Раді Вас бачити!

========== 39 ==========

- Як же я скучив за тобою, моя імператрице! - прошепотів Антель, потім злегка відсторонивши мою голову, квапливо притулився вустами до моїх вуст. Усе вмить ніби перевернулося. Усі думки відійшли на задній план, зараз усе, про що я могла думати, були теплі й м'які вуста Антеля, він ніжно й неквапливо цілував мене, забираючи собі все моє дихання. А я просто пливла від такого поцілунку. Серце прискорило свій ритм, а груди наповнилися приємним теплом. Я обвила руками шию чоловіка і стала відповідати йому з таким же бажанням.

Руки Антеля ковзнули вздовж тіла. Описуючи мої форми, Антель усе тісніше втискав мене в себе. Своїм животом я все виразніше відчувала бажання чоловіка. Це ще більше розпалювало мене.

Незабаром одна рука чоловіка повернулася до моїх грудей, ліф сукні вже був опущений, і мої чутливі груди опинилися в холодній руці чоловіка. Ніжні погладжування і пощипування мого соска приводили мене в захват. Я прогнулася в спині, коли Антель, спускаючись поцілунками вздовж шиї, захопив губами сосок, втягнув у себе, і я застогнала. Жар прокотився вздовж усього мого тіла, змушуючи мене палати ще сильніше від бажання. Усе надумане випарувалося з моєї голови, коли Антель, рикнувши, знову впився в мої вуста поцілунком, тільки цього разу більш вимогливим і владним.

Руки імператора, як і раніше, блукали вздовж мого тіла, зупинившись на моїх м'яких півкулях попи, Антель їх стиснув, я схлипнула, а чоловік знову заричав і, перервавши поцілунок, різко розвернув мене до себе спиною.

Шкіру шиї обдало гарячим диханням, потім вуста торкнулися чутливої зони, змусивши мене здригнутися. Антель звільнив із ліфа мої груди й ніжно м'яв їх, збуджуючи. Дихання збилося, і тіло ніби саме підкорялося, коли я вип'ятила попу і сама стала тертися об його член у штанях, без слів благаючи про ласку.

- Неллі... дідько! - прошепотів Антель охриплим голосом, потім стрімко задер поділ моєї сукні, і за кілька секунд я відчула, як його твердий член впирається мені в сідниці.

Рукою Антель м'яко провів по хребцях спини, а я інтуїтивно почала прогинатися, руками вхопилася за поручні, щойно відчула перший поштовх. Імператор повільно розсунув ніжні складки і вторгся твердим тілом у мою глибину. Я відчувала кожну венку, настільки повільне проникнення зводило нас обох з розуму. Не витримавши більше такого томління, я сама штовхнулася назад, дістаючи його всього.

Уперше почула стогін Антеля. Це було незрівнянно. Він штовхнувся в мене і знову вийшов. Вдарив стегнами, зустрічаючись із моєю попою, підносячи мене до небес подібним блаженством. Я ледве стримувала себе, хоч хотілося кричати від задоволення.  

Антель порикував і дедалі сильніше вдарявся об мою попу, і в якийсь момент він зірвався, потягнув на себе, притиснув спиною до грудей і максимально прискорився, це було так вульгарно, звуки злиття наших тіл долинали до свідомості й розпалювали гостре бажання задоволення. Внизу живота зібралося тепло, що вимагало виходу, я затремтіла, а потім нарешті голосно застогнала, звільняючись і падаючи в безодню блаженства. Антель вирушив слідом за мною майже одразу, притулився до моєї спини й голову опустив на плече.

Поки я приходила до тями, Антель відірвався від мене і став швидко приводити себе до ладу. Я наслідувала його приклад.

- Ох Нінель, ти зводиш мене з розуму... я так зголоднів за твоїм тілом, що не зміг дочекатися ночі... чорт, мені час повертатися, нас немає неприпустимо довго. - Антель різко розвернув мене до себе обличчям і наостанок міцно поцілував. Насолодитися поцілунком я не встигла, чоловік швидко відсторонився.

- Можеш більше не повертатися в зал, я скажу, що ти погано почуваєшся! - наостанок швидко протараторив Антель і пройшов крізь стіну льоду, яка залишилася нерухомою. Вона, як і раніше, приховувала моє перебування тут.

Мій настрій знову змінився. Мене чомусь розлютила така поведінка Антеля. Я ніби розплатилася з ним за свою відсутність на цій зустрічі. А ще мені здалося, що крім сексу нас нічого не пов'язує. Зі злістю стиснула перила, відчувши жар у руках. Долоню палило, і я вже готувалася побачити полум'я, але потім щось пішло не так, рука моя замерзла, а поручень під рукою забарвився в яскраво-біле світло, холод поширювався дедалі нижче, доки я не зрозуміла, що продовжую виділяти магію льоду, підлога почала вкриватися кіркою льоду.

