Раді Вас бачити!

Тіна вже збиралася спати, як почула виклик. Вона схопила трубку й побачила, що телефонує Гнат. Звісно дівчина тепер весь час чекала саме на Його дзвінок!

– Привіт, маленька американська принцесо! Я хотів побажати тобі солодких снів, – почула його чарівний голос.

– Вітаю, Гнатку! Звідки ти знаєш, що я збираюся спати? – майже проспівала вона.

– Але ж у тебе зараз десята вечора, так? А я хочу отримати вранішній позитив, – знову шалів колишній Гамаюн.

– Ти все працюєш, а коли збираєшся прилетіти? – нагадала йому Тіна. – Навіть тато з мамою чекають на нову зустріч з тобою.

– Тато з мамою? А ти? – повернувся до Гната жартівливий тон і впевненість.

– Я? Що тобі сказати? Я можу повторювати без упину: хочу-хочу-хочу. Бачити, цілувати, кохати день і ніч... Ти тільки приїдь і я доведу! – втрачали вони здоровий глузд на відстані тисяч кілометрів одне від одного та були нероздільні.

– Тіночко, прошу, не муч. Мені ж цілий день з людьми працювати, а я скрізь лише твої очі бачу і не тільки їх... Вибач, я просто намагаюся сказати, що 18-го вилітаю. Значить наступного дня буду вже біля тебе. Все готове: віза і квиток, – з посмішкою розкрив їх щасливу дату Гамаюн.

– Дякую, що розповів! Тепер я буду спати щасливою, – проковтнула повітря Тіна й відчувала, що не протягне без нього в такому стані ці кілька днів.

– Знаєш, а я вже й на роботу не хочу, відразу в аеропорт. У мене є до тебе серйозне прохання: пришли мені себе в ліжечку. Такою, як зараз лежиш. Я раніше хотів попрохати та не наважувався, – Тіна миттю клацнула камерою і відправила. Пройшла якась хвилька й дорослий чоловік, захлинаючись від дитячої насолоди, відповів:

– Дякую, моя маленька німфо! Ти стала ще прекраснішою. Яке блаженство знати, що ці смарагдові вогники - МОЇ.

– Гнатку, а тепер я чекаю на твоє личко, – з посмішкою вимагала схвильована дівчина.

– Тіно, вибач, НІ! Кажуть, я постарішав і боюся не сподобатися тобі. Ось прилечу, тоді який є, побачиш, – обережно натякав чоловік на те, що вона з ним зробила.

– Точно постарішав, бо таким дурним я тебе не пам’ятаю. Як ти можеш не сподобатися мені? Хіба власну душу питають: як вона виглядає? Гнаточку, ми ж домовилися кохати навіть через сто років. Прошу тебе, пришли!

– Добре, тримай! – згодився Гамаюн і вона побачила на екрані дійсно змарнілого й сивого, але свого єдиного на землі.

– Красунчику мій! Ти чарівний. Прилітай, я твої щічки обцілую й вони стануть рум’яними. А ще у батьків дуже смачні бургери й ми тебе ними швиденько підгодуємо. Я собі постійно відмовляю, але втриматися не можу. Тато завжди продукти найкращі замовляє, любить якісно працювати для людей. І про НАС я тепер все розумію. Виходить, підсвідомо шукала Коханого, схожого у життєвій відповідальності на батьків. Що це я промову якусь виголошую? Гнатку, я на тебе дуже чекаю! – не на жарт завелася Тіна.

– Дякую, тобі Кохана! Сьогодні я, мабуть, здивую колектив. Таким вони не бачили мене з часу... Вибач, забули! – прозвучали на мить гіркі нотки в його голосі.

– Нічого. Ти ж невинен, що я здуріла та наробила стільки біди. Гнаточку, я виправлюсь, обіцяю! Ти тільки сюди нічого теплого не бери. У нас вже котру добу стоїть неймовірна спека. Кондиціонери садять енергію по всьому регіону. Ти головне СЕБЕ привези! Дякую, що зателефонував та сповістив, тепер я відлік поставлю та з нетерпінням чекатиму!

– Чарівна моя дитинко, ти відключи зв’язок, бо я кожного разу не можу, – знову щиро зізнавався Гнат, наскільки він нею одержимий.

– Добре, піду дивитися фантастичні сни про те, що МИ вміємо робити... – сказала невблаганна Тіна й миттю відключила телефон, щоб не мучити їх обох.