Раді Вас бачити!

Юлія Павлівна відкрила двері квартири своїм ключем і традиційно скрикнула:

– Доню, я вдома!

З неймовірним задоволенням жінка скинула з ніжок красиві туфлі на височенних підборах. Нічого не вдієш, її робота вимагає бездоганно гарного вигляду! Господиня начепила улюблені капці-котики та зітхнула з насолодою. А ще з самісінького полудня вона мріяла про духмяну ванну з пінкою, й тому пішла відразу набирати собі воду.

Тим часом зі своєї кімнати на голос мами вийшла струнка дівчина, років двадцяти. Її хвилясте золотаве волосся та розкосі, яскраво зелені очі просто волали, що красуня має відношення до модельного бізнесу. Але, на щастя, дитина просто вивчала економіку в Києво-Могилянській академії та жила своїм нудним студентським життям.

Взагалі-то про мамину роботу вона знала дуже багато й навіть інколи допомагала з підготовкою різних заходів. Дівчата-моделі жартома називали її «тринадцятою». Це тому, що колись до прекрасної Джулії причепився пунктик, відносно кількості моделей. Їх в агенції завжди повинно бути дванадцять, не більше й не менше.

– Привіт, маленька! Як справи? Бачу, що добре. А я сьогодні так зморилася, що на зустрічі з сеньйором Габріо бачила лише папери та машинально посміхалася. Скоріше за все він подумав, що я хворію. Навіть до його нового авторського вина не доторкнулась. Добре, що ми давні знайомі, інакше образився б, – пригорнулася вона до доньки, розповідаючи новини.

– І як він, мамо? Ще не позбувся своєї звабливої борідки? – поцікавилася дівчина.

– Навіщо? Вона йому дуже пасує. Знаєш, а в мене нове замовлення і здається воно шикарне! Завтра зрозумію, коли побачу контракт. Зателефонував такий собі гендиректор «Кращих інвестицій» і замовив моїх квіточок на день народження фірми. Якщо заплатить так, як розмовляє, то на новорічні свята махнемо знову з тобою в гори! – перевдяглася в домашній халат Юлія Павлівна та з задоволенням розпустила волосся.

– Ого! Моя матуся вже за голосом вміє розпізнавати статки клієнта! – любляче пожартувала дочка.

– Та нічого я не розпізнавала. Просто цей пан Гамаюн декламував у слухавку, як оперний співак. Аж мурашечки по спині бігали. А ще для виконання замовлення прийдеться скоригувати дещо. Часу геть мало. Уявляєш, свято у них через три дні, наче сніг на голову звалився, – поскаржилася відповідальна Лагода.

– Він що з глузду з’їхав той Гамаюн? Ще б за годину попрохав виїзд! – обурено підтримала маму дівчина. А сама вже бігала пальчиком по екрану айфона. Бо гаджети в руках студентства, то наче продовження їх швидких рученят.

На це Юлія Павлівна лише махнула рукою та зникла за дверима ванної кімнати. А настирлива студентка схилилася над екраном і з цікавістю вивчала біографію маминого замовника. З телефона на дівчину поглядав чорнобривий красень у дорогому костюмі та посміхався сліпучою посмішкою голлівудської зірки.

Далі вперте дівча додало даних пошуку та вже бачило гендиректора «Кращих інвестицій» в різноманітних образах. То він вихвалявся пружними м’язами, висячи на скелі; то позував на яхті, серед хвиль або підпирав тулубом новенький спорткар.

– Яке насичене у Вас життя, пане Гамаюн! – пробурмотіла Тіна й продовжувала поглинати зором чарівні фото незнайомця. Дівчина геть не усвідомлювала, що він їй неймовірно сподобався.

Коли випещена домашнім теплом Юлія Павлівна повернулася з ванної, донька накривала на стіл.

– Я тут копнула на твого замовника, мамо. Нічого собі такий кавалер. Парубкує у свої тридцять сім. Хоча геть не дурний. Дві вищі освіти, одна з яких – у Кембриджі. А ще мандрує по всьому світу, собі на радість!