Раді Вас бачити!

   Ліззі поклала п'яну Анну спати, хоч і був день надворі. Хлопці на вулиці грали з м'ячем у якусь спортивну гру, а я гойдалася на садовій гойдалці, повільно, ліниво. Ми вирішили побути ще тут, і ближче до вечора рушати в дорогу. Адже завтра всім на роботу.

- Все, спить! – повернулася Ліззі від Анни, сідаючи до мене на гойдалку.

- Як вона? – поцікавилася я.

- Вже краще. Я саме дізналася, що з нею таке. Виявляється, у неї колись були почуття до Томаса, як ми й припускали, і побачивши вас удвох, її «перемкнуло», спалахнули якісь ревнощі, заздрість і її «понесло». Можливо, це пов'язано з її недавнім розставанням з хлопцем, і що їй не вдається побудувати нормальних стосунків… При тому вона сказала, що вже не відчуває нічого до Томаса, і що це все якась дурна імпульсивність, агресія, яку вона не могла контролювати. Я її заспокоїла, підбадьорила, сказала, що в неї теж будуть нормальні стосунки, головне не падати духом. І пообіцяла познайомити з друзями Ріка, адже у нього багато самотніх симпатичних друзів. І вона, натхненна, мирно заснула. - розповіла про розмову з Анною.

- Буває й таке. Сподіваюся, їй хтось підійде із друзів Ріка. - посміхнулася я.

- Угу ... - задумливо відповіла вона. - Я ось думаю, може мені з'їхатися з Ріком? Чого зволікати?

- З'їхатися? Чи не рано? - здивувалася я.

- Рано, мабуть. Але я хочу ризикнути і впізнавати його вже в процесі спільного життя. Ти ось ризикнула заради свого кохання, і це надихає. - м'яко посміхнулася Ліззі.

- У мене, звісно, інша історія, але дивися сама. - розвела руками я. - Ти розумієш, що просто перестрибнеш найсолодший період - час початкових побачень, романтики, передчуття зустрічей, довгих переписок в месенджерах і всього такого?

- Я можу це все влаштувати, живучи з ним. - не відступала вона.

- А ти певна, що він погодиться? - запитала я.

- Це якраз буде гарною перевіркою - злякається чи ні, чи готовий до серйозних стосунків, чи подобаюся я йому на стільки, щоб піти на такий крок. – відповіла дівчина з ентузіазмом.

- Я підтримаю тебе, щоб ти не вирішила. Прошу лише все обміркувати. - притулилася я до подруги.

- Дякую. - тихо відповіла вона, обіймаючи мене у відповідь.

   Награвшись, набігавшись, хлопці вирішили поїсти, запрошуючи нас. Ми доїли те, що в нас залишилося, і згодом, вирішили потихеньку збиратися додому. Усі розбрілися по своїх кімнатах. Томас пішов до себе, приймати душ і збирати речі, я пішла до себе теж збиратися і переодягнутися у свій одяг. Обіцяла забігти до нього, віддати його футболку.

   Зібравши речі, передяглась я в коротку літню сукню, блакитного кольору, легку, обтягуючу в талії, верх у корсетному стилі, з чашками, на шнурівці ззаду, знизу вільнішого крою. Плечі відкриті, з обох боків невеликі «ліхтарики» створювали романтичний образ. Босоніжки на танкетці підкреслювали стрункість ніг, а об'ємна, трохи скуйовджена зачіска надавала грайливості та загадковості. Легкий макіяж – підфарбовані довгі вії, трохи рум'ян, ніжно-рожевий бальзам на губах. І я була готова йти до Томаса.

  Взявши його футболку, попрямувала до нього в кімнату. Я постукала у двері і почула приглушене «заходь». Я увійшла до кімнати, але Томаса не було.

- Це я, принесла тобі футболку! - крикнула, розуміючи, що Томас ще в душі.

- Окей, поклади її на ліжко. І можеш мені принести рушник, він має бути на кріслі біля вікна. – попросив хлопець.

- Знайшла! Зараз принесу! - відповіла я, взявши білий рушник з крісла.

   Я увійшла до ванної кімнати, побачила оголеного Томаса, що стояв у душовій кабінці. По його шкірі бігли доріжки з води, мокре тіло блищало так спокусливо, звабливо. Але я розуміла, що нам час їхати, і що друзі вже майже зібрані, скоро чекатимуть нас, тому намагалась стримати свої бажання.

- Ось, тримай. - підійшла я до кабінки, простягаючи Томасу рушник.

- Повісь його на той гачок. - попросив він, обертаючись до мене передом, вимикаючи воду.

   Нахабно розглядаючи його принади, його пружний торс, накачані груди, широкі плечі, сильні руки, я вловила погляд Томаса, і його грайливу посмішку. Він знав, що я вже хочу його.

- Чи не хочеш прийняти душ зі мною? – невимушено спитав він.

- Це дуже привабливо звучить, але нас друзі скоро чекатимуть унизу. – засмучено посміхнулася я.

- Нічого, зачекають. Ми не поспішаємо. – спокійно відповів він.

