Раді Вас бачити!

Важкі кроки Каеля лунали у коридорі, як удари підземного дзвону. Аліса стояла посеред покоїв — пульс частішав із кожним кроком. Минула ніч змінила її, пробудивши глибоку чуттєвість і омега-інстинкти. Магічний знак ватажка палахкотів під шкірою, навіюючи в свідомості солодке, голодне бажання близькості. Двері відчинилися, і знайомий запах грозового озону, мускусу та лісової крові наповнив кімнату.

Каель виглядав дико і небезпечно. Його сорочка, розстебнута, оголювала широкі груди, а в бурштинових очах ще вирувало золото звіра після нічного полювання. Він мовчав, одразу помітивши зміни в її поставі, важке дихання та привабливий запах її шкіри.

Каель швидко скоротив відстань між ними й зупинився зовсім близько. Його долоня лягла на талію Аліси, притягуючи її до себе, і вона відчула знайоме напруження, яке ще в галереї відгукнулося жаром срібного знака. Кілька секунд вони просто дивилися одне на одного. Після ночі з Ареном вона чекала, що зустріч із Каелем стане простішою, але його близькість діяла ще гостріше. Аліса сама торкнулася долонями його грудей, і цього Каелю вистачило. Він підхопив її, поніс до ліжка й опустив на хутра. Тоді дістав із кишені довгу широку стрічку чорного шовку.

— Руки вперед, Алісо, — тихо наказав він, і в його голосі прозвучала залізна влада Альфи. — Сьогодні ти повністю належиш моїй темряві.

Дівчина швидко втягнула повітря, щоки спалахнули рум’янцем. Вона вже знала відчуття чорного шовку на зап’ястках і знала, що буде далі. Погляд ковзнув від стрічки до обличчя Каеля. Цього разу він чекав. Аліса кілька секунд вагалася, а потім сама простягнула руки. В бурштинових очах спалахнуло задоволення. Каель обвів шовком її зап’ястки й закріпив стрічку біля узголів’я, залишивши їй достатньо свободи для руху. Аліса потягнула руки, перевіряючи вузол, і відчула, як знайоме обмеження рухів відгукнулося жаром унизу живота. Каель повільно знімав одяг, не відводячи від неї погляду, і тепер вона вже знала: чорний шовк був частиною його гри, яку цього разу вона прийняла сама.

Каель опустився над нею, фіксуючи її своїм важким, гарячим тілом. Його губи, вибагливі та палкі, припали до її рота, перериваючи будь-яку можливість для протесту. Він владно цілував і кусав її губи, змушуючи тихо стогнати від солодкої млості. Поцілунки спускалися нижче, покриваючи ключиці, плечі та груди палаючими, рваними дотиками. Він діяв із виразним домінуванням, але кожне його торкання відгукувалося в її тілі шаленою відповіддю.

Він спустився нижче, тримаючи її стегна, концентруючи увагу на її найніжнішій, розпаленій зоні. Його гарячі, вмілі ласки змусили Алісу судомно забитися, натягуючи шовкові пута. Він знаходив кожну чутливу точку, розпалюючи вогонь і змиваючи солодку вологу, що ставала дедалі ряснішою. Концентрований тиск підняв таку бурю насолоди, що її тіло вигнулося дугою. Каель посилив натиск, доводячи її до межі. З її горла вирвався гучний, тривалий крик. Вона тремтіла, знесилена його домінантною ніжністю, але це був лише початок.

Каель прагнув більшого. Його бажання сягнуло межі. Він підвівся і одним потужним, глибоким поштовхом повністю з'єднався з нею. Аліса голосно простогнала, приймаючи його силу. Її тіло було готове до магії Крові і вбирало темну потужність. Каель рухався швидко, рвучко, супроводжуючи рухи хрипкими наказами розслабитися й прийняти його. Він віддавався пристрасті на всю глибину, змушуючи ліжко рипіти, а хутра розлітатися від темпу. Кожен його рух відгукувався солодким напруженням і жаром.

Його ритм підняв нову хвилю збудження, набагато потужнішу за попередню. Вони стрімко наближалися до вершини разом. Вона відчувала, як усередині все стискається перед неминучим вибухом, благаючи про розрядку. І саме в цей момент пікового напруження Каель раптово ковзнув долонею нижче й упевнено торкнувся її найзабороненішої, найінтимнішої зони, яка досі залишалася недоторканою.

Нові, гострі та шокуючі відчуття миттєво прошили її хребет електричним струмом. Одночасна стимуляція зсередини та цей новий, несподіваний тиск в її таємні глибини розірвали її свідомість, викликаючи шалений, дикий оргазм. Вона судомно забилася в його руках, натягуючи прив’язані до узголів’я руки, задихаючись від неймовірної інтенсивності задоволення. Усе її нутро пульсувало навколо нього в тривалих, болісно-солодких судомах, випалюючи залишки контролю.

Коли її тіло ще гаряче пульсувало після розрядки, Каель повільно змусив її перевернутися на живіт і стати на коліна. Її руки залишалися надійно зафіксованими шовковою стрічкою попереду, витягнутими вгору до кованого узголів’я, що забезпечувало стійку і водночас повністю підкорену позу. Його великі долоні лягли на її стегна, нахиляючи її торс нижче до хутра і високо піднімаючи її таз. Його палаючий погляд зупинився на найчутливішому, закритому куточку її тіла, який уперше знав чоловічі дотики.

