Раді Вас бачити!

Ніч великої повні розсікала чорне небо сліпучо-білим диском. Срібне сяйво виривало з темряви шпилі веж і стіни замку, який здавався живим, пульсуючим організмом. Магічне поле навколо стародавніх володінь досягло апогею. Повітря іскрило від енергії Альф, ставало густим та електризованим — кожен вдих давався важко, залишаючи на губах присмак озону й заліза. Час для сумнівів і роздумів закінчився, поступившись первісній магії крові.

Брати вели Алісу до прадавнього кам'яного вівтаря, розташованого на високому скелястому плато біля самого підніжжя Вежі Чорного Місяця. Дівчина йшла між ними, відчуваючи, як із кожним кроком мітка пульсує сильніше. Після вчорашньої ночі жар так і не вщух, а близькість обох братів тепер посилювала його майже до болю. Вона була загорнута лише в тонку, майже невагому білу сукню, яка тріпотіла на крижаному вітрі, немов крила пораненого птаха. Попри це, нічного холоду вона зовсім не відчувала, адже срібний знак на її зап'ястку тепер палав справжнім, видимим полум'ям. Що ближче вони підходили до вівтаря, то сильніше пульсувала мітка, відгукуючись на присутність обох братів. Срібні лінії вже світилися настільки яскраво, що Аліса бачила їх крізь тонку тканину рукава.

Каель та Арен підвели її до масивної плити, густо вкритої прадавніми рунами клану. У місячному світлі знаки проступали на камені глибоким синім сяйвом. Саме тут, під прямими променями повного місяця, мало статися те, відповіді на що вони так і не знайшли в старих записах: мітка Аліси вперше мала відгукнутися на силу обох Альф одночасно.

— Подивися на місяць, Алісо, — тихо промовив Каель. Його погляд опустився до срібного знака на її зап'ястку. — Мітка вже відчуває нас обох.

— Я боюся, — прошепотіла Аліса, хоча її пальці самі міцніше стиснули долоню Арена. Внутрішній жар, який вчора залишив її спустошеною та розлюченою, тепер спалахнув із новою, потрійною силою.

— Страх — це нормально для людини, — Арен м'яко притиснувся губами до її скроні, огортаючи її своїм заспокійливим і водночас збуджуючим мускусним ароматом. — Але твоє тіло вже прийняло нас. Довірися своїм почуттям. Ми дамо тобі все те, у чому ми відмовили вчора.

Аліса не змогла відповісти словами, лише судорожно кивнула, повністю підкоряючись моменту. Брати діяли дивовижно злагоджено, без жодного зайвого слова чи жесту, немов вони були двома половинами одного цілого. Каель обережно опустив її на прохолодний камінь вівтаря, і її власне тіло, настільки гаряче, що дотик до скелі приніс лише миттєве полегшення, підкреслювало їхню єдність у ритуалі.

Повільними, майже священними рухами вони звільнили її від тонкої тканини сукні. Під срібними променями її оголене тіло здавалося виліпленим із дорогоцінного мармуру, і обидва Альфи на мить затамували подих, розглядаючи свою майбутню єдину Омегу.

— Ти неймовірна, — глухо видохнув Каель, опускаючись перед нею на коліна. — Справжнє чисте золото серед цієї темряви.

Брати почали покривати її тіло поцілунками, розганяючи кров у венах із шаленою швидкістю. Каель зосередився на її ногах і стегнах. Його великі, гарячі долоні повільно піднімалися вгору, окреслюючи кожну лінію, змушуючи м'язи дівчини тремтіти від передчуття. Водночас Арен нахилився над її обличчям, забираючи її губи в глибокий, вимогливий поцілунок. Його язик сплітався з її язиком, створюючи солодкий і п'янкий ритм, а вільна рука ніжно стискала її чутливі груди, великим пальцем дражнячи твердий сосок.

Аліса вигнулася, ловлячи повітря, коли пальці Каеля торкнулися її інтимного місця. Вона була гаряча і відкрита. Альфа діяв ніжно попри свою силу. Він розсунув її стегна, ковзнувши пальцями по вологих пелюстках, вивчаючи їхню глибину. Кожен дотик віддавався солодкою судомою.

— О так, ти стікаєш для нас, маленька, — прошепотів Каель, спостерігаючи за виразом її обличчя, де сором змішувався з шаленим прагненням. — Подивися на мене. Скажи, що ти хочеш нас.

— Хочу… — зірвалося з її губ разом із тихим стогоном. Вона більше не могла й не хотіла стримувати цей первісний голод. — Каелю, Арене… будь ласка, я більше не витримаю цієї муки.