- Моє сумління загризе мене... Я так не можу. - твердіше сказала я.

- Добре. - серйозно сказав Томас, розвернувшись до мене спиною, включивши воду, і з душової лійки полилася гаряча вода, знову розтікаючись по тілу хлопця.

   Він різко розвернувся до мене, оббризкавши водою, і я стояла тепер мокра. На обличчя бризки не потрапили, постраждала тільки сукня - з неї стікали краплі, падаючи на підлогу.

- Що ти наробив? - обурено, але з посмішкою сказала я.

- Тепер ти все одно мокра, так що скидай із себе все зайве і заходь до мене. – хитро посміхався Томас.

- Підступний… В чому тепер я поїду додому? Футболка моя все ще з плямою від алкоголю, сукня тепер мокра... - бурчала я, знімаючи з себе мокру прилиплу тканину.

- Одягнеш мою футболку, яку нещодавно носила. – відповів хлопець просто та безтурботно.

   Скинувши з себе сукню, білизну, взуття, я зайшла в душову кабінку, трохи зіщулившись від холоду. Томас притиснув мене до себе, і вже на нас обох текли гарячі струмені води. Його обійми були такі рідні, здатні захистити і сховати від чого завгодно. Мені подобалося, коли він своїми великими руками обіймав мене, таку маленьку, тендітну. Я розслабилася, відчуваючи його тепло, його рельєфне сексуальне тіло, і ніжні руки, що блукали по моїй шкірі.

   Він трохи відсторонився, подивившись на мене, і м'яко сказав:

- Вибач, що намочив твою сукню. Просто інакше ти б не зайшла до мене.

   Я посміхнулася, розуміючи, що він має рацію, і що його маневр удався.

   Він прибрав з мого обличчя прилипле пасмо волосся, акуратно, дбайливо. І притулився своїми губами до моїх губ, тендітно, легко, ніби пробуючи на смак. Потім своїм язиком облизав мою нижню губу, граючись, спокушаючи. Потім верхню. Я завмерла, відчуваючи лоскітну, приємну ніжність на губах. Потім його язик ковзнув по моїй шиї до вуха. Я затамувала подих, ледве тримаючись за плечі Томаса. Від його легких, ледь відчутних дотиків паморочилося в голові.

   Притиснувши мене до стінки душової кабінки спиною, Томас почав цілувати мої груди, соски, опускаючись нижче. Лоскотне відчуття при поцілунках на животі змусило мене хіхікнути. Але поцілунки не зупинилися, опускались нижче, прямуючи до самого низу живота.

   Томас трохи розсунув мої ноги, досягаючи заповітної точки, з такою ж чуттєвістю цілуючи, пестячи там. Я завмерла, відчуваючи пронизливу і солодку насолоду, яка розсипалася по моєму тілу іскорками.

   Його язик і губи ковзали, звивалися в незвичайному «танці», доставляючи  несамовите задоволення, від якого я мимоволі почала вигинатися і стогнати. Згодом він став робити більш енергійні та точніші рухи, допомагаючи пальцями, доводячи мене до піку насолоди. Я скрикнула, відчувши приємний вибух всередині, пульсуючий, п’янкий, який розливався гарячою лавою. Я видихнула, різко, шумно.

   Томас тепер піднімався вгору, так само цілуючи моє тремтяче тіло.

- Ти така солодка... - дійшов до мого вуха він. – Така гаряча…

   Він розвернув мене до себе спиною, притулився до неї, притискаючи до стіни тепер мою передню частину тіла. Я відчувала його бажання, тверде, яке притискалось в мої сідниці з нестримною пристрастю. Він трохи підняв мій таз, потягнув на себе, я подалася на зустріч трохи вигнувшись, і він увійшов у мене різким поштовхом, рішуче, нетерпляче. Я ахнула від його несподіваного пориву. Томас тримав мої стегна, входячи та виходячи жорстко, але так приємно. Це були інші відчуття, яскравіші, проникливіші, на межі. Коли його рухи стали швидкими, стрімкими, я знову відчула хвилю оргазму, що наближалась, і знову вибух, який розсипався мільйонами іскорок усередині. Але Томас не зупинився, продовжуючи ковзати в мені з шаленою силою. Потім він різко вийшов, і по моєму заду потік гарячий струмінець.

   Томас розвернув мене назад до себе обличчям, знову придавив до стіни, палко цілуючи. Він притискався своїм розпаленим великим членом. Я взяла його в руки, погладжуючи, пестячи. А Томас продовжував жадібно мене цілувати, вивчаючи мій рот своїм язиком. Ванна кімната наповнилася парою, густою і задушливою, ми ховалися в цьому вологому повітрі, важко дихаючи, насолоджуючись один одним, не бажаючи зупинятися.

   Я не знаю, скільки часу пройшло, поки ми охолонули і змогли вийти з душу. Але наші друзі, вже зібравшись внизу, чекали на нас. З їхніх обличь було ясно, що вони зрозуміли, чим ми були зайняті. Але ніхто нічого не сказав. Всі здогадувалися, наскільки складно нам зараз відірватися один від одного і з розумінням віднеслись до цього.