Раді Вас бачити!

   Я стояла біля вікна, милуючись пейзажем, Томас обіймав мене ззаду, огортаючи своїми ніжними руками.

- Люблю твій запах… Такий п'янкий… – прошепотів він мені у вухо.

- Може це алкоголь тебе п’янить? – різко обернулася я, зазирнувши в його сині очі.

   Він різко наблизився до шиї, шумно вдихаючи мене, ледве торкаючись носом моєї шкіри. Від легкого потоку повітря пробігла хвиля мурашок.

- Ні, це ти. Але не твої парфуми, а солодкий запах тебе самої. Настільки тонкий і принадний, що я просто божеволію… – говорив він, не відриваючись від моєї шиї, опускаючись до плеча.

- Мій запах? – перепитала я.

- Так… Твій, такий рідний, такий улюблений… - вдихав мене він сильніше.

- Мені лоскітно. - засміялася я, забираючи його обличчя у свої долоні.

- Ну… Ти чого забираєш у мене це задоволення дихати тобою? – обурився Томас.

- Дихай. Тільки пам'ятай, що моя шия – одна з моїх чутливих, ерогенних зон. І якщо ти продовжиш, то я тебе просто з'їм. – грайливо промовила я.

- Добре. – посміхнувся хитро Томас, вириваючись із моїх рук, знову притуляючись носом до моєї шиї, глибоко вдихаючи.

- Ну все, ти догрався! - різко сказала я, штовхаючи до ліжка.

   Ми так швидко мчали до ліжка, що на своєму шляху позачіпали і поперевертали маленькі свічки, які стояли на підлозі. Перекинувшись, вони одразу згасли. Пожежі не сталося, але спалахувала інша пожежа, між нами.

   Ми вдвох впали на м'яке ліжко, міцно обіймаючи одне одного. Я підняла спідницю, щоб була можливість сісти зверху, і залізла на Томаса.

   Він спробував зняти мій корсет, але від кількості шнурочків розгубився.

- Ні, зараз це надто складно. – пробубнив він собі під ніс.

- Візьми мене так, у корсеті. Ти ж хотів мене у цьому вбранні, коли я виходила з дому. – сиділа я на ньому гордовито та спокусливо.

- У ньому, так в ньому. - не став пручатися Томас.

   За мить я лежала на спині тільки в одному корсеті. Томас розвів мої ноги, забираючись губами в розпалену точку. По моїй шкірі пробігло тремтіння від його ніжних чуттєвих дотиків. Ковзаючи язиком, приносячи небувале задоволення, зробивши мене максимально мокрою, не поспішав мене доводити до піку.

   Різко обірвавши свої ласки, піднявся до мене вище, навис наді мною, вдивляючись у очі. Його руки були з обох боків від моїх плечей, такі сильні. Опустившись на лікті, він наблизився до моїх губ, поцілувавши невагомо, м'яко. Пробуючи на смак, граючи з моїм язиком, розпалював мене сильніше.

   Потім однією рукою допоміг собі увійти в мене, теж акуратно, обережно, ніби я була чимось тендітним, безцінним.

   Плавні, повільні рухи, не глибокі, дражнили, заводили.

- Глибше... - застогнала я.

   Трохи різкуватий поштовх, і його член увійшов глибоко, викликаючи приплив фантастичних відчуттів, які заповнювали мене всередині. Я голосно видихнула, чекаючи на цей порив.

   Проникнення стали глибокими, але самі рухи залишилися повільними, плавними. Наче Томас розтягував насолоду, сповільнював цю ніч, бажаючи бути в мені якомога довше.

- Ти можеш бути швидшим, якщо хочеш. - запропонувала я.

- Ні... Я хочу насолодитися тобою... Ти така гаряча всередині... Така... Ммм... - низький стогін, важкий видих, який промовляє більше, ніж слова.

  МБільш глибші входи, більш точні. Потім повністю вийшов, знову увійшов із новою силою, додаючи нових відчуттів. Прискорюючи і так само повністю виходячи, заводив ще більше.

   Перевернувши мене на живіт, трохи розсунув мої ноги, накривши собою зверху, тепер пізнавав мене у такій позі. Його гаряче тіло притискалося до мого, терлося вже мокре і таке приємне. Я відчувала його через корсет і частиною відкритої спини.

   Набираючи темп, поштовхи стали стрімкішими, сильнішими, на всю глибину, я подалася на зустріч цим поштовхам, трохи піднявши стегна.

   Я відчувала оргазм, що наближався, і Томас це зрозумів, прискорюючи і доводячи мене до вибухової кульмінації. Не стримуючись, він і сам за мить кінчив на мене.

   Тяжке, важке дихання, розслаблення, і Томас ліг на мене всім тілом, трохи притиснувши.

- Я не можу дихати… - ледве чутно сказала я, бо не тільки корсет стискав мою грудну клітку, але тепер і Томас своїм тілом обтяжував моє дихання.

- Я теж не можу без тебе дихати... Не можу тобою надихатися... - говорив про своє він, не розуміючи, що я буквально задихаюся.

   Не ставши пояснювати, я просто перевернулась до нього обличчям, знову лежачи на спині, потім перемістила Томаса так, щоб він лежав поруч. Тепер ми були один навпроти одного, і дивилися в очі. Це була безмовна розмова двох люблячих людей, які були щасливі тут і зараз.

   У кімнаті була легка напівтемрява, свічки м'яко освітлювали кімнату, роблячи її ще затишнішою і теплішою. За вікном світ жив своїм життям, а ми милувалися один одним, ловлячи цей чарівний момент близькості.

   Сьогодні я засинала в ніжних обіймах, закохана, кохана, щаслива та окрилена...