Раді Вас бачити!

========== 37 ==========

Усе, що відбувається, як у тумані. Я відчуваю такий рідний дотик.

Антель.

Антель мене торкається.

Антель мене роздягає.

Антель мене у щось загортає.

Антель мене цілує і пестить.

Мені немов сниться це все. Я відчуваю тепло від холодного чоловіка, відчуваю, як він по-власницьки притискає мене до себе, мені стає тепло і затишно в цьому положенні. Добре і комфортно. Усі думки відлітають на задній план, і мені здається все зараз таким правильним.

Світло добряче різало очі, і я змусила їх розплющити, поморщилася і прикрилася рукою. Довелося деякий час звикати до світла.

Швидко озирнулася і зрозуміла, що я вдома, у наших з Антелем покоях, ось тільки чоловіка біля себе не виявила.

Сонце вже яскраво світило у вікна, а значить уже давно день. Цікаво, скільки я проспала?

Мої роздуми перериває Аріель. Служниця завозить візок із моїм сніданком чи обідом і навіть не дивиться, прокинулася я чи ні... довелося кашлянути, щоб привернути до себе увагу. Аріель злякалася і сіпнулася, потім повернулася і вклонилася.

- Ваша Величносте, вибачте! Я думала, ви ще спите. Імператор наказав не турбувати вас.

- Зрозуміло. І де ж мій чоловік?

- Вибачте, не можу знати, та й не належить мені.

- Гаразд, сам прийде... Що ти там привезла? Страшенно хочу їсти! - і це було чистою правдою. Я шалено хотіла їсти, ніби місяць не їла.

Поки поглинала їжу, зрозуміла, що так воно і є - Ака наклав на мене якесь закляття, і я не відчувала потреби живого організму дуже довго, можна сказати, що тепер себе повноцінно живою відчуваю.

Після їжі години дві провела у ванній кімнаті, Аріель довго приводила моє тіло до ладу. Але воно того варте було. Моя шкіра знову була приємна як шовк, а для закріплення ефекту Аріель ще й приємно пахнучими маслами мене натерла. Мені подобався мій запах. Усе як я люблю.

Потім Аріель взялася за волосся, з ним вона впоралася швидше, та й мені набридли вже всі ці процедури, тож я попросила допомогти мені вдягнути чергову сукню "від Антеля", і Аріель нарешті залишила мене саму.

Насамперед намагалася розшукати Антеля, але він весь час переміщався, завтра має відбутися якась важлива зустріч, і весь палац до неї готується. Слуги бігають як очманілі. Варта метушиться коридорами. Я вже подумала скористатися браслетом, щоб перенестися до чоловіка, але в останню мить передумала, раптом я просто на якісь збори дуже важливі увірвуся... тому й утрималася. Спати то Антель все одно з'явиться, от у покоях його й почекаю.

Вирішила розшукати Фантарілеля, але і його виявити не вдалося, Антель відіслав його з якимось важливим завданням. Тинятися палацом я сенсу не бачила, тому вирішила повернутися у свою опочивальню.

Організм усе ще вимагав відпочинку. Тому щойно сіло сонце, я вже бачила десятий сон.

Глибокої ночі відчула, як мене перемістили трохи, обійняли однією рукою і міцніше притиснули до розпаленого тіла.

Антель обмежився легким поцілунком у потилицю, і буквально за кілька хвилин я почула його спокійне дихання.

Цього разу я прокинулася не сама, а від голосу Аріель.

- Ваша Величність, прокидайтеся! - почула я тихий голос і, не розплющуючи очей, потягнулася.

Почувалася я бадьорою і добре відпочила, навіть настрій піднявся.

- Прошу Вас, Ваша Величність, мені потрібно привести вас до ладу... - поквапила мене служниця, коли побачила, як неквапливо я опускаю ноги на підлогу.

- До чого такий поспіх?

- Його Величність Імператор попросив приготувати Вас до прийому. З учорашнього дня палац готується до прийому гостей. Королівська делегація вже прибула, і ваш чоловік пішов зустрічати їх без вас. Але на церемонії привітання та обіду ви маєте бути присутні разом із чоловіком. У нас залишилося менше години, Ваша Величносте! - занепокоїлася Аріель, і я, швидко перетравивши інформацію, помчала спочатку у ванну кімнату, потім був прискіпливий вибір вбрання з мого боку. Сукні "від Антеля" мене вже давно перестали бентежити, ось тільки я не думаю, що таке допустимо з гостями.

Мої доводи з приводу сукні з мого старого гардероба Аріель відкинула геть, поставивши вирішальним аргументом те, що сукню для цієї зустрічі вибрав сам Антель. Темно-синя тканина переливалася і блищала, тонкий корсет, що підкреслював талію і непристойно підкреслював груди, округляючи і оголюючи їх. Комір-стійка, голі плечі, рукавички вище ліктів і туфельки з високими підборами, я вже носила такі, вони чудово допомагають тримати поставу, що для мене, як для імператриці, дуже важливо.

Я й не помітила, як відросло моє волосся. Аріель цього разу вирішила його вирівняти і гладко причесати. Волосся моє стало нижче попереку, його прикрашав тонкий ободок корони. Загалом мені мій зовнішній вигляд сподобався. Тільки від чогось я зараз хвилювалася.

- Дозвольте зробити вам комплімент, Ваша Величносте. Ви чудові! - зніяковіла Аріель, я посміхнулася і, подякувавши їй, попросила провести мене в тронний зал.

Цокання підборів було занадто гучним, мені здавалося, моє наближення чує весь палац - ось і знайшовся мінус у такому взутті.

Що ближче я наближалася до тронної зали, то більше хвилювалася. І зрозуміти себе було важко. Чи то мене так хвилювала зустріч з Антелем, адже я шалено за ним скучила і навіть не уявляла, як поводитися в його компанії, чи то я хвилювалася через наших гостей, адже, як я випитала в Аріель, це те саме королівство, з яким Антель намагався домовитися, але, здається, в нього все зірвалося, тому що він пішов на мої пошуки, і зараз відбувається візит у відповідь.

Але подумаю про це потім, церемоніймейстер оголосив про мій прихід і відчинив переді мною двері, я намагалася не витріщатися на всі боки, а з гідністю і з високо піднятою головою повільною ходою дійти до чоловіка.

Побачивши Антеля, моє серце забилося швидше, долоньки спітніли, і на щоках, здається, виступив рум'янець. Мій чоловік як завжди чудовий. Парадний білий сюртук, в тон його білих штанів, акуратно укладене волосся назад і холодний, гордовитий погляд, притаманний тільки імператору.

Лише краєм ока я помітила кілька чоловіків, що стояли недалеко від Антеля, але розглядати їх збоку неввічливо, спершу треба підійти до чоловіка, я придушила свою цікавість і зосередилася на Антелі, хоч і зробити це було неважко, я й так не хочу дивитися ні на кого, крім нього.

На собі відчувала липкі й неприємні погляди, але вирішила не зациклюватися, бо я саме підійшла до чоловіка.