Раді Вас бачити!

Мій вечір був активним. Після спортзалу я вирішила приготувати вечерю для Томаса, бо розуміла, що він може повернутися пізно, звичайно, голодний, і чи приготує Ліззі щось я не була впевнена. Отже, хоч я і була втомлена, але готувала старанно, з любов'ю. Десь о 9-й вечора я забігла на четвертий поверх, але Томаса все ще не було. Просто залишивши йому приготовану мною печеню, я написала йому повідомлення:

- «Забігала до вас, тебе не було вдома, залишила печеню. Обов'язково поїж. Сподіваюся сподобається. Цілую. Солодких снів.»

- «Так, я ще на роботі. Планую бути пізно. Але обов'язково скуштую твою страву. Дякую. І тобі приємних снів.» - написав у відповідь Томас, і надіслав багато смайликів із поцілунками.

Спала я справді солодко, окрилена почуттями… І, здається, мені снилось щось досить еротичне, інтимне. Звичайно з Томасом… Шкода, що на ранок я вже не пам’ятала що саме, але легкий післясмак збуджуючого сну залишився…

Наступного ранку ми не планували пробіжку, тому я після сніданку пішла на роботу. З Томасом ми переписувалися протягом дня, домовившись піти до басейну після роботи разом.

День промайнув за роботою, розмовами з Кейт та Ендрю, та думками про Томаса.

Коли я прийшла до басейну, Томас уже був там. Я передяглася в купальник темно-бордового кольору, в стилі бікіні, взяла рушник і пішла до басейну, де вже у воді побачила його. Він покликав мене до себе у воду, і я відразу спустилася до нього. Плавати я не дуже добре вміла, тож і тепер Томас допомагав мені правильно дихати, гребти, рухатися ногами, відпочивати та інші моменти плавання. Він любив спорт, займався цим давно, тому у нього була ідеальна накачана статура, і гарні знання у спортивній сфері.

Плавати з ним було цікаво. Я не переживала, що зі мною щось станеться, бо Томас постійно був поруч, постійно допомагав і слідкував за кожним моїм рухом.

- Я вже піду відпочивати, а ти ще можеш поплавати. Чекатиму тебе ось там, на лавці. – показав Томас у бік невеликої зони відпочинку біля басейну.

- Добре. - погодилась я і вирішила ще трохи поплавати.

Розслаблена, спокійна, я просто лежала на воді, відпочивала тілом та душею. Томас стежив за мною, не випускаючи мене зі свого поля зору. І те, що він переживав за мене, було дуже милим.

Десь через 5 хвилин біля Томаса на лавку присіла миловидна дівчина, витираючи активно волосся, тіло, намагаючись привернути увагу хлопця, що сидить поруч, тобто мого хлопця. Він не звернув на неї уваги. Потім вона попросила його потримати рушник, мабуть, не хотіла його класти на лаву. Томас ввічливо погодився потримати. І поки він тримав її рушник, вона вже щось «щебетала» йому, на всю розпинаючись. Активні жести, посмішки та явний флірт давали зрозуміти, що дівчина збирається завоювати мого хлопця, можливо, не знаючи про моє існування.

«Ну чудово! До нього липнуть, навіть коли я майже поруч. А коли мене нема…? Мама завжди мені казала, що не можна зустрічатися з гарними чоловіками… Ну от і маємо. Гаразд. Діятиму.» - подумала я і стала підпливати до сходів, щоб вийти з води.

Повільно, поважно, впевнено я піднімалася сходами вгору. По тілу стікали краплі води, роблячи мою струнку фігуру спокусливою та бажаною. Периферичним зором я бачила, що на мене дивляться оточуючі з цікавістю та потягом. Але мій погляд був спрямований на Томаса. Побачивши мене, він швидко віддав рушник дівчині, взяв мій рушник і одразу поніс мені, загорнувши в нього, як тільки я ступила на підлогу.

- Дякую. – ангельськими очима кліпала я, вдивляючись у очі Томаса.

- Ну що, накупалася? - усміхнено запитав він.

- Так. Давно я так довго не плавала. - посміхнулася я у відповідь.

- Я маю для тебе невеликий сюрприз. Так що йди в душ, переодягайся. А я чекатиму на тебе в машині біля входу. - сказав хлопець, проводжаючи до душової кімнати.

- Сюрприз? – перепитала я.

- Так-так. Нічого не питай, все сама скоро побачиш. - не став розкривати всі карти він.

Я швидко прийняла душ, просушила волосся, поправила макіяж, одяглася і вийшла до входу, де відразу знайшла авто Томаса. Застрибнувши на переднє сидіння, я радісно сказала:

- Я готова!

- От і добре. Ми зараз де-куди заїдемо, а далі вже буде і сам сюрприз. - з натхненням сказав він, заводячи машину.

