Раді Вас бачити!

========== 1 ==========

Події 14 років назад!

- Нінель Еліза П'єр Одлі, чи згодна ти стати моєю дружиною, вірною супутницею і єдиною по життю рідною душею? - хлопець 15 років припав на одне коліно і з усією серйозністю подивився на юну особу, що стояла поруч. Дівчинка посміхнулася, не сприйнявши ці слова всерйоз.

- Антель, це не смішно! - відповіла дівчинка.

- А я серйозно, Нінель! - хлопець піднявся з колін. - Я офіційно зробив тобі пропозицію! - обурився він.

- Антель, мені всього 10 років! Про яке заміжжя йдеться? -  до кінця не розуміючи, з легкою посмішкою відповіла дівчинка.

- Ніби ти не знаєш, навіщо люди укладають шлюби? Або ти думаєш, що я недостойна партія? Це нісенітниця! Я майбутній імператор! - з гордістю вимовив хлопець. - Батько вже рік готує мене до цього, і що приховувати, йому залишилося недовго. Я стану імператором через кілька років, цього вже ніхто не змінить! А майбутню дружину і супутницю по життю я собі вже вибрав! Це ти, Нінель! Мені 15 років і я усвідомлюю, що кохаю тебе всім серцем і душею... Чи ти мене не кохаєш так само? - приголомшена такими словами, дівчинка не одразу йому відповіла.

- Кохаю Ан, але... - невпевнено почала Нінель, але Антель її перебив.

- Я вкрав твій перший поцілунок і як порядний спадкоємний вінценосний чоловік, просто зобов'язаний з тобою одружитися! - самовпевнено вимовив хлопець, гордо піднявши підборіддя. Нінель зніяковіла і відвела від нього погляд, щоки юної діви почервоніли.

- А скількох ти ось так цілував, як мене? - Нінель усміхнулася, але в її очах зачаїлася образа і ревнощі.

- Вони самі мене цілували, намагаючись привернути увагу  до себе як майбутнього імператора! Та й яка різниця, якщо мені вони байдужі і одружитися я хочу тільки з тобою! Тому що я твердо впевнений, що ніколи нікого так не покохаю. Тільки ти, Нінель! - натхненно сказав принц.

- Хотіла б я, щоб це було правдою, але ти ще сто разів встигнеш передумати! - згадуючи, як Антеля цілували дорослі дівчата, Нінель розлютилася і недовірливо відповіла синові імператора.

- Не передумаю! Тому що в цей момент мій батько підписує наш шлюбний договір із твоїм батьком. Ба більше, я наполіг, щоб він був закріплений кров'ю і магією, і якщо ти вже проходила цю тему з учителями, то маєш знати, що договір цей непорушний, ніяка магія не може його зруйнувати! - приголомшив  Антель свою кохану.

А наступного дня юну Нінель вбрали в прекрасну білу сукню, і батьки повели майбутню наречену на обряд магічних заручин.

Старший П'єр Одлі і сам імператор безмовно в'язали вузли заклинань, поєднуючи життя своїх дітей. На тілі майбутнього 15-річного імператора і майбутньої великої родової чарівниці, але поки що 10-річної Нінель, стали проявлятися красиві білі візерунки з рунами. Так з'єднувалися два найсильніших заклинання. Незабаром імператор прочитав останній рядок і на руках обох дітей з'явилися свіжі візерунки плетіння, які перетворилися на гарний малюнок не більш ніж 10 сантиметрів на правій руці. Антель після закінчення заклинань похитнувся, Нінель же стояла як ні в чому не бувало, немов нічого не сталося. Але тим не менш, обряд відбувся, і діти заручені. Для повного завершення ритуалу Нінель і Антель мали одружитися і провести консумацію шлюбу.

- Неймовірно! - першим заговорив правлячий імператор. - Значить це правда... про твій рід? Дівчина справді може стати найсильнішим магом! - із задоволенням заговорив імператор. - Вона навіть нічого не відчула, хоча я думав, що після такого серйозного ритуалу вона знепритомніє... це ж яка сила у вас... - очі старого імператора захоплено заблищали.

- Так і є! - відповів батько Нінель, але погляд його змінився, він став придивлятися до імператора і, мабуть, зробивши якісь висновки, дивився на нього вже з недовірою.

- Виходить, ви справді останні ровени... як цікаво... - задумливо промовив Імператор, але, помітивши вивчальний погляд глави сімейства магів, пом'якшився й усміхнувся. - У будь-якому разі, адже головне не це, а те, що наші діти справді кохають одне одного.Чи не так, юна леді? - імператор цього разу посміхнувся нещиро, і Нінель це помітила.

