Спочатку:
На сторінку книги
Джульєтта вперше в житті чистила картоплю. Досі вона навіть не підозрювала, що її треба чистити, а тут на тобі, Хабка взяла і всіх покарала, не забувши розказати в чому вони не праві. Найбільше вона лаяла Шеллу, причому, як здалося Джульєтті, через те, що вона розумна дівчина. А всі інші, причетні до погрому, отримали давно заслужене покарання.
Джульєтта і Шелла отримали картоплю і величезну каструлю, в яку слід кидати очищені овочі. А хлопчаки, що притягли в гуртожиток мишей, гігантський котел, який слід начистити до блиску.
Джульєтта підозрювала, що котел чистити складніше, ніж картоплю, тому хлопчикам навіть співчувала — вони в той котел могли залізти втрьох, накритися кришкою і спокійно там зимувати.
З картоплею донька градоначальника боролася невміло, але вперто. Виходило не дуже. У Шелли зрізалася тоненька шкірка і овочі були впізнавані, а в Джульєтти вони після чищення нагадували багатогранні геометричні фігури.
— А ти молодець, — сказала Шелла, кинувши в каструлю чергову картоплину.
Джульєтта здивовано подивилася на дівчину і знизала плечима.
— Молодець, бо не стала лаятись з Хабкою, погрожувати їй батьками, титулом та зв'язками, — пояснила Шелла і додала в каструлю ще один очищений овоч.
— А треба було? — зацікавилася Джульєтта.
— Ні, таких Хабка не любить і всі конфлікти з нею закінчуються тим, що шляхетних та іменитих виселяють із гуртожитку. Вони, звичайно, наймають собі житло недалеко від школи, але учням та студентам у місті не можна застосовувати магію без схвалення вчителів та викладачів. Власне, можна застосовувати лише щось побутове, за що отримано залік. Решта тільки в крайньому випадку. А навчання крайнім випадком не вважається. Отже, коли розумні люди йдуть поїсти, відпочити, щоб потім із новими силами взятися за тренування, найчастіше прямо у своїй кімнаті, імениті галопом мчать на полігон, який постійно зайнятий. Адже там і планове навчання проводять, і експериментують з чимось новим і… Загалом, проблем скандалісти створюють собі безліч і допомогти їм подолати ці труднощі не зможе навіть король. Та й не захоче, йому не потрібні маги-недоучки, що тренуються у людних місцях. Особливо у тих місцях, де ці люди такі ж імениті, як і недоучки. Зрозуміло?
Джульєтта кивнула, помилувалася власноруч почищеною картоплиною, що стала схожою на карету і сказала:
— А татко просив не привертати увагу.
— Та не привертаєш ти, — впевнено сказала Шелла. — У школі таких як ти багато. Просто, розумієш, вважається, що всі учні та студенти між собою рівні, але це не так. Спочатку всі діляться за походженням. Причому, хто є хто зрозуміти не складно. Достатньо подивитися на одяг, на манери, послухати промову. Це потім дівчатка з далеких хуторів навчаються пристойно одягатися і правильно розмовляти, а спочатку… Ну, ти ще побачиш. Насправді, навіть різницю між дітьми багатих купців і дітьми аристократів відразу видно. Вони поводяться по-різному. А титулами найбільше хизуються чомусь ті, чиї батьки цей титул зовсім недавно купили, або успадкували від далекого-далекого родича. Ось. А потім, через пару років, усі починають ділитися на талановитих, бездарів, розумних та не дуже. І походження тут зовсім не грає ролі. Це звідкись здалеку до цієї школи беруть або дуже багатих, або високого походження, або дуже талановитих, а столичних дітей приймають усіх підряд, не проганяти же їх із міста разом із сім'ями.
— Зрозуміло, — сказала Джульєтта, вирішивши, що Школа Стихій дуже дивне місце.
Картопля поступово чистилася. Ніж натиснув до почервоніння пальці Джульєтті і вона намагалася взяти його зручніше, але або їй з ножем не пощастило, або з пальцями, а справа не ладналася. І розмовляти не хотілося.
