Спочатку:
На сторінку книги
Джульєтта була задоволена. Сукню вона зрештою отримала саме таку, яку хотіла. І не біда, що кравець зажадав збільшити оплату, він це заслужив. Зате тепер Джульєтта милувалась своїм відображенням і з задоволенням уявляла, як оніміє чоловік мрії, щойно її побачивши. Все буде як у казці — оніміє, закохається і почне залицяння.
— Гарна, — схвалила Шелла, якій теж дуже йшла сукня. — Жаль, що карнавал лише влітку. Вдягла б маску і всі б тебе вважали за принцесу, що втекла з палацу.
— У нас немає принцес, одні принци, — нагадала Джульєтта.
— Так вона не з нашого палацу втекла, — сказала Шелла і підморгнула.
Взагалі день пройшов для Джульєтти дивно. Спочатку всі першороки довго сиділи в напівтемній залі і слухали учителів і викладачів, які розповідали щось зі сцени. Джульєтта не дуже прислухалася, а десь на середині цих промов задрімала і прокинулася від того, що боднула лобом м'яку спину стільця, який стояв попереду.
Потім був перший урок, на якому різновіковим людям, які несподівано виявили у себе магічний дар, пояснили чому і як вони навчатимуться. На подив Джульєтти виявилося, що вони деякі лекції слухатимуть зі студентами зі звичайних груп.
Потім їх відпустили, і дівчина почала готуватися до вечірнього балу. А це був довгий процес — однієї сукні мало, потрібна ще зачіска, пудра та багато інших жіночих хитрощів. Добре хоч підходящі туфельки вдалося купити заздалегідь і трохи розходити, блукаючи коридором гуртожитку. А то танцювати в тільки-но куплених туфлях — справжнє лихо.
— Час, — сказала Шелла, подивившись у вікно.
Джульєтта кивнула і пішла за подругою.
Біля порога гуртожитку, як виявилося, на них чекав такий потрібний кожній дівчині, яка поважала себе, чоловічий супровід.
Малак окинув прекрасну Джульєтту похмурим поглядом і поспішно запропонував руку Шеллі, яка була вища за нього на півголови. Але, схоже, він цього ні крапельки не соромився, та й у всьому іншому вони добре поєднувалися: як день і ніч.
Джульєтта, вдячно посміхнувшись, прийняла руку Льєна. Він, звичайно, не красень, але серйозний і виглядає мужньо. Чого не можна було сказати про Яса. Високий блондин мало того, що вбрався в костюм дивного жовтувато-зеленого кольору, так ще й посміхався по-дурному. Не кавалер, а суцільне непорозуміння. Ось комусь не пощастить.
Не пощастило Рінці, хоч її це не особливо турбувало. Вона ще й щось захоплено розповідала своєму непорозумінню, поки компанія йшла до нового корпусу з бальною залою. А потім майже всі танці танцювали з ним. Мабуть, знайшла в цьому хлопці щось привабливе, чого Джульєтта не бачила, як не намагалася роздивитись.
Втім, самій Джульєтті пощастило ще менше. Чоловік її мрії на бал так і не прийшов. І довелося їй танцювати із напрочуд граціозним Льєном, який загадково мовчав, кидаючи на неї дивні погляди і посміхаючись. Потім з якимись незнайомцями, які намагалися знайомитися та залицятись. А одного разу навіть із Роаном. Хоча танцювати Роан не дуже вмів, та й вбиратися заради балу не став, лише надів свій новий костюм.
І велику частину вечора Джульєтта косилася на двері, сподіваючись, що зараз станеться диво і увійде чоловік з чудовим профілем і синіми очима. А він не йшов і не йшов. А потім узагалі підійшла Шелла і сказала, що вже можна не чекати. Янір або приходить на початку, або взагалі не приходить. Найдивніше, що Джульєтті чомусь після цього стало легше та веселіше.
Втім, вона все ще мала шанси з'явитися перед Яніром у всій пишноті. Більшість героїнь романів стикаються зі своїми чоловіками в коридорах, знаходять їх побитих та нещасних у кущах біля свого будинку, або ці чоловіки дізнаються про красу та чарівність героїнь у якихось чоловічих компаніях. Друзі про це їм розповідають. Після чого герої романів поспішають на світський захід, щоб переконатися у їхній правдивості.
Закінчився бал якось несподівано швидко. Джульєтта лише встигла захопитися, як горластий хлопець, який зображував розпорядника балу, оголосив останній танець. Зате вона не встигла забути про книжкових героїнь і на зворотному шляху, поки Шелла та інші дівчата сміялися над розповіддю безжурного Яса, намагалася зазирнути у всі кущі, що зустрілися на шляху. Чомусь їй здавалося, що саме там буде Янір. Повинна ж людина мати поважну причину для відсутності на балу. А побиття не найгірша з них. Але Янір усе не знаходився і не знаходився.
Неправильний чоловік мрії якийсь. І у романтиці нічого не розуміє, правильно Шелла каже.
Джульєтті навіть образитися хотілося, але вона не встигла — компанія прийшла до жіночого гуртожитку, і Яс почав голосно і від імені всіх кавалерів прощатися з дівчатами.
А похмура Хабка свердлила його поглядом і поплескувала по долоні згорнутим у трубку листом.
— Наглядає, — прошепотіла на вухо Джульєтті Шелла. — А то були прецеденти. Вино намагалися пронести, і одягнених у сукні та замаскованих ілюзією хлопців провести. Дурня звичайно, простіше драбиною через вікно. Але ж сперечаються і намагаються, майже щороку. Це вже майже традиція.
— О, — тільки й змогла сказати Джульєтта.
Навчання обіцяло бути ненудним.
А чоловік мрії нікуди не подінеться. І бали ще будуть. І сукню вона вигадає ще красивішу. А поки що треба посміхнутися Льєну і подякувати йому за супровід. Не можна бути не ввічливою, у цьому тітка Ебіль має рацію.
