Раді Вас бачити!

— І чого завмерла? — він продовжує знущатися, коли я не в змозі поворухнутися. — Якось дивно виходить. Запрошення було, а гостинність геть відсутня. Хіба так зваблюють чоловіків? 

Перші секунди я, як той баран, дивлюся на нові ворота, судомно шукаючи у голові бодай щось.

— Я просто… Я думала, ти пішов. Наїлася піци і майже допила вино, — вказую на докази, але Аскеров лише знизує плечима.

— То й що? — допитується він.

— Кохатися з повним шлунком не дуже комфортно, — сковтую від напруги, але очі вже жадібно ковзають по його фігурі під халатом. Навряд чи під ним щось є… 

Під моїм — немає точно.

— Красуне, я щось не пригадаю… коли це я казав, що хочу з тобою кохатися? — він дивиться на мене, як на нетямущу. — Я чоловік. Тож я обираю жінок, щоб потрахатися до поту, галасу і позбутися напруження.

— О, — нервово посміхаюся, затягуючи пояс на халаті якомога тугіше. — Ти, виявляється, полюбляєш грубощі у ліжку? — питання злітає в недоречному, легкому тоні, але мені вкрай потрібно прощупати його наміри.

Він обходить диван і стає поруч, бере мою руку. У цей момент навіть дихати неможливо — лише спостерігати.

— Ходімо. Я тобі покажу, як полюбляю, — він веде мене за собою. Його хватка не тисне, залишаючи мені можливість вирватися будь-якої миті. А я не то, що вирватися, а дихаю через раз. 

Ільяс крокує до ліжка і сідає. Обережно охоплює мене за стегна і тягне на коліна. Я сідаю з рівною спиною, скута збентеженням. Дивлюся на свою долоню, яку він досі тримає, і не можу позбутися дивного відчуття заціпеніння.

Він з'явився так неочікувано, що я просто не готова. 

— Дихай вже, Красуне. Не з’їм я тебе… Розслабляйся, — він відкидає моє волосся з плеча, трохи стягує халат, відкриваючи більше простору для своїх дотиків.

Мене починає колотити від забутих відчуттів. Груди важчають, сідниці вібрують на його колінах, а очі закриваються. Його поцілунки обережні, виважені і… неочікувано ніжні. Зовсім не цього я чекаю від людини, яка по телефону без жодних емоцій наказує вбити для мене людей. 

Його рука залишає мою і тягне пояс халату, в якому наразі нестерпно млосно. Від напруження, спина прогибається до болю, а груди піддаються вперед, зустрів його теплу долоню.

— Так не піде, дівчинко, — Ільяс підхоплює мене і вкладає на ліжко, нависнув наді мною. — З таким гострим язиком, прицільною місткістю і звабливим поглядом ти не можеш бути ані цнотливою, ані фригідною. Не грай зі мною у ці ігри і включайся.

За весь час після смерті Артема я займалася сексом лише декілька разів. З різними, незнайомими чоловіками, щоб Марат мав на них важіль і міг натиснути. Наразі, враховуючи попередній досвід, я вже не думаю, що мене це цікавить, коли в процесі довелося терпіти і наступати собі на горло. Тепер у голові крутиться все це, що не дозволяє розпалитися. 

Коли після декількох поцілунків напруга мене так і не відпускає, Ільяс зрештою відсахується. Це неочікувано лякає ще більше, через що я в нього вчепилася залізною хваткою.

— Вже краще! — чую насмішку, а тоді бачу обриси його руху. Він включає приліжковий світильник і повертається, цього разу добряче притиснув мене до ліжка і зручно вмостившись між моїми ногами. — Хочу бачити твої оченята, — легко підморгує і розкриває мій халат. 

Його погляд не біжить по моєму оголеному тілу, він дійсно заглядає мені в очі, наче щось шукає. 

— І звідки ти тільки з'явилася така, неоднозначна… — чи то риторичне запитання, чи роздуми у голос, але відповісти не дає. 

Він цілує мої вуста, з жаром проникаючи у рот язиком. Скидає свій халат, накривши мене кремезним, пружним тілом, змушуючи відчувати себе під ним надто крихкою і тендітною. 

Відповідаю на поцілунок, шукаючи орієнтири у його рухах. Думки потихеньку, одна за одною, втрачають сенс, залишив мене на осуд почуттям. Руки тягнуться до нього, занурюючись у густе волосся, обіймають міцні плечі. І за хвилину я відчуваю знайомий, вибуховий прилив і свербіння внизу живота.

Він мене збуджує. По-справжньому. 

