Раді Вас бачити!

Через кілька днів молодята Гамаюни залишили місто розваг, посеред пустелі, та повернулися до Чикаго. Весільна відпустка гендиректора «Кращих інвестицій» закінчувалася й Гнату необхідно було повертатися до Києва.

Звісно тепер він спуститься з трапу в супроводі прекрасної дружини й це його п’янило кожну мить. Перед вильотом до Штатів Гнат вагався й не уявляв, що за неповний місяць зробиться найщасливішим чоловіком на землі, а його зеленоока принцеса скориться йому та стане законною половинкою.

Але згідно з медичними настановами, до повернення в Україну, Тіні обов’язково потрібно було пройти планове обстеження у центрі CalDevon, там де її оперували. Вона пам’ятала й страшенно бажала почути підтвердження про вагітність, але панічно боялася.

Смілива у прийнятті інших рішень, наразі Тіна не торкалася навіть до аптечного тесту. Що як він виявиться негативним, тоді всі надії й ризики марні? Хоча після шалених занять коханням, якими весь час грішили молодята, завагітніти міг би навіть бетонний стовп. Та все одно юна дружина Гната поки не знаходила собі місця.

А щасливі містер і місіс Росс не залишили без уваги ідею про гучну вечірку й тепер готувалися до неї з подвоєною енергією. Якщо раніше вони просто хотіли познайомити широкий загал друзів з красунею-донькою, то зараз все стрімко змінилося. Їх кровиночка встигла одружитися з чорнобривим українським красенем й вони цим відверто пишалися. Саме тому без багатолюдного зібрання та феєрверків точно не обійтись.

– Тіночко, щось не так? Ти переживаєш, що покидаєш маму й тата? – спитав Гнат її в ліжку, напередодні гулянки.

– Зовсім трішки, Гнатку. Адже я їду додому, з коханим, в наше затишне щасливе гніздечко. Та не це мене хвилює, – чесно зізналася вона.

– Тоді в чому справа? Скажи, я ще чогось не знаю? – обіймав свій скарб Гамаюн.

– Розумієш, поки я ще тут, мені треба відвідати медичний центр. Так вони рекомендували, а я боюся, – не вміла нічого приховувати від нього Тіна.

– А чого ти боїшся? Зранку поїдемо та й усе. Особисто я більше боюся вечірнього феєрверка, бо привезли стільки коробок, що від вашого кварталу можуть залишитися лише друзки, – розраджував її Гнат.

– Не смійся, любий! Боюся, що в лікарні мені знову скажуть якусь гидоту. Я цього не переживу. Хочу, щоб у мені вже сидів маленький Гамаюн. Але ж я й досі нічого не відчуваю, тільки затримка продовжується і все, – затремтіла Тіна.

– Крихітко, але ж «напевно» чи «можливо» тільки псують людське життя. Особисто я схильний до простих дій. Тому тримай телефон та запишись на завтра до свого лікаря, – лагідно наказав їй законний чоловік і вона покірно виконала.

В роботизованій системі онлайн, місце для візиту знайшлося на 14.30 і тепер юна жінка поїхала до центру CalDevon вже не з мамою, а з чоловіком. Лікарка пам’ятала Тіну й прийняла її з ввічливою посмішкою.

Та наразі пацієнтка чомусь тремтіла більше, ніж перед операцією. Звісно тоді їй не було чого втрачати, але тепер молода пані сподівалася на щастя материнства і неймовірно боялася підвести свого найріднішого на землі.

– Ви чомусь дуже схвильовані, міс Росс, – констатувала дама, коли водила камерою всередині Тіни та уважно роздивлялася нутрощі пацієнтки на моніторі.

– Перепрошую, пані докторе, але я вже не міс Росс, а місіс Гамаюн, – гордо показала Тіна їй золоту обручку на пальці та намагалася прочитати хоч щось на незворушному обличчі гінеколога. Від такої новини сувора жінка стала поступливішою й навіть посміхнулася.

– Зрозуміло. Що ж, вітаю Вас двічі, місіс Гамаюн. З законним шлюбом та з першою вагітністю. Спочатку я не хотіла Вас спантеличувати, але якщо все саме так, то щиро вітаю! Ви рішуча жінка й виконали всі наші рекомендації, а тому результат не забарився.

– Дякую, лікарю! Про кращий весільний подарунок я навіть мріяти не сміла! Я кохаю свого чоловіка вже давно, але моє безпліддя привело нас до розлуки. Та наразі я найщасливіша на землі. Скажіть, я можу розповісти йому, що ми станемо батьками? – ще не вірила бідолашна.

– Звісно, можете. Але якщо не довіряєте мені, тоді сходіть до сусіднього кабінету, але й там вам скажуть те ж саме. Можу показати крапельку, що скоро почне рости та наразі вона ще зовсім крихітна. Я зроблю знімок і напишу рекомендації, а потім чекатиму Вас один раз на місяць.

– На жаль, не вийде, докторе! Ми з чоловіком відлітаємо до України. Там моя друга Батьківщина. У Києві теж мій дім. Тому на найближчий час - це наша остання зустріч, – посміхнулася Тіна й протерла серветкою поміж ніжок.

– А, навіть так? Ну, нічого страшного. В столиці України прекрасна репродуктивна медицина. Я особисто знайома з кількома професіоналами в нашій сфері. Можу дати Вам контакти, – набирала звіт лікарка на клавіатурі та скоро дістала з принтера текст і перший знімок дитинки.

– Дякую Вам, шановна пані! Ви врятували мене від суму й самотності та подарували нашій родині мрії про прекрасне майбутнє. Я пам’ятатиму про Вас уже життя й розкажу колись нащадкам, – вся в сльозах привела себе до ладу щаслива Тіна.

– Будь ласка, місіс Гамаюн. А майбутнє - це моя професія й життєвий вибір. Я рада, що Ви залишаєте нашу країну з позитивними емоціями та нащадком у собі. От тільки зі сльозами та хвилюванням закінчуйте. У Вас все добре, але жартувати з крихітним створінням не варто. Ще раз вітаю й щасливого польоту! – знову посміхнулася сувора жінка й на цьому Тіна залишила її кабінет.

В коридорі тихенько сидів Гнат. Та коли Тіна вийшла, він підвівся й уважно заглянув у її заплакані очі. Чоловік тримався, але зрозумів, що їм знову не поталанило. А вона гордо подала йому тепер свою сіреньку теку й тихо сказала:

– Гнатку, це тобі! Там перше фото нашої дитинки. Тільки, дуже прошу, не дурій!

Але Гнат Гамаюн почув лише початок фрази і наче сказився! Він забув про навколишній світ та про пристойну поведінку в медичній установі. Адже це були слова, від яких втрачає розум будь-який щасливий і закоханий чоловік на землі.

Декілька працівників, що проходили повз, тихо посміхнулися. У медичному центрі буває різне: комусь скажуть про недобре. Але частіше щось таке, від чого могутній кароокий красень дивиться на свою жінку блаженними очима й готовий злетіти заради неї до небес.