Раді Вас бачити!

Вмовити Тіну зустрітися з американськими батьками у Юлії Павлівни не вийшло. Так, Лагода добре знала ціну горю й самотності та намагалася допомогти Россам побачити дочку. Але ж іспанець дійсно мав рацію: якщо вже жінки-Лагоди втлумачили щось до голови, вибити те рішення - справа марна!

Тіна відпустила матір та нашвидкуруч закінчила готувати французький супчик, а потім впала на ліжко зі сльозами й не знала куди подітись. Вона відчувала себе рослиною, котру з корінням вирвали з землі й кинули без потреби.

Дівчина не розуміла: навіщо їй стільки батьків? Жила собі з мамою, покохала неймовірно гарного чоловіка та мріяла про весілля. А тут з’явились якісь іноземці й пред'являють права на неї.

Десь біля восьмої вечора додому повернувся Гнат. Він вже звик, що піднесена красунечка зустрічає його щирими обіймами й радісно щебече, але сьогодні щось пішло не так. З кухні смачно пахло та Тіни ніде не було. Він тихенько пройшов до спальні й побачив її в ліжку.

– Тіночко, що сталося? Тобі десь болить? – злякався Гамаюн та похапцем перебирав у голові їх нічні забави. Наче нічого такого він з нею не робив? Тоді в чому справа?

– Привіт, моє серденько. Так, мені дуже боляче! – вчепилася за шию його маленька жінка й заридала сильніше.

– Де? Покажи! – геть розхвилювався Гамаюн.

– Отут, – показала на серце дівчина. – Коханий, я не знаю як жити далі? Вони приїхали за мною.

– Хто приїхав? Куди? Крихітко, не лякай мене, – збентежено пестив Гнат тендітне тіло.

– Мої справжні батьки. Вони приїхали, щоб зруйнувати нашу долю. Хочуть відібрати мене у тебе, в мами, у Батьківщини... Гнаточку, захисти! Ти ж усе можеш.

Гендиректор «Кращих інвестицій» їхав додому з надією добре відпочити в обіймах чарівної нареченої, бо провів сьогодні один з найгірших днів у своєму фінансовому житті. Як не прораховували вони з заступниками всі ходи, але без жирного шматка вкладника Пасюка, наразі не могли звести безпечний баланс. Але відпочити вдома йому також не судилося.

– Тіно, дитинко, розкажи мені докладно, я нічогісінько не зрозумів. Зберись та допоможи мені, щоб я захистив, – цілував її мокре личко Гнат.

– Ці люди вони американці і я також. Господи, що я говорю? – захлиналася риданнями Тіна.

Тепер розумний Гамаюн не розсміявся й не пожартував. Тільки звів до купи свої гарні брови та чомусь став надсерйозним. Невже так відразу й повірив?

– А звідки все це вилізло? Вони самі тобі розповіли? – намагався бути спокійним він.

– Якби ж то? Я б їх просто послала. Ні, вони причепилися до мами. Але ж вона в мене не подарунок, примусила зробити тести. Та вони лише підтвердили, що я Ешлі Росс, донька Мартіна й Емілі з Чикаго, – здригалась в обіймах Гната його тепер «закордонна» наречена й продовжила:

– Мама тримала в таємниці. Сеньйор Габріо прилетів саме через цю біду. Хотів допомогти, а як допоможеш? Вони вимагають зустрічі зі мною, а мені хочеться померти. Мене зрізали під корінь та хочуть пересадити в інший ґрунт, вже без корінців. Гнаточку, сховай мене кудись, я хочу бути лише з тобою! – істерила Тіна.

– Знаєш, моє солодке диво, я скажу наразі дурницю, але виходить краще відразу залишитися без батьків, як я. Тоді немає спокуси, що хтось колись почне претендувати на твоє вже стале життя. Не плач, моя чарівна кохана, ми щось придумаємо. І взагалі ти повнолітня й можеш бути там, де захочеш, – неквапливо констатував Гамаюн, але йому було дуже страшно.

– З тобою! Більше ніде не хочу. Навіщось ти побачив мене в тому ресторані, покликав у небо, побився та захворів. Нас не роз’єднати. Я цілий день дихаю тобою, а вночі... Господи, ніхто на світі не знає, який ти коханий і дорогий!

Слухати таке було неймовірно приємно. Гнат пригортав її до себе, а сам ковтав щось важке й теж не міг повірити, що все це відбувається насправді.

– Ну, от і вирішили. Зустрітися з людьми треба. Я піду з тобою, маю на це повне право, як твій друг і чоловік. Побачать та й поїдуть собі, а ми житимемо, щасливо як жили. Тіночко, не можна так побиватися через те, що у тебе стало більше батьків. Після одруження злітаємо до них, зробимо людям приємність. Все, пішли я буду тебе вмивати. Негоже іноземній пані виглядати такою зарюмсаною, – наче дитину вмовляв її Гнат. Хоча за різницею в віці, він запросто міг бути її юним татом...

Тіна послухалась або вже просто не мала сліз. Хотіла підвестись та цього разу Гнат підхопив її, наче пушинку й поніс вмивати. У цього пана була купа бізнесових проблем, він цілий день нічого не їв (кава не рахується), але о двадцятій вечора сидів посеред ванної кімнати та протирав мокрими долонями личко свого зеленоокого дива. Бог свідок: такого чоловіка будь-то б захотів!

Сьогоднішня ніч не була схожа на всі попередні. Тіні снилися жахіття й тому вона весь час прокидалася й кричала. А Він тихенько обіймав її й пестив ніжно, як зів’ялу квітку, адже для всієї родини точно настали не найкращі часи.