- Звісно, Ваша Величність, - дівчинка вклонилася і кинула збентежений погляд на його сина, адже Нінель справді щиро його кохала.

Наступного дня імператор із сином покинули столицю. На Антеля чекали роки навчання. Імператор бажав особисто навчити сина всього, до того ж велика сила, що текла в жилах вінценосних чоловіків, переходила у спадок, і без належної підготовки і тренувань впоратися з нею буде неможливо.

З Нінель молодий імператор мав зустрітися після її 16-річчя, щоб закінчити ритуал і з'єднатися назавжди, і ці 6 років вони були в розлуці.

Натомість сам імператор не раз навідувався в сім'ю П'єр Одлі, і щоразу все більше цікавився історією їхнього роду. З кожною новою зустріччю в імператора був нездоровий інтерес до їхньої родової магії, його очі гарячково блищали, коли глава сімейства розповідав про колишню силу ровенів.

Бартон Одлі почав припускати недобре після таких ось візитів імператора і почав думати, як убезпечити свою сім'ю і насамперед свою єдину доньку, особливо він занепокоївся після останнього візиту імператора. Нінель щойно виповнилося 16, вона мала вступити до Магічної академії і нарешті побачити свого коханого, щоб закінчити ритуал.

Перед самим її днем народження глава сімейства все частіше пропадав з дому і був вкрай стурбований. Його остання розмова з імператором змусила його діяти, Бартон відчував загрозу, тому що імператор під час останньої розмови випитував у Бартона, як саме було вбито ровенів, і як вороги викачували їхню силу, позбавляючи життя. Це і була основна причина загибелі роду ровенів. Їхні сили були величезні, і кожна жадібна істота намагалася ними заволодіти. Так померли батько Бартона і його мати з братом. Можна було сказати, що Бартон з дружиною і дочкою були останніми з роду ровенів.

Передчуваючи святковий вечір, на якому обов'язково має бути присутній Антель, дівчина вирішила сама зібрати квіткові композиції, якими прикрасять вітальню. Вона пам'ятала, що Антель при кожній зустрічі дарував їй червону троянду, саме тому вона вже зібрала неосяжний букет із гарних квітів і збиралася віднести їх до будинку, коли побачила мерехтіння у дворі.

Холодний піт пройшовся по спині, і гостре відчуття тривоги в'їлося в кожну частинку тіла. Таких неприємних емоцій Нінель у житті не відчувала. Із тривогою в серці вона впустила величезний букет, що так старанно збирала, і побігла до джерела тривоги.

Липкий страх скував тіло дівчини, і побачене вона не могла уявити навіть у страшному сні.

Першим, що вона побачила, було бліде, мляве тіло її матері, що застигло крижаною статуєю, з неї якраз витікав останній струмінь життєвої енергії, що перемістився у фіолетову сферу. Батько був частково скутий магією льоду, якою володів Імператор. Бартон не міг поворухнутися, тому він із гримасою болю й жаху спостерігав за тим, що відбувається. Нінель знала, що батько б зміг дати відсіч, адже свого часу він повідав доньці про найсильнішу магію її роду, і тільки одна річ могла заглушити магічний потік її роду, саме ця річ зараз обвивала шию її батька. Веселковий обруч забуття, що був створений магією ровенів для ув'язнення своїх побратимів, які вчинили злочини. Зараз же ця, давно забута річ позбавляла главу сімейства можливості захистити себе і своїх близьких.

Сльози покотилися з очей чоловіка, коли він побачив, як крижана скульптура його дружини взялася тріщинами і з дзвоном розлетілася на дрібні осколки.

- НІ! МАМА! - Нінель вибігла зі свого укриття, сльози туманили погляд.

- А ось і наша іменинниця! - посміхнувся старий імператор і, змахнувши рукою, спрямував крижаний потік своєї магії на дівчину, сковуючи і знерухомлюючи її тіло. Її руки, ноги й тіло до пояса вкрилися кіркою льоду. Нінель беззвучно роняла сльози, не звертаючи уваги на злісний оскал імператора.

- Нінель... донечко... - захрипів Бартон, і захлинаючись сльозами, вона обернулася до батька.

Імператор тим часом знову шепнув заклинання, і сфера почала поглинати магічну та життєву енергію старшого Одлі. Сфера з кожною секундою світилася дедалі яскравіше, саму кулю Імператору вже було складно утримувати. Спалахи сили неконтрольовано проривалися і насилу поглиналися сферою.