Через 5 хвилин ми під'їхали до невеликого ресторану, Томас щось забрав звідти. І ми знову поїхали, все більше віддаляючись від міста.

У вікні проносилися густі дерева, густий ліс, вогні міста поступово зникали, залишаючись десь позаду, а мене починала хвилювати ця поїздка.

- Ти вирішив мене завести в ліс та вбити? - з неприродною посмішкою запитала я.

Томас засміявся, але нічого не відповів.

«Чудово! Сміх – це прекрасна відповідь…» - подумала я, намагаючись заспокоїтися.

Незабаром ми зупинилися біля урвища, що більше нагадувало оглядовий майданчик.

- Все, ми приїхали! - урочисто оголосив Томас, виходячи з машини.

Я прослідувала його прикладу і теж вийшла з авто. Трохи підійшовши ближче до краю урвища, я побачила, як внизу мальовничо розкинулося наше місто, сяючи яскравими вогнями.

- Тут нереально красиво… - ледве чутно промовила я.

- Знаю. Тому сюди тебе й привіз, - відповів Томас, дістаючи з машини щось.

Пару хвилин, і ми вже сиділи на товстому килимку для пікніка, закутавшись у плед. Поруч стояла коробка з гарячим пирогом, який він забирав з ресторану, два стакани чаю, накриті кришечкою для збереження тепла. З машини було чути легку музику для створення романтичної атмосфери.

Томас сидів за мною, обіймаючи так, ніби хотів затримати цей момент на довше. Я притулилася до нього всім тілом, дозволяючи його рукам обійняти себе. Моя спина м'яко торкалася його грудей, і я відчувала його биття серця, трохи прискорене. Його долоні, широкі й теплі, накрили мої руки поверх пледа, злегка погладжуючи, зігріваючи.

Він вдихав запах мого волосся, повільно рухаючись губами вздовж скроні до вуха, а потім нижче - до самої шиї. Його подих був гарячим на моїй шкірі, яка миттєво зреагувала на цю близькість. Глибший вдих…

- Цей приємний, п’янкий аромат... - прошепотів він, торкаючись губами біля самого вуха. - Такий солодкий, звабливий…

Я ледве дихала. Шкіра вкрилася мурашками, а в животі розтікалося тепле хвилююче відчуття. Томас на мить затримався, притиснувшись носом до мого вуха, вдихаючи мене так, наче не міг насититися.

- …Я так хочу тебе… - прошепотів він, і я відчула, як його руки на моїй талії напружилися, притягуючи мене ще щільніше до його гарячого тіла.

І моє серце завмерло у якійсь німій щасливій паузі.

- …А я тебе… - відповіла я, повертаючи своє обличчя до нього, щоб бачити його очі. Своїм тілом я намагалася «втиснутись» в Томаса, відчуваючи кожним міліметром тіла його силу й ніжність одночасно.

Він обережно взяв моє обличчя рукою, притягуючи мої губи до своїх. Його поцілунок був довгим, тягучим і неймовірно чуттєвим… Він не просто торкався моїх губ, він наче вивчав їх, передаючи весь той жар, що горів у нього всередині. Його великий палець при цьому ніжно погладжував мою вилицю, заспокоюючи й збуджуючи водночас.

- Але наша перша «ніч» точно не буде на вулиці, це не те особливе місце для такого…- нарешті відірвавшись від моїх губ, м'яко посміхнувся Томас. Його голос став хрипким, а погляд - затуманеним від почуттів.

- Ти думав про це і про «особливе» місце для цього? - обернулася я до нього обличчям, переплітаючи свої пальці з його.

- Я багато про що думаю, і про це також. - спокійно відповів він, знову нахиляючись і залишаючи повільний, вологий поцілунок на моїй шиї.

Знову мурашки, і лоскотне відчуття внизу живота… Я відчула, як пальці на моїх руках злегка затремтіли.

- Якщо ти мене ще раз поцілуєш у шию, то це «особливе» місце точно буде тут. - трохи відсторонюючись від хлопця, жартівливо сказала я, хоча в моєму голосі було більше бажання, ніж жарту.

- Ух, які ми чутливі… - грайливо сказав Томас. Його очі блиснути азартом.

Він раптом підхопив мене, поваливши на килимок. Нависнувши зверху, він почав обціловувати мою шию - тепер уже не так ніжно, а зухвало, роздразнююче, чергуючи м'які дотики губ із легкими покусуваннями. Його руки при цьому міцно тримали мої зап'ястя над головою, не даючи мені жодного шансу на відступ.

Мені було лоскітно й неймовірно солодко, я сміялася, намагаючись «сховатися» від його грайливих губ, хоча насправді лише більше відкривала шию. Мій дзвінкий сміх розчинявся в нічній тиші, місто потихеньку засинало, а ми ще довго насолоджувалися один одним, забуваючи про все на світі.