— Зараз, кохана, — ласкаво відповів Арен, міняючись місцем із братом. Його очі вже повністю світилися золотом, а звір усередині вимагав свого законного права.

Каель піднявся і став біля її голови, дозволяючи Алісі обхопити його шию для опори й цілуючи її пальці. Арен влаштувався між її стегнами, впираючись у її вхід, а дівчина затамувала подих.

— Розслабся, Алісо. Впусти мене в себе, — пророкотав Арен і з цими словами повільно почав занурюватися в її тісне, гаряче лоно.

Дівчина скрикнула від повноти відчуттів. Проникнення приносило густе задоволення. Вона миттєво стиснула м'язи, пристосовуючись до Арена. Той завмер, даючи тілу звикнути, поки Каель змивав губами її сльози та шепотів захоплення.

Коли Арен почав рухатися повільно, але глибоко й потужно, Каель також підключився до цього солодкого таїнства. Його пальці знову знайшли її чутливу точку, пестячи її в такт кожному поштовху брата. Так, Аліса опинилася в центрі урагану, де кожен рух Арена всередині та кожне трепетне торкання Каеля зовні доводили її до стану абсолютного екстазу, створюючи тотальний фізичний і емоційний резонанс.

— Ти наша, Алісо, — важко дихаючи, повторював Арен, прискорюючи темп і піднімаючи її стегна вище. — Відчуваєш, як наша магія єднається під твоєю шкірою?

— Так… о, Боже, так! — кричала вона, гублячись у відчуттях і повністю розчиняючись у їхній владі. Її думки повністю очистилися від людських сумнівів. Зараз вона була просто жінкою, яку обожнювали її чоловіки.

Каель, не витримавши її насолоди, обережно змінив Арена. Старший Альфа увійшов упевнено й глибоко, змушуючи її тіло здригатися від хвилі збудження. Арен пестив її груди й плечі, тримаючи на хвилях пристрасті. Вони діяли як одне ціле, ділячи її лоно й насолоду. Дівчина відчувала, як вбирає в себе їхню силу.

Напруга на плато сягнула апогею. Великий місяць стояв просто над ними, пронизуючи душу. Аліса відчула, як у ній накопичується лавина, готова вибухнути сліпучим світлом.

— Разом, — глухо рикнув Каель, подаючи знак братові.

Арен миттєво опинився поруч. Його очі палали чистим золотом, а рухи стали невідворотними. Брати більше не чергувалися — вони збиралися забрати її повністю, розділивши її тіло й душу в одну й ту саму мить. Каель залишався всередині її гарячого лона, міцно утримуючи її за стегна, тоді як Арен, піднявши її верхню частину тіла й обнявши за плечі, знаходив іншу, неймовірно чутливу таємницю її тіла, вплітаючи свої дії в хід ритуалу.

Аліса судорожно зітхнула, відчувши, як дві дикі сили захопили її. Каель заповнював її спереду, Арен — ззаду, розширюючи їй межі й даруючи задоволення. Вона була стиснута між двома тілами і не могла втекти від хвилі пристрасті. Її тіло приймало кожну краплю їхнього єства, розум згорав у цьому безумстві.

Обидва Альфи одночасно нахилилися до її шиї з різних боків. У момент найвищого еротичного піку, коли шалена хвиля подвійного оргазму накрила Алісу з головою, брати одночасно занурили свої гострі ікла в її ніжну шкіру на плечах, ставлячи остаточну мітку зв'язку. Водночас вони обидва вибухнули всередині неї гарячими, потужними потоками, заповнюючи її єством до самого краю й запечатуючи магічний контур.

Гучний, дикий крик Аліси прокотився над урвищами до місяця. Магія срібного знака вирвалася назовні. Срібне світло спалахнуло на її зап'ясті, поширилося по венах на шкіру Каеля й Арена. Магічний імпульс об’єднав їхні татуювання у сяючий візерунок, що на мить освітив плато.

Таємнича магія Крові назавжди зв'язала їхні три душі в один нерозривний, вічний вузол. Аліса виразно відчула, як її власна свідомість переплелася з думками, емоціями, спогадами та звірячими інстинктами обох Альф.

Срібний спалах згас, залишивши на плиті трьох важко дихаючих. Їхні серця билися в унісон. Аліса опустила погляд на зап'ясток. Срібний знак змінився: до знайомого візерунка вплелися ще дві тонкі лінії, що з'єдналися в єдиний символ. Такий самий знак світився на шкірі Каеля й Арена.