Я злякалася і різко смикнула рукою і з жахом на неї дивилася, по руці знову розлилося тепло, повернувши їй колишній вигляд. Злякавшись того, що сталося, я вирішила знайти Антеля, він має пояснити мені, що це все таке.

Помах рукою, і льоду більше немає, а я кулею влетіла в тронний зал. Антеля помітила в протилежному кінці залу, він про щось розмовляв з Остелем, я попрямувала до нього.

Але на півдорозі мені перегородив дорогу король Тірей, його потужна фігура повністю закрила мені огляд.

- Ваша Високість! - король злегка вклонився головою, - Чи не зробите ви мені честь, подарувавши танець? - Тірей ввічливо посміхнувся і простягнув мені руку. Я хотіла одразу ж відмовитися, бо поспішала до Антеля, але раптом замислилася, причин для відмови королю в мене немає. До того ж це буде неввічливо. А ще може здатися образою. Не знаю всіх цих нюансів, тому, привівши до норми своє дихання, вкладаю свою руку в широку і велику долоню короля і дозволяю повести себе в центр залу.

Ми стали поруч із парами, що танцюють, і почали рухатися під музику. Тішить, що такий простий танець навіть у королівстві Тіреїв знають, рухається король упевнено.

- Ваша Величність, дозвольте поставити запитання... - перервав наше мовчання владний, грубий голос Тірея.

- Так, Ваша Величність...

- Можна просто Тірей.

- Тоді можна просто Нінель.

- Нінель, у вас дуже гарне ім'я, - Тірей закружляв мене в танці і притиснув мене недозволено близько до себе.

- Спасибі, - я зніяковіла і спробувала трохи відсторонитися, але сильні руки не дозволили мені цього.

- Скажіть, ви щасливі тут, Нінель?  - трохи сторопіла від такого запитання.

- Чому ви запитуєте?

- Мені здалося, ваш чоловік не цінує те, яка жінка йому дісталася, і щасливою ви не виглядаєте! Мої жінки завжди сяють посмішками, оточені турботою і моєю любов'ю.

- Ви сказали: жінки?

- Так, у моєму королівстві в мене кілька фавориток, і всі вони мають щасливіший вигляд, ніж ви! Мені не вистачає лише королеви. - поки я переварювала почуте, король продовжив свою промову.

- Ви до неможливості прекрасні... Ви як квітка, що потребує догляду, і тільки за належного піклування й любові ви розквітнете у всій красі. І я впевнений, що зможу зробити вас щасливою! - я продовжувала дивуватися почутому.

- Ваше Вел...

- Тірей - перебили мене.

- Тирею, ви що, пропонуєте зайняти місце вашої королеви й жити разом із вашими фаворитками?

- Я згоден відмовитися від усіх, щоб лише ви одна купалися в моїй любові й турботі... - мене обурила така нахабна пропозиція.

- Як ви можете таке мені пропонувати? По-перше, я вже заміжня, а по-друге, ваша пропозиція неприпустима, і я зроблю вам величезну послугу, що не передам суть нашої розмови своєму чоловікові! - твердо відповідаю я, насупивши брови.

- Який норов, мені подобається... - нахабніє король і просто посміхається на мої слова.

- І відпустіть уже мене, ви надто близько притиснули мене до себе. - вперла я свої руки в широкі груди, але, як і раніше, нічого цим не добилася.

- Я хочу, щоб ти починала відчувати мене і звикати! - я зупинилася, більше танцювати мені не хотілося, король нахабнів і мені ситуація ця не подобалася.

- На "ти" ми ще не переходили. І взагалі, ви зараз провокуєте конфлікт. Ви ж не для цього прибули.

- Я не боюся імперії, моя армія перевищує вашу в рази чисельністю і силою, а тепер я вже знаю, за що боротимуся. Я тебе заберу! - на цих словах короля відкинуло від мене, а переді мною з'явилася стіна з льоду, захищаючи мене. Повільною ходою до мене наблизився Антель, очі його випромінювали холодну лють, з кожним кроком підлога вкривалася льодом. Антель готувався атакувати.

- Тільки справжній дурень посміє забрати в мене мою жінку! Миру не буде! Я знищу тебе! - холод пройняв мене до мурашок від голосу Антеля. Зараз ніяка маска байдужості не змогла приховати злості на його обличчі. Навколо літала енергетика холодної стихії, я так добре відчувала її, немов повітря навколо, це заворожувало і дивувало. А ще лякало, бо я стала відчувати концентрацію магічної сили, Антель готувався до нападу....

Король швидко піднявся і знову посміхнувся на слова імператора. Брати Тірея тут же оточили його, готові оборонятися і нападати.

- Твоя імператриця стане моєю королевою! Даю тобі два дні, імператоре. Якщо ти віддаси мені Нінель, то я пощаджу твою імперію - це буде мій весільний подарунок нареченій! - Тірей наостанок бридко розсміявся і зник у хмарі порталу разом із братами.