Раді Вас бачити!

Голова правління «Кращих інвестицій» викликав резервного водія. Він усівся на заднє сидіння BMW та виглядав таким замріяним, що якби зараз на трасу впав з космосу метеорит, Гнат і не помітив би. Перед очима весь час мерехтіли зірки смарагдового погляду, шовкові щічки й такі звабливі дитячі вуста, що він знову боявся вдома не вибратися зі штанів.

Та в цьому бос фінансистів помилися! Там на нього чекала, як їй здавалося, наречена Олівія. Вона одна спустошила цілу пляшку червоного вина й валялася в ліжку в геть непривабливій позі.

Романтика миттю залишила тіло Гната. Він спробував забрати з постелі залишки самотньої вечірки дівчини, але отримав за це у відповідь пару матюків.

– Де ти шляєшся, клятий Мауглі? Ніч надворі, а він все ніяк по бабах не налазиться! Чому не взяв мене на ваше збіговисько? – пронизливо скрикнула Олівія та жбурнула келихом об стіну.

– Оливко, я ж пояснював, що на корпоративі будуть присутні лише співробітники фірми. Така у нас традиція. Дружин та подруг ніхто й ніколи не бере, – спокійно відреагував Гамаюн на червону пляму посеред стіни.

– От який ти завжди нудний зі своїми правилами! Міг би одного разу їх порушити й оголосити про наші заручини. Тоді це було б справжнє свято і всі твої скнари напилися за добре діло. Я вже й татка новиною потішила. Він чекає, коли ти зробиш мені офіційну пропозицію...

Від такої звістки Гамаюн ошелешено сів на ліжко. Ні, він давно звик до вибриків розбещеної дівки, але сьогодні подібна новина була геть недоречною. Та й про шлюб він їй зроду не говорив!

– Що ти сказала татові, Олівіє? А головне: навіщо? – запитав Гнат таким суворим голосом, наче це був не він та підвівся з постелі.

– Тю, а де я помилилася, придурку? Без мого татка ти б і досі сидів менеджером у держбанку, – кинула Олівія межи очі Гнату заслуги родини у його кар’єрному злеті.

– Про допомогу Терентія Олексійовича я завжди пам’ятатиму. Тільки він мій учитель, а не покровитель. І все, що я маю - напрацьоване власним горбом. За науку твоєму батькові я вдячний, але він ніколи не принизиться до шантажу. А в тебе це хвацько виходить, – через її нахабство наразі був геть іншим нещодавно чарівний Гамаюн.

– Господи, Мауглі, припини викаблучуватись! Ти вдома, зі своєю коханою нареченою, а не серед тупих бухгалтерів. Йди до мене та приголуб... А чому це від тебе Живанши несе, наче був з дорогою повією? – миттю внюхала Олівія чарівний аромат парфумів Тіни на його костюмі.

Більше вона не встигла нічого сказати, бо отримала легенького ляпаса й навіть дещо протверезіла:

– Ну, давай бий! Хочу ще... Удар мене та візьми, щоб було боляче!

Ні, не протверезіла! Гнат бив суперників на ринзі, але таке з ним сталося вперше у житті. Він ніколи не торкався жінки силою, та коли ця розпусниця зачепила своїм брудним язиком небесне янголя, закоханий чоловік не стримався.

– Вибач, я не хотів, – спробував він попестити її по голові, але дівчина раптово потягнула його на себе і Гамаюн впав на ліжко, ледве не покалічивши цю дурну.

– Хочу гаряче, як ти вмієш! – вправно залізла на нього ненормальна жінка та Гнат вибрався з її чіпких обіймів і сумно промовив:

– Знаєш, мабуть, прийшов час. Звісно ми поговоримо, коли ти проспишся, але між нами все скінчено. Олівіє, я ніколи тебе не кохав і не обіцяв нічого. Ти не порадившись переїхала до мене, а я просто опору не чинив. Та ми дуже різні й тому ти повинна з’їхати.

Здається ляпас все-таки зробив добру справу й тепер Оливка мовчки втупилася в нього поглядом.

– Мауглі, ти перепив? Чому це я маю з’їхати? А! За старими звичаями, до весілля? – знову повеселішала розпусна особа.

– Ні до якого весілля, а назавжди. І чому ти завжди кличеш мене іменем героя з мультика? Хіба вже забула як мене насправді звуть? – зморщив красиве обличчя Гамаюн і спокійно додав: – Лягай проспись, а вранці я відвезу тебе до батька.

З цієї нахаби півлітра червоного ще геть не вивітрилась, але після цих слів навіть вона зрозуміла, що дивна гонитва за красунчиком-багатієм дісталася свого фінішу.