Захопившись, я забуваю про скутість і ніяковіння, трохи піднімаючись і витягаючи руки з рукавів халату. Тягнуся до нього, як до того самого джерела, без якого я була такий довгий час сухою квіткою. І вже втратив будь-яке свідоме зважування кожного дотику і рух язика, міцно обіймаю чоловіка, змусивши перекотитися на спину.

Осідлавши його, тягнуся до губ, але він ухиляється. 

— А ось це вже зайве, Красуне, — шепоче, і повертає мене на спину, опустившись поцілунками до моїх грудей. 

Його дотики стають зухвалими, нестримними, але обережними. Відчуваю зуби на чутливих сосках, напружені пальці, які стискають моє тіло, і, саме, його збудження. Коли він торкається мене між розведених ніг і розмащує вологу, дивиться прямо в очі. 

— Я ж казав, що ти гаряча дівчинка, — задоволено посміхається, погляд стає хижим і по-чоловічому зверхнім. Він майстерно перебирає пальцями, через що мій перший стогін злітає з вуст. — І навіть співуча. 

— Ільясе… Почнімо вже, — мене починає дратувати те, що він веде верхню позицію, не поспішає, навпаки — сповільнюється, і визиває нестерпне збудження. 

— Ти граєш за моїми правилами, Красуне. І ліжко — не виключення, — ставить він мене чи перед фактом, чи перед умовами, але коли відчуваю, що його пальці наповнюють мене, то від насолоди очі закочуються і закриваються. 

Чорт забирай, а він знає, що робить… Тільки те, що я повністю підкорено лежу знизу, змушує відкрити очі. Це мене не переймало раніше, але наразі в мене наче біс вселився. Я хочу його. Нестерпно. 

Спостерігаю, як він відкриває презерватив, поцупив зубами куточок фольги, і вичікую. Коли чоловік розкатує гумовий захист, я приймаю другу спробу взяти все під контроль. 

Мої рухи ніг і рук чіткі, не менш натренеровані, ніж його. Знаючи всі свої переваги, оплітаю його, як липка ліщина і вкладаю на ліжко, без жодного сумніву. 

— Красуне… — вдихає, насупив брови.

— Потерпиш, — тепер моя черга всміхатися.

Його руки вже тягнуться до моїх стегон — рух упевнений, цілеспрямований, і по очах я бачу: він не приховує свого наміру повернути мене на спину.

Я перехоплюю його зап’ястя різко, а тоді вже м'якше ковзаю пальцями до його долонь і з’єдную наші руки.

Ільяс спостерігає за моєю дією уважно, навіть дещо насторожено. Брови більше зсуваються до перенісся, коли я притискаю його руки до ліжка й нависаю над ним, змушуючи його дивитися в моє обличчя.

У цю мить між нами зависає тиша — не порожня, а наповнена електрикою, якою можна обпектися.

— Не вигадуй, — він ворушить стегнами, через що я з насолодою прикриваю очі. 

Його гаряча плоть тверда. Бойова! Це змушує мене провокативно почати особливий танець стегнами, доставляючи нам обом задоволення. 

Ільяс, не побачив навіть тіні підкореня, застосовує силу. Сідає, виривається з моїх рук і міцно притискає до себе. Коли хоче скинути на ліжко, притуляюся до нього і впиваюся нігтями у його бархатну шкіру, через що він натурально зашипів. 

— Це твій вибір. Пограємо, якщо тобі так подобається.

Навіть не розумію, як він так швидко посадив мене спиною до себе, і стягнув мої руки м'яким ремінцем халату, зав'язав міцний вузол.  

— А це вже не подобається мені, — пробую виплутатися з імпровізованих кайданок, роздивляючись хитре плетіння.  

— Потерпеш, Красуне, — повертає мені мої ж слова і тисне на спину, змушуючи впертися зв'язаними руками у ліжко. — Чорт забирай… — чую його розгублений видих. І це зовсім не комлімент моїм сідницям. 

— Не зважай, — тихо відказую, відчув заминку, яка вкриває кригою.

На жаль, вид моєї оголеної спини дійсно визиває не тільки жах, але і відразу до будь-якого бажання. Але коли я хочу сховати неприємний вид мого тіла, його руки одразу стримують мене на місці.

— Вибач, — разом з цим пронизливим словом, він ніжно мене торкається і залишає теплий поцілунок між лопаток, через що мене пересмикує від неочікуваності. 

Пальці чоловіка, ніжні як пелюстки, вивчають бугристі виступи на спині. М'язи від напруги трохи розслабляються від ласки.  

— Я хочу задовільнити нас обох. Забудь про все, просто відчуй себе і… мене, — шепоче біля мого вуха. 

Його наступний рух змушує мене видихнути зі стогоном і закрити очі від гострої насолоди.