Раді Вас бачити!

Ввечері Гнат прийшов на тренування та почув від тренера цілу купу докорів. Спочатку вихований стариган довго спостерігав, як Гамаюн злісно гамселить грушу, а потім не витримав і сказав:

– Гнате-синку, це звісно не моя справа, але та блискуча лялька не доведе тебе до добра. Ваше спілкування повне негативу і ти приходиш сюди бездумно викинути накопичений адреналін. Де твій стиль, витримка, професіоналізм?

– Хм! Карповичу, немає більше ляльки. Зламалася. Відвіз до татка на ремонт. Я після неї встиг навіть стіни перефарбувати, така вона мені гидка була. Тому Ваші зауваження не в тему, – відповів Гамаюн і продовжував тупо ґвалтувати ударами важку боксерську грушу.

– А тоді з якого переляку такий дивний настрій? – тепер точно нічого не розумів старий спортсмен. Звідки ж йому було знати, що Гнат вже встиг по вуха закохатися зовсім в іншу дівчину? Та вона була маленькою студенткою, яка поки щиро любить лише навчання й маму.

В офісі гендиректор «Кращих інвестицій» поводився нормально, а от на вечірніх тренуваннях, наче їхав з глузду. Він багато помилявся й отримував незначні травми. Через це тренер подумав-подумав та й вирішив виставити на фінальний бій заміну. Звісно гордий Гамаюн після такого вердикту наставника дещо зібрався та у відповідальний вечір все-таки вийшов на ринг.

Спочатку бій був звичайним. Але після першої серйозної помилки боєць-суперник вправно розсік Гнату брову. Ця гидка проблема дуже заважає спортсмену надалі концентруватися й навіть після заморозки заливає кров’ю око.

У третьому раунді суперник приземлив Гната на одне коліно й суддя почав відлік, але Гамаюн швидко підвівся та продовжив бій. Невідомо, які думки так відвертали його увагу, але в фінальному раунді Гнат знову опинився на спині посеред рингу. Він знову мужньо встав, але через кілька секунд отримав такий нищівний удар, що полетів на канати. Після цього Карпович миттю викинув білого рушничка.

Бій закінчився повною й беззаперечною перемогою команди суперника, а Гамаюн попрямував у швидкій до травматології. За всю його спортивну кар’єру тренер з лікарем нічого подібного не пам’ятали.

Гнат завжди вважався розважливим і поміркованим бійцем, що вмів прораховувати ходи суперників та з легкістю вигравав любительські бої. Але останнім часом він поводився дуже дивно й тренер відчайдушно шкодував, що не виставив заміну. Після детального огляду та МРТ у боксера констатували струс мозку й мізерний внутрішній крововилив.

А Тіна Лагода успішно здала зимову сесію й тепер хотіла трохи відпочити від книжок та комп’ютера. Надворі випав гарний пухнастий сніг і дещо приморозило. Дівчина любила кататися на лижах, тому згадала про Гната й вирішила запросити на спільну подорож лісом, але з трубки почула дивне:

– ...Наразі абонент не може прийняти ваш дзвінок...

– Цікаво, директор «Кращих інвестицій» відмовився від спілкування з усіма, чи лише зі мною? – вголос сказала Тіна й повторила виклик, але результат був той самий.

Лагода вже збиралася долучитись до зграї одногрупників, та щось її зупинило. Вона не розуміла: чому Гнат ігнорує її виклики й пошукала в архіві контакт приймальні свого чарівного знайомого.

– Перепрошую, а з якого питання Ви цікавитесь? – спитала у Тіни привітна секретарка. – Річ у тому, що пан Гамаюн в офісі відсутній. Я можу передати Ваше звернення до його заступників.

– Ні, дякую. Якщо Ваша ласка, зорієнтуйте мене, на котру годину пан Гамаюн планує повернутися до офісу? – не відставала вперта Тіна. Досвідчена помічниця Гната зрозуміла, що бос комусь конче потрібен та пояснила:

– Якби Ви детальніше схарактеризували необхідність спілкування саме з гендиректором, я змогла б Вам допомогти.

– Мене звати Тіна Лагода. Ми з паном Гамаюном познайомилися на корпоративі, що присвячувався річниці Вашої компанії.

– А це красуня, котра танцювала з босом завершальний танець? – згадала її секретарка Гната. – Ви тоді створили для нашого колективу просто незабутні враження. Розумієте, у мене для Вас трохи неприємна звістка: бос у лікарні.

– Що сталося?! – скрикнула Тіна в трубку.

– Та Ви не переймайтеся так. Уже все добре. Ви ж в курсі, що пан Гамаюн затятий боксер. Він раніше завжди вигравав, а цього року трапився дуже сильний суперник. Бос другу добу знаходиться в травматології Олександрівської лікарні, але скоро його випишуть.

Тіна слухала бездушну помічницю Гната і їй здавалося, що все тіло німіє. Вона не намагалася визначитись: від обурення це чи від страху. А може через те, що нахабно відштовхнула, коли була так потрібна кароокому магнату?

– Дякую Вам за інформацію. І бажаю якнайшвидшого одужання Вашому босу. До побачення! – кинула вона секретарці й відключила зв’язок.