А потім двері відчинилися, і в кухню увійшли нові охочі чистити картоплю. Вигляд у прибулих був непрезентабельний, одяг чимось заляпаний, та й смерділо від них паленим. Підганяв новеньких низенький бородатий чоловік, обзиваючи такими словами, що Джульєтта почервоніла і опустила голову.
Винен у всьому, як завжди, був Яс. Цей довготелесий ідіот, якого незрозуміло за які заслуги перевели на другий курс, в черговий раз купив чергову погань у чергової підозрілої зілляварки і не придумав нічого кращого, ніж притягнути куплене до своєї кімнати. А там, як на зло, сиділи Льєн і Малак. Перший намагався відчистити з рукава куртки засохлу кашу, в яку непомітно для себе десь вліз, а другий розважав друга розмовою. І все б закінчилося добре, але саме в цей момент до школи повернувся життєрадісний ідіот Яс і насамперед почав хвалитися придбанням. Причому, описував його так, що навіть Малак, який стабільно завалював зілля, не повірив, що в пляшці те, за що було заплачено.
— Так не буває, — впевнено сказав невисокий блондин.
— Буває, — уперто заперечував високий.
— Не можна в одне зілля впхнути і швидкість, і витривалість, — стояв на своєму Малак. — Такі зілля навіть пити разом не можна, людський організм не витримає.
— А воно для кікх-хей, але якщо ми його допрацюємо… — продовжував упиратись Яс.
— Кікх-хей не користуються зіллями, — вирішив втрутитися в розмову відмінник Льєн.— У них інша магія. Вони практично не можуть впливати на світ. Тільки через артефакти, які вони створюють роками. Зате вони можуть змінювати себе і саме тому швидші, витриваліші і сильніші за людей…
— Вони за допомогою зілля себе змінюють, — заявив Яс.
Малак натурально застогнав і стукнув себе долонею по лобі.
Льєн несподівано для себе хихикнув.
А Яс образився, рішуче відкрив пляшку і встиг сказати:
— Дивіться!
Після чого з пляшки полізла піна і почала горіти.
— Дивне слово-каталізатор, — сказав Малак і спробував піну загасити, але вона увібрала в себе воду і веселим вогняним струмком потекла до дверей.
— Накривай її чимось! — закричав Льєн, уявивши, що буде, коли загоряться двері.
Яс зірвав зі свого ліжка покривало і кинув на піну. А вона, замість того, щоб згаснути, бризнула з-під нього на всі боки і стала горіти веселими вогниками там, куди потрапила. На щастя, горіла недовго і нічого підпалити не встигла, залишивши лише чорні маслянисті плями.
— Розбризкуйте! — життєрадісно загорлав Яс і почав бити по піні підхопленим з підлоги покривалом.
Малак дивився на нього з нерозумінням та сумнівом у наявності у приятеля хоч якогось мозку. Льєн приречено прикрив курткою голову і почав чекати поки це стихійне лихо затихне. А на найцікавішому місці двері відчинилися, і в кімнату увійшов майстер Кор, похитав головою і назвав Яса так, як він того заслуговував.
Загалом рік починався як завжди — з дивацтва Яса, загидженої кімнати, яку ще треба було відмити, і кухні, де ніколи не переводилися овочі та брудний посуд. На кухню майстер Кор супроводжував хлопців особисто, всю дорогу розповідав Ясу, хто він такий і де б уже був, якби на те його воля. Яс навіть не сперечався. А що можна сказати коменданту, якщо сам один приніс гуртожитку більше збитків, ніж решта мешканців разом узятих?
На кухні, на подив Льєна, були й інші покарані.
Малак їх також побачив. Тому застиг на порозі і сказав страшним шепотом:
— Якщо вона знову назве мене княжичем, я втоплю її в каструлі.
У відповідь на що майстер Кор відважив йому потиличник і вручив ніж. Другий ніж отримав Льєн. А Яс за черговий подвиг був винагороджений набором сковорідок і відправлений до хлопчиків, які страждали над котлом.
— Щоб усе блищало! — наказав майстер Кор і пішов до дверей.
Яс показав його спині непристойний жест.
Льєн тільки зітхнув. Трохи поспостерігав за тим, як Малак намагається сісти подалі від рудої дівчини і ближче до чорноволосої, зловив на собі невдоволений погляд кухарки й поспішно сів поруч із Джульєттою.
