Раді Вас бачити!

========== 23 ==========

Прокинулася я від того, що мене кудись несли. А коли розплющила очі, Антель уже вклав мене на ліжко, швидко чмокнув у губи і зник у ванній кімнаті.

Я озирнулася і зрозуміла, що ми більше не в кімнаті істини. Антель переніс мене у свої покої. Або тепер наші. Здається, він казав, що після весілля я житиму в його кімнаті.

 І що тепер? Почуваюся ніяково. А ще низ живота тягне. Ці відчуття відволікають мене від того, що мій чоловік уже схоже встиг привести себе до ладу, з'явився в кімнаті та, підхопивши закривавлене простирадло, нарешті подивився на мене. Я одразу зрозуміла, що це за простирадло і густо почервоніла.

- Це навіщо...

- Так потрібно, для ритуалу, - просто відповів він і підійшов до мене, присів поруч і провів ласкаво рукою по моєму обличчю, я опустила очі, така ласка збентежила мене. Та ніч щось змінила в мені. Я не відчуваю хтивості до Антелю, але я відчуваю бажання і потребу в його дотиках.

Антель пильно дивиться в мої очі, і я помічаю його коливання, але все ж таки він прибирає руку і встає, я розчаровано видихаю і навіть не турбуюся, що це зрозуміє Антель, але він, схоже, розцінив це по-своєму і посміхнувся.

- Якщо я тебе зараз поцілую, то не зможу стриматися, ти навіть не уявляєш, що на тебе чекає сьогодні ввечері.

Я знову зніяковіла, згадуючи минулу ніч і уявляючи як Антель це все зі мною повторить. Щоки палахкотять вогнем, і я не наважуюся знову подивитися чоловікові в очі.

- У мене занадто багато справ накопичилося. Те, що я став твоїм чоловіком, не означає, що перестав бути імператором, але я обіцяю, всі мої ночі будуть належати тобі, моя імператриця. Постараюся звільнитися раніше! - сказав він наостанок і швидко покинув свою кімнату. А я відкинулася на подушки і мрійливо заплющила очі.

Відкинула реальність того, що відбувається, і тільки уявила, що, якби це сталося в мої 16 років. Адже ця ніч і наш шлюб мав відбутися просто за нашою згодою, ми кохали одне одного і готувалися саме до цього дня. Антель обіцяв мене зробити своєю дружиною, своєю Імператрицею ще у свої 15 років. Напевно, так би я себе й почувала. Задоволеною, замріяною і по-дурному щасливою панянкою, чекаючи на хвилюючу зустріч із коханим.

Очі заплющені, думки про прекрасне, і я знову примудрилася заснути.

Прокинулася години за дві. Хлопок дверей хоч був і не гучний, але мене зі стану сну вивів. Прийшла Аріель. Я розплющила очі, задоволено потягнулася і сіла на ліжку. Аріель, помітивши, що я вже не сплю, вклонилася мені у привітанні.

- Доброго ранку, Ваша Величність... хоча по праву можна сказати, що добрий день! - здивувала мене служниця, але спершу я захопилася розгляданням вбрання служниці. Тепер вона носила блакитну довгу до підлоги сукню, зібрану під грудьми. Волосся розпущене, а в ньому срібна брошка. Погарнішала вона чи що?

- Доброго, Аріель... ти виглядаєш якось інакше, - спантеличена я.

- Усе правильно, Ваша Величність, я тепер не звичайна прислуга або помічниця для леді... оскільки ви не були проти, щоб я й далі залишалася з вами, то я тепер особиста помічниця Вашої Величності. У прислуги теж є невелика, але все ж таки ієрархія. 

- Ясно, - просто відповіла я і, втративши до цієї теми інтерес, схопилася з ліжка. І вже пошкодувала, що зробила настільки різкі рухи. Низ живота неприємно занив, нагадуючи про наслідки проведеної ночі.

- Усе гаразд, Ваша Величносте? Може покликати лікаря? - занепокоїлася Аріель.

- Ні, просто допоможи мені прийняти ванну, - поки Аріель сховалася за дверима ванної, я підійшла до шафи з одягом, потрібно вибрати щось підходяще. Сама я була обмотана простирадлом, бо Антель мене в ньому ж замотану і приніс.

Ну і ну. Я не дуже здивувалася, що друга половина шафи Антеля вже завішана моїми сукнями, але те, якими були ці вбрання, мене спочатку шокувало.

Повністю закритих суконь, пишних або хоча б стандартних для леді я не побачила. Кожне вбрання індивідуальне, пошиття дуже дивне, схоже, що всі сукні схожі на мої весільні вбрання.

- О, ви вже помітили! Його Величність подбав і обтяжив міс Шантель, що шила вам весільні сукні, підготувати також і гардероб, що личить імператриці. Тільки звісно ж Його Величність сам обирав моделі, і своїм вибором збентежив усіх.

- Ти хочеш сказати, що Антель навіть гардероб мені сам вибрав? - мене трохи розлютив такий стан речей.

- Я що тепер і їсти повинна те, що вирішить Його Величність імператор Антель? - озвучила я свої думки.

- Я не смію висловлювати свої думки з цього приводу, Ваша Величність. - Аріель схилила голову і слухняно чекала моїх розпоряджень.

Потрібно заспокоїтися, і насамперед привести себе до ладу.

У ванній я провела майже дві години. Аріель поривалася мені допомогти, підігріти воду, але їй, швидше за все, не знайомі можливості магів Вогню. Я в будь-який момент можу підігріти собі воду сама.

Поки перебувала у воді, неприємні відчуття внизу живота вщухли, в усякому разі я навіть забула про них, поки перебувала у воді, але варто було вийти, як низ живота знову про себе нагадав, тож відвідати лікаря все ж доведеться.

Обмотана рушником вийшла в кімнату і побачила, як Аріель тримала в руках вельми незвичайну сукню.

- Прошу не судити одразу про сукню, одягніть білизну, і я допоможу вам одягнутися. Пошукаємо щось інше, якщо воно вам, на вас, не сподобається.

Моєю білизною були всього лише мереживні трусики, навіть панчіх не було.

Чому Аріель не дала мені ліфчик, я зрозуміла, коли вона допомогла одягнути мені творіння міс Шантель. Ну й смак у мого чоловічка.

Сукня справді ніжно облягала мою фігуру, ліф сукні, як на мене, занадто перетискав груди, роблячи в такий спосіб їх вищими і зухвалими. Мої дві круглі півкулі занадто відкрито представлені у вирізі сукні. Невеликий нежорсткий корсет до половини підкреслював мою талію, а низ сукні був незвичайним. Подвійна спідниця. На першому шарі спідниці, з боків, на ногах були високі вирізи, де були виставлені непристойно мої ноги. Другий шар спідниці прикривав мою оголеність, але, як на мене, тканина була занадто прозора. Настільки відвертого вбрання від імператора я не очікувала. Не здивуюся, якщо в мене весь такий гардероб.

Обурюватися з цього приводу не стала. Якщо Антель вважає таке вбрання імператриці прийнятним, то так і буде. Зрештою, мені соромитися нічого.

Аріель допомогла мені повністю привести себе до ладу, завила мої руді локони і здивувала мене тим, що встановила на мою голову тонкий ободок золотої діадеми.

- Його Величність велів не залишати покої без цього аксесуара. Ви імператриця, Ваша Величносте. Вам належить тепер таке носити, - помітивши мій запитальний погляд, просто відповіла Аріель.

Треба, так треба... щось я не впізнаю себе останнім часом.

У роздумах, з великим апетитом наминаю обід, який мені принесла Аріель.

- Як мені знайти лікаря? - переключилася я.

- У північній частині палацу, Ваша Величносте. Недалеко від Імперського саду. Може краще мені вас провести? Або викликати його сюди?

- Ні, я знайду лікаря сама. Хочу пройтися. Не сидіти ж мені вічно в покоях. - дізнавшись напрямок, вийшла в коридор і знову почала вивчати палац.

Здається, цими коридорами я ще не ходила, і схоже заблукала. Не треба було відмовлятися від супроводу служниці.

Раптово відчула тривогу, тонкий ободок шлюбного золотого браслета на правій руці засвітився, потім відкрився портал, і з нього вийшов Антель.

На Антелі теж був золотий аксесуар. Корона була невелика, теж тонка, але ширша за мою. Виглядала вона на ньому чудово, ніби він завжди її носив. І мені незрозуміло, чому він став носити її тільки після одруження.

- Неллі, ти куди пропала? Я скрізь шукаю тебе! - абсолютно серйозно сказав він.

- Я... я заблукала, - дідько, ось дивлюся в його холодні небесні очі, а бачу там полум'я. Такий у нього погляд зараз. Антель уважно оглянув мене з ніг до голови, хтивість у його очах приховати було неможливо.

- Не дивись на мене так, це, між іншим, твій вибір! І взагалі, з приводу одягу ми з тобою ще поговоримо!

- Як не дивитися... Ні-ннель... - протягнув він моє ім'я і різко притиснув мене до стіни, одну руку розмістив біля моєї голови, іншою ж тильною стороною долоні лагідно провів уздовж щоки, шиї й зупинився на ключиці, потім витріщився на виріз грудей.

- Ан... - не встигла нічого сказати, Антель різко поцілував мене у вуста, своїм тілом втиснув мене в стіну, рукою став звільняти мої груди. Від такої ласки я плавилася, і взагалі нічого не розуміла, тільки низ живота давав про себе знати, і це привело мене до тями, я злегка відштовхнула чоловіка і з докором подивилася в його очі.

- Взагалі-то я прямувала до лікаря, наслідки нашої першої шлюбної ночі досі турбують мене! - намагаюся виразно пояснити це чоловікові, але його затуманений погляд свідчить про те, що його, схоже, це не дуже турбує, він має намір продовжити.

- Я і сам тепер зможу допомогти тобі, Неллі. - ось це його "Неллі" звучить так приємно, що я іноді забуваюся...

А зараз рука імператора розташувалася внизу мого живота. Обличчя його було всього за кілька сантиметрів від мого. Він невідривно дивився в мої очі й мовчав. Холод підкрався під шкіру в тому місці, де зараз була його рука. Мурашки вкрили все моє тіло. Стало шалено холодно і наступної секунди від мого власного тіла виходив жар. На підсвідомому рівні кров у мені забурлила. Але дихати мені стало важко не від цього. Рука Антеля перемістилася нижче. Він торкнувся вирізу моєї сукні, і рука його пройшла до моїх трусиків. На обличчі спокуслива усмішка, потім вуста чоловіка накривають мої. Я навіть не встигла обуритися з приводу охорони, що стояла в кінці коридору. Антель закинув мою ногу до себе за спину, тілом своїм знову втиснув мене в стіну і просто несамовито мене поцілував.

Почула, як він клацнув пальцями, і навколо нас, зі стіни утворився крижаний купол, що приховує нас від усіх.Схоже Антель рішуче налаштований продовжити.