається додому лише увечері. Так, звичайно, але є одна проблема, річ у тому, що під час прогулянки нас постійно супроводжує один із його охоронців. Ні, він спостерігає за нами здалеку, так що можна буде щось вигадати.
Що ж, якщо когось і звинувачувати, то тільки себе. А чого ще можна було очікувати від родички колишньої дружини, хай і дальньої? Так, я вчинив дурість взявши Сару до себе нянею. І ось тепер маю результати своєї доброти.
- Костянтине, зайди до мене, — я вирішив викликати до себе начальника охорони.
- Зараз буду, — відповів той, — і які у нас проблеми? — спитав він, увійшовши до кімнати.
- Слухай і роби висновки, — відповівши, я тут же ввімкнув запис.
- Якщо ми її зараз притиснемо до стіни, то нічого не досягнемо. І ти розумієш це не гірше за мене, — промовив Костянтин, прослухавши все до кінця. — Це перше, що я хотів сказати. А друге…
- Знаю. Я ідіот, придурок та іже з ними. Визнаю, винен, — розвів я руками.
- Ну, я взагалі збирався сказати зовсім інше, — промовив Костянтин.
- І що саме?
- Ми допоможемо здійснити їх план. Зачекай, — зупинив він мене, — не поспішай з висновками. Я знаю, що кажу.
- Гаразд, — махнув я рукою.
- Так ось, як я вже пропонував, ми їм допоможемо здійснити їхній план. Але трішки його підкоректуємо.
Те, що пропонував Костянтин, було надто ризиковано, але між тим я розумів, що в цій ситуації нічого кращого і не вигадаєш.
- Моя тобі дружня порада. Будь розбірливішим при виборі коханки та чергової няньки для своєї дочки, — промовив Костянтин, перед тим як повернутися до себе.
Що ж, знайти собі нову коханку проблемою не буде. Так чи інакше, а жіночою увагою я ніколи не був обділений. А ось, що стосується нової няні… це вже проблематично. До того ж Соня за ці роки дуже звикла до Сари. Навіть не уявляю, як вона відреагує.
Уввімкнувши ще раз запис розмови Сари зі своєю колишньою, я уважно її прослухав. Що ж, про поїздку Ірми до Швейцарії у розмові не йшлося, проте вона все рівно була у небезпеці. І все через те, що мала дурість погодитися допомогти Габі.
Мимоволі я знову повернувся спогадами до нашого знайомства з колишньою дружиною.
Наскільки мені було відомо, то Габріелла з раннього дитинства виховувалася в сім'ї свого дядька Антоніо Боческі разом з його власними дітьми.
- Або ти сама спускаєшся...
- Або мене силоміць звідсіля стягують, — перебив Антоніо, дівчина все ж таки спустилася з подіуму і підійшла до нас.
- Може, ти привітаєшся? — запитав між тим у неї Антоніо.
- Привіт, — промовила вона, дивлячись навколо, неначе когось вишукуючи або роблячи вигляд.
- Габріелло, твої витівки переходять всяку межу, — поглянувши на племінницю, холодно промовив Боческі.
- Скажи спасибі, що я не вийшла на подіум у нижній білизні. І чому...
- Досить, — перебив її Антоніо...
Вже згодом я довідався, що її мати у свій час стала моделлю на перекір батькам, але успіху, із-за народження дитини, так і не досягла. Про те хто був батьком Габі ходило чимало слухів, та який з них більш менш був правдивим, достеменно не було відомо. То ж аби приховати цю сімейну ганьбу, Антоніо і забрав Габі до себе, видавши сестру за одного зі своїх партнерів по бізнесу.
Не скажу, що я в неї закохався. Так, Габі була досить вродлива. Хоча, чого брехати, вона і зараз є такою. Наш з нею шлюб був перш за все вигідним для самого Боческі та мого вітчима. Перший рік... Хоча ні, півроку, все було нібито добре. Тоді я навіть вірив, що ми все ж таки зможемо покохати одне одного. По крайній мірі, я на це сподівався. Але потім однієї миті, все змінилося. Хтось напевне здивується, що я не відразу це помітив, та саме так це і було. І я просто не знав, як реагувати на те, що Габі підсіла на наркотики і при чому давно. Та і виявилося це лише завдяки тому, що вона завагітніла.
- Термін не сильно великий. Я би навіть сказав, маленький, — продовжував говорити тим часом лікар, — тож ми можемо спокійно зробити укол.
- Ні, — сказав я, — і ви зробите все можливе і неможливе разом зі своїми людьми, щоб моя дружина не тільки нормально виносила дитину, але й народила...
«Антоніо не міг не знати, що його племінниця наркоманка», — промайнула несподівано в голові думка.
Я ще раз включив те відео, яке показував Ірмі і почав по новому, більш детальніше, його вивчати. Адже була ймовірність того, що я все ж таки міг щось упустити чи навіть не звернути увагу. І як виявилося, я був правий.