Якийсь час картоплю чистили в мовчанні. У Шелли справа йшла швидко, вона б і одна могла начистити цілу каструлю. Джульєтта боролася з овочами, як з ворогом, час від часу дула на долоню і розглядала мозоль на пальці. Льєн до покарання ставився філософськи — не вперше і не востаннє він потрапляє на кухню завдяки Ясу. А Малак сидів, хмурився і поглядав на Джульєтту. Мабуть, дуже хотів її втопити. Втім, саме Малаку першому й набридло мовчати.
— А знаєте, — сказав він задумливо. — У нас у школі вчиться перевертень.
— У нас їх декілька вчиться, — озвалася Шелла. — Зі мною в кімнаті кланова дівчина жила, із Стражів Гір. Рік жила, доки диплом не отримала. Досі пам'ятаю, як вона мене, дикунку, готувала до того, що вміє обертатися в снігового барса. З неї така гарна кішка виходила. А ще є двійнята з Вовків. Дуже талановиті. Вони минулого року для літнього маскараду зал ілюзіями прикрашали, їм це зарахували як курсову роботу. І ще хтось, напевно, є, і не один.
— Я не про кланових, — тихенько сказав Малак, зиркнувши на кухарку. — Про циклічних.
— Когось в повний місяць скажений вовк покусав? — зацікавився Льєн. Малак, звичайно, любив сенсації, але нічого б вигадувати не став.
— Ні, немертве когось у повний місяць покусало, — фиркнувши, сказала Шелла. — І тепер бідолаха на повний місяць обростає плішивою шерстю і починає смердіти дохлятиною. Дурниці все це. Від укусів вовка ніхто перевертнем не стане. А циклічні перевертні – просто нещасні невдахи, у яких у предках затесався хтось клановий, а потім у них трапилося потрясіння, яке частково пробудило дар. І якщо їх вчасно зловити, до того, як вони остаточно збожеволіють, їх можна навіть навчити бути звичайним перевертнем. Через таких нещасних клани зараз дуже ретельно стежать за своїм випадковим потомством, навіть за тими, хто, напевно, такими не є. І намагаються це потомство тим чи іншими шляхами забрати в клан.
— Ось що значить, жити в одній кімнаті з клановою дівчиною,— непідробно порадів Малак і додав: — Я не про таких перевертнів. Я про тих, які не вміють перетворюватися на тварин, але кому повний місяць дає нелюдську силу і живучість, а ще дуже сильний магічний дар. А що менше місяць, то ближче вони до звичайної людини. А в молодий у них навіть магічний дар майже зникає.
Шелла кинула чергову картоплину в каструлю, зиркнула на Джульєтту, що завмерла з ножом над овочем, і голосно пирхнула.
— Ці перевертні теж нащадки кланових, і вони дуже велика рідкість. Раніше вважалося, що народжуються вони в роду у потомствених магів, навіть виводити спеціально намагалися, але нічого не вийшло. І якби ця рідкість якимось дивом опинилася в нашій школі, її наповнили б перевертні, які здували б порошинки з такого дива. Розумієш, коли такі перевертні в силі, вони мало не мертвих можуть оживляти. І саме такі маги колись створили кланові кордони, які їх оберігають. Уявляєш цю силу?
Малак явно уявив, бо задумався. А потім зізнався:
— Я розмову викладачів підслухав. Випадково.
— Мало про що вони говорили, — сказала Шелла.
Далі розмова сама собою перейшла на витівки Яса. Дівчата і куховарка хихикали, Яс багатослівно виправдовувався, і навіть хлопчики, що дрімали над котлом, прокинулися і стали захоплено чистити грандіозний посуд. Загалом, покарання закінчилося непогано. Льєн навіть устиг зловити руду Джульєтту за руку і, красуючись, вилікувати її витончені пальчики. А вона червоніла і дякувала, і Льєн відчував себе справжнім героєм. І навіть майже покликав дівчину до кав'ярні неподалік школи. Але не встиг. Звідкись з'явився знайомий рудий хлопець, який розуміється на звітах, і Джульєтта радісно поскакала до нього, розповідати про вечірню битву мишами і ранкове покарання картоплею, яке вона пройшла з честю.