Аліса збагнула його намір і завмерла. Це було новим навіть після всього, що вже сталося між ними, і Каель відчув зміну в її тілі. Його руки зупинилися на її стегнах.

— Каелю… — вона повернула до нього голову. — Я цього ще ніколи не робила.

— Я знаю, квіточко, — тихо відповів він. — Тому далі вирішуєш ти.

Кілька секунд Аліса мовчала. Чорний шовк охоплював зап’ястки. Каель чекав позаду, і саме його нерухомість раптом усе змінила. Вона могла зупинити його одним словом. Аліса повільно видихнула, відчуваючи, як цікавість сперечається з хвилюванням, а потім ледь помітно кивнула.

Каель провів долонею по її спині.

— Якщо захочеш зупинитися, скажеш.

Він почав повільно, терпляче готувати її до наступного кроку. Його гарячі пальці, змащені її вологою, дбайливо масажували найчутливіші ділянки, змушуючи м'язи розслаблятися й підкорятися його контролю. Він пестив її, проникаючи глибше, розширюючи чутливі стінки, поступово відкриваючи її. Незвичне, лоскітливе й тривожне відчуття змушувало її стегна несвідомо тягнутися до нього. Відчувши її готовність, він обійняв її й подарував їй нові, незвідані емоції.

Аліса різко закрила очі. З її горла вирвався приглушений, хрипкий зойк. М’язи судомно напружилися, охоплюючи розпираюче вторгнення, що межувало з болем. Каель спинився на мить, міцно тримаючи її за талію, даючи звикнути до неймовірної наповненості, перш ніж рушити далі. Його рухи були повільними, але невідворотними. Він просувався вперед, доки не заповнив її повністю.

Вона завмерла, важко дихаючи. Поза на колінах із витягнутими руками робила кожен його рух глибшим, а тіло здавалося розтягнутим. Її розум зазнав нищівного фіаско. Усвідомлюючи свої реакції, Аліса з жахом, але й палким, шаленим захопленням розуміла, що її внутрішнє єство отримує майже містичне задоволення від підкорення Альфі. Новий вид близькості позбавляв контролю, пробуджуючи в крові первісне задоволення, про яке вона навіть не здогадувалася.

Каель відчув зміну в її тілі, помітив, як м’язи слухняно розслабилися, охоплюючи його гаряче й щільно. Він почав рухатися — спершу коротко й обережно, далі сміливіше. Його повільний, тягучий темп був неймовірно глибоким. Кожен рух викликав нову хвилю насолоди, гарячішу за попередню. Цей ритм випалював думки, залишаючи лише відчуття всередині. Вона насаджувалася на нього й розчинялася в його владі.

Каель прискорив темп. Його дихання стало важким і переривчастим. Він міцно тримав її за стегна, віддаючись дикій, неприборканій пристрасті нового єднання. Аліса стогнала в подушки, стискаючи зв'язані попереду долоні, повністю підкорена потрібній їй силі. Фінальний вибух накрив обох. Каель глухо, по-звірячому заричав, виливаючи пристрасть глибоко в неї. Аліса виплакала останній і найпотужніший вибух у м’які хутра ліжка, визнаючи владу темряви над собою. Безсило опустившись на груди, вона відчула, як він повільно покидає її, залишаючи відчуття повної заповненості та тріумфу зграї.

У цей самий час на тренувальному майданчику замку панувала напружена атмосфера.

Арен був у глибокому неспокої. Ментальний зв’язок транслював у його свідомість усе, що відбувалося в спальній кімнаті: через кров він відчував і пристрасть, і підкорення Аліси Каелеві.

Дикі, первісні ревнощі вибухнули в його грудях нищівним вогнем, що вимагав виходу. Стримуючи звіра, Арен роздягнувся до пояса й вийшов на нічний тренувальний майданчик.

Усю ніч без перепочинку він випалював біль і ревнощі під час важких фізичних навантажень. Ватажок рубав залізним дворучним мечем дерев'яні манекени, розносячи їх на тріски. Пот градом котився по його м'язах, шматки дерева летіли під свист металу. Кожен удар супроводжувався глухим риком люті від неможливості бути поруч із нею. Коли зброя здавалася недостатньою, він голими руками підіймав брили, випробовував тіло на міцність і бив по залізних стовпах, залишаючи глибокі вм'ятини. Його пальці були збиті в кров, а шкіра палала від холоду, та він не зупинявся.

Його важке, хрипке дихання змішувалося з туманом. М'язи кричали від утоми, але ментальні картини її підкорення братові знову гнали його вперед. Через виснажливий марафон болю та дисципліни він намагався стримати звіра, поки зв’язок уперто нагадував про Алісу й Каеля. Найважче було прийняти просту річ: цього разу вона сама вирішила залишитися з його братом. Лише під ранок, коли з'явилися перші промені світла, він безсило опустив меч, тяжко спершись на ефес, поки серце билося в унісон із далеким, затихаючим пульсом його Омеги.