- Мантей! - закричав старий Імператор, він був напружений і холодні цівки поту котилися по його обличчю, Імператор був серйозний і зосереджений, судячи з усього, він не був готовий до такої сили.

- Яка ж величезна сила в тебе, Бартоне, - приголомшено говорив собі під ніс імператор. - Мантей! - уже голосніше покликав правитель. Нінель тільки зараз помітила темну фігуру недалеко від імператора. Чоловік зробив свою присутність тут майже непомітною. Чорний плащ із накинутим на голову капюшоном повністю сховав цю загадкову особистість.     - Мій імператор? - схилився чоловік, спираючись на високий посох.

- Сфера ледь витримає поглинання магії Бартона, для дівчини потрібна інша сфера. Дістань її негайно! - віддав розпорядження старий імператор, і маг створив сіру лійку порталу, змахнувши рукою з посохом і швидко розчинився в ній. Сутінковий маг, -  зробила висновок Нінель. Батько добре навчив її розрізняти потоки магії і бачити їхнє плетіння допомагала їхня родова магія. Навіть у такому юному віці Нінель знала більше ніж достатньо про магію.

Щойно за магом зачинився портал, батько Нінель з останніх сил почав шепотіти заклинання, Нінель ледь уловлювала знайомі слова.

- Що? Якого біса? - здивувався імператор, коли потік магії припинив своє прагнення до сфери.

- АВЕ НІСФЕРАТУМ, ровена Нінель Еліза П'єр Одлі! - почула низький голос батька Нінель, коли закінчивши заклинання, він голосно вигукнув ім'я власної доньки.

Сфера вирвалася з рук правителя, засяяла яскравим білим світлом і зависла над постаттю батька. Потім темні потоки вирвалися зі сфери і стали зливатися з тілом Нінель. Гострі промені ривками входили в молоде тіло, і зараз ніхто не міг цьому перешкодити.

Дівчина не розуміла, що відбувається, вона лише стежила за потоками і прислухалася до своїх відчуттів. Та жахлива ситуація, в якій зараз вони всі перебували, відійшла на другий план. Серед численних потоків Нінель впізнала енергію матері й батька, що зараз входили в її тіло. Тільки зараз, коли приємне рідне тепло наповнило кожну клітинку її тіла, вона зрозуміла, що батько прочитав зворотне заклинання, яким добровільно віддав їй усі свої й мамині магічні потоки. Уся вкрадена сила з тіл батьків зараз перейшла до їхньої законної спадкоємиці.

- Ні! - завив імператор, коли і він усвідомив, що сталося зі сферою. - ТИ! Ти поплатишся за це! Я все одно заберу своє! - розлютився імператор. Магія льоду навколо нього загуркотіла, утворюючи перед фігурою імператора з десяток тонких крижаних голок, що виглядали як невеличкі списи, їх він зі злістю в очах спрямував у тіло Бартона.

У частки секунди тіло батька Нінель проткнули наскрізь крижані голки, батько скрикнув від щемливого болю, кров полилася з рота, потім тіло глави сімейства впало набік і звалилося на підлогу.

- НІ!... - переповнена магією, Нінель закричала на все горло, від болю і шоку не змогла контролювати свої емоції. Енергія закрутилася навколо дівочого тіла, темні згустки вирвалися на волю. Очі Нінель змінили свій яскраво-зелений колір на чорний, і дівчина, підкоряючись інстинкту, розвела руки в сторони. Магія заструменіла по її пальцях, створюючи хвилі навколо, що піднімали волосся і красиву ошатну сукню немов від сильного вітру.

Імператор відчув неприборкану силу й миттю створив навколо себе крижаний щит, тільки йому це не допомогло. Повітря сколихнулося, простір немов брижами пішов, його щит тріснув і розлетівся на дрібні осколки.

Старий імператор не встиг знову задіяти свою магію льоду, чорні голки встромилися в тіло правителя, позбавляючи його здатності рухатися. Згустки енергії роду ровена на шматки розривали магічні бар'єри найсильнішого мага імперії. Нінель зі скаженим і відчайдушним поглядом знову на інстинктах звела долоньки разом і руками направила свої чорні потоки на імператора. Сила сколихнулася і хмарою попрямувала до лиходія, пронизавши його тіло сотнями і тисячами крихітних чорних магічних голок.

Не до кінця усвідомлюючи те, що відбувається