Спочатку:
На сторінку книги
Свиней Роан отримав увечері, і розбуджений Хене вирушив упізнавати наловлених у селищі жителів. Студенти, що об'їлися м'яса і запили його витягнутим з невідомих запасів вином, грали у фанти, співали, кукурікали і стрибали через складені ланцюжком котелки.
Йяда, яка чомусь вирішила, що й її частина провини є в тому, що два якихось недоумки знищили роботу Роана, взялася допомагати йому робити нову ляльку. Так що молодий маг захопився і про підвішену до стелі намету павутину згадав, коли всі вгамувалися і розійшлися спати, а Хене, який повернувся, розповів про те, як військові ловили хлопців, які уявили себе великими темними магами. Ловити їх вчителів пішли шамани і Хене взяти з собою чомусь відмовилися, хоча йому було цікаво. Принагідно кікх-хей розповів, що вбите незрозуміло ким немертве було першою спробою починаючих темних магів. Тіло для спроби їм притягнув учитель. Тільки воно їх не слухалося та бігало, де хотіло. І мабуть обрало собі в жертву когось не по зубах.
Спровадивши і брата спати, Роан потягнувся, випадково доторкнувся до своєї павутини і згадав, навіщо залишав її в наметі. Зрештою, не в однієї Джульєтти була пристрасть до підслуховування, просто у Роана воно виходило скоріше випадково, ніж з наміром, і відбувалося не так незграбно. Та й нахабний мужик, який так і не представився, був сам винний. Кажуть розумні люди, що не слід себе почувати в цілковитій безпеці в будинку мага, навіть якщо це всього лише намет. А він амулети зовні повісив і все, навіть своїх магів перевірити намет не покликав. Мабуть, не сприйняв якогось аспіранта всерйоз.
Вібруюча павутина, здатна відтворювати звуки, нехай лише раз, чудова річ, особливо якщо хтось любить промовляти вголос розумні думки, що прийшли перед сном. Потім прокинешся і не згадаєш. А так, уранці послухаєш і здивуєшся. Зрідка навіть здивуєшся, що міг забути щось таке цінне.
— От так справи, — тихо сказав Роан, почувши розмову дивного мужика з одним із студентів. — Але тепер хоч зрозуміло, хто і як немертве убив. І як вони наважилися відпустити його майже без охорони? З іншого боку, так він менше уваги привертає. Як і Джульєтта. Вдаватиму, що нічого не знаю.
Прийнявши це рішення, Роан зім'яв павутиння, перетворюючи його на безформну грудку, так, про всяк випадок. Деякі знання краще зберігати виключно у себе в голові, так більше шансів, що вони не потраплять до рук однієї романтичної панночки, яка шукає княжичів, принців та інших герцогів. Та й якщо потраплять до рук зовсім не їй, теж погано буде.
