Раді Вас бачити!

========== 25 ==========

Не пам'ятаю в який момент я відключилася, але прокинулася від ласкавих дотиків Антеля. Я лежала на боці й Антель притискав мене до себе спиною, тільки ось я чітко відчувала, як уже готовий член упирався мені в попу.

Антель гладив мої груди і дарував крихітні поцілунки моїй шиї. Потім рука опустилася нижче, пройшла вздовж живота і проскочила вздовж ніжних складочок, зупинилася біля рожевої горошини, м'яке погладжування віддало солодкою судомою в усьому тілі. Пальці заковзнули, зачіпаючи щілинку. Я задихалася від задоволення. Бажала, щоб у мене проникли хоча б пальці, але Антель більше не став мене мучити.

Трохи підняв мою ногу, прилаштувався до входу і прослизнув всередину. Це йому вдалося легко. Я була досить збуджена і до того ж мені здавалося, що після такої ночі, Антелю і розігрівати мене не потрібно буде, він увійде в мене безперешкодно. Упевнені поштовхи, шепіт на вухо. Це все збуджувало. Антель рухав не поспішаючи стегнами, заганяючи в мене член, я підкорялася і сама підмахувала, рухала попою, намагаючись доставити собі якомога більше задоволення. Стегна плавно гойдалися, посилаючи по тілу тремтіння.

- Ан... - стогнала я, відкинула свою голову йому на плечі, ніби повністю віддала йому своє тіло.

Імператор рикнув, стиснув сильніше моє стегно і знову став таранити мене. Сильні, різкі поштовхи знову змушували кричати від задоволення.

Здається, я зірвала голос ще вночі. Зараз просто хрипіла.

Три останні глибокі поштовхи і знову відчуваю, як у мені розтікається його сім'я. Тільки цього разу Антель не поспішає виходити з мене. Віддихавшись, він знову цілує моє плече із заплющеними очима, підбирається до шиї і нарешті захоплює в полон мої вуста.

Ванну ми приймали окремо, Антель знову згадав про якісь важливі справи, тож швидко вдягнувся і помчав.

Я ж дозволила собі повалятися. У мене боліло все тіло. М'язи неприємно нили. Спогади про минулу ніч були надто солодкими, щоб я зараз хвилювалася з приводу такого навантаження. Але все ж думка, що так буде щоночі, мене трохи лякає. Антель дуже пристрасний коханець. Він невтомний і занадто вимогливий у ліжку. Кілька разів він змусив мене осідлати себе, ніби я вершниця, мені було так ніяково від цієї думки, але сам процес і задоволення, яке принесла ця поза, вмить змінили мій намір.

Соромно зізнатися самій собі, і навіть зараз, тільки від того, що я думаю про це, щоки мої палають, я це відчуваю, але все ж я вже встигла визначитися, як найбільше мені сподобалося.

Шалене задоволення відчувати широкі груди Антеля своєю спиною, ніби він мій вічний захист і опора. Шаленію від його ніжних поцілунків у плечі й уздовж хребця. Те як сильно його сильні руки притискають моє тіло до його. Відчувати шкірою його гаряче дихання і швидке биття серця.

Ой, мамоньки, здається, я знову збуджуюся, варто тільки подумати про подібне. Мені все ще соромно, і раніше я нізащо б не дозволила собі подібних думок. Це все Антель!

Весь тиждень мій чоловік не давав мені спокою. Знаходив мене в саду, на шляху до бібліотеки, в яку я так і не потрапила. Особливо пристрасними були наші ночі. Аріель не раз згадувала, що мене справді чути майже в усьому палаці. Я ніяковіла, коли вона озвучувала це, але варто було тільки Антелю довести мене до солодкого божевілля, як я переставала себе контролювати. Відпускала себе і просто дозволяла собі відчувати.

Антель не говорив про кохання в такі моменти, ми взагалі мало розмовляли, скоріше просто пізнавали всі грані задоволення наших тіл і мені здається, що мені ніколи не набридне це заняття. Варто тільки Антелю поцілувати мене і доторкнутися, він викликає в мені тремтіння, що плавно переходить у бажання.

Кілька разів я навіть намагалася сховатися від нього, щоб хоч трохи прояснилося в голові, але чоловік швидко знаходив мене. Сяяв золотий браслет на руці, відчинявся портал, і Антель у поцілунку переміщав нас просто в наші покої, іноді навіть одразу в ліжко переміщалися.

Але в один із таких днів на мене чекав приємний сюрприз.

Після обіду Антель покликав мене до себе в кабінет. Я вже думала, ми знову усамітнимося, але в кабінеті крім Антеля була ще одна людина.

Я тільки зачинила за собою двері, коли впізнала таку рідну вогняну ауру. Негайно одразу кинулася обіймати Фаля.

- Фантарілель! - вигукнула я і з великою радістю притулилася до друга, тільки ось Фаль поспішно відсторонився. Низько вклонився і привітався, немов ми незнайомці.

- Ваша Величність, я щиро радий вас бачити! - блиск в очах друга я все ж розгледіти змогла. Тільки коли Антель швидко підійшов і пригорнув мене до себе, я зрозуміла, чому Фаль так зреагував.

Я посміхнулася Антелю і почувалася комфортно в кільці його рук, але все ж душа моя рвалася подивитися, поговорити з Фалем. Ми стільки не бачилися, що я ледь стримувала свої пориви потягти під руку Фаля з кабінету.

- Неллі, моя імператрице, я вирішив потішити тебе, і виконати свою частину домовленості. Твій друг тепер вільний... але у зв'язку з недавніми подіями він уже встиг дати мені клятву вірності. Тепер він входить до кола моїх довірених осіб. Бо клятва, яку він дав, непорушна, її порушення призведе до негайної смерті. Тому я йому довіряю, і якщо вже так сталося, що мені потрібно покинути імперію на кілька днів, я готовий довірити йому тебе. Як особистого охоронця.

- Знаю, що ти у мене дівчинка неслабка і непроста, але імператриці належить мати особисту охорону. Ми з твоїм другом... мали цікаву бесіду, і думаю, він мене зрозумів. Дурниць робити він не буде. А тому ви можете йти. Мені потрібно підготуватися.

Я вже не слухала про Фаля, мене насторожило те, як Ан сказав про свій від'їзд, щось у його погляді мені не сподобалося.

- Ти їдеш так далеко, за межі імперії?

- Так.

- Сподіваюся, ти не збираєшся йти війною на кого-небудь? - не зовсім серйозно сказала я.

- Я постараюся цього уникнути, мій візит до королівства Тіреїв саме з цього приводу! - відповів Антель, лише ще більше підживлюючи мою цікавість. Ми мало спілкувалися з ним про державні справи. Хоча бачу і мене тішить те, що Антель не закривається від мене.

- А що, є причини чи непорозуміння?

- Нінель, люба, дівчинко моя, давай поговоримо про це, коли я повернуся, мені ще треба вирішити багато важливих питань перед від'їздом, а на тебе чекає твій друг.

- Коли ти їдеш?

- Завтра на світанку... все йди! - Антель тісніше притиснув мене і поцілував, по-власницькому притиснувши до свого тіла.

Цілувалися ми недовго. Фантарілель неспішно вийшов, я навіть не помітила цього спочатку. Лише коли ми з Антелем перервали поцілунок, я сором'язливо обернулася назад, але друга вже не було в кабінеті.