Діана Лисенко, Чесно кажучи, я люблю Луку більше, аніж Йоана. Думаю, він був би чудовим правителем та просто дуже хорошою людиною, люблячим чоловіком. Проте він чітко сказав, що вибрав свій шлях. Значить, так повинно було статися.

Діана Лисенко, Мабуть, з її боку то і було справжнє кохання. Світле, чисте, позбавлене егоїзму. Не заради себе, а заради НЬОГО. 

Діана Лисенко, Доводиться каятися протягом усього життя. Боротися з самим собою роками, а у випадку Йоана - століттями. Це своєрідна залежність, як то нікотинова чи будь-яка інша. Варто раз зірватися - і ти змушений починати спочатку.

Діана Лисенко, Колись хотіла написати окремо про кожну з них. Але їх так багато, не вистачає часу) Шкода, що безкрайній світ в очах автора не передати на папері. Зрештою залишаються тільки відсотків 60 з того, що хотілося б сказати.

Діана Лисенко, Дякую за відгук! Якщо ви маєте на увазі проклятих, то так. Але це швидше було "не в той час, не в тому місці". Якби вони одномоментно не перебували в храмі, їх би не зачепило прокляття. Хоча лінія Йоана непроста. Вона має прямий зв'язок із майбутнім. Нагрішив хлопака)))

Діана Лисенко, Дякую! Сподіваюся, фінал вас не розчарує.

R. Raven, Дякую дуже!))

Ніколь Нікнейм , Дуже дякую за вашу підтримку!❤️❤️❤️

Ruslan Barkalov, Дуже дякую за вашу підтримку!❤️❤️❤️

Кіт Анатолій, Дякую!❤️❤️❤️

Наталія Корж, Ні, літ журналу не було. Це був конкурс імені Василя Стефаника. Твір "Тіні руїн". Була публікація в одному з їхніх альманахів. 

Наталія Корж, Ой, я пригадую всіх своїх однокласників і знайомих у віці Богдана. Більшість з них тільки про секс і думали. Жахливий період, чесно кажучи. Не хотіла б я бути підліткою знову. Всі почуття, емоції, відчуття гіперболізовані. Кожен жест, погляд у твій бік, слово сприймалося в стократ сильніше. 

Наталія Корж, Коли я починала писати, то їй взагалі було 13))))) Але врешті вона повтолітня. Закінчила школу.

Наталія Корж, У Богдана дуже сильний заскок щодо історії. Коли він чує, бачить щось історичне, у хлопця просто зносить дах. Це справа його життя. Решта відходить на інший план. Такі люди часто досягають успіху у своїй сфері, адже присвячують їй весь свій час. Він може не їсти, не пити. Може відкинути весь світ, соціум заради професії. Проте мені Богдана шкода. Він заручник власної сім'ї. Це вкрай гірко. Знаєте, це про те, коли батьки вказують дітям, куди їм поступати і що робити з власним життям. 

Наталія Корж, Мама шукала. Там буде далі.

Наталія Корж, Я живу їхньою хімією вже 20 років)) Саме стільки часу має ця історія❤️

Наталія Корж, Богдан має багато протиріч. Він "людський" - не герой, а досить звичайний, земний хлопець. Як більшість довкола нас. У нього ЗНО(на той час), репетитори, проблеми вдома. Трохи забув про Люду))

Наталія Корж, Так, ви дуже тонко підкреслили всі речі, як коїли моSSкалі. У цьому романі багато що взято з реального життя. Цей костел існує, як і правда про те, що там був свинарник і пункт прийому склотари. Моя мама ходила туди зі своєю бабцею, коли була маленькою. Також я пригадую, як я ходила туди з друзями. Старі дубові двері були закидані запоротками(тухлими яйцями), довкола одні хащі, відкриті підземні ходи під ногами. І саме коли мені було 11 років, цей храм уперше відкрили після століття забуття. Тобто, багато що реально)) Я досі сподіваюся, що мій Йоан там чекає мене, ахах)

Діана Лисенко, Дуже дякую вам за підтримку!❤️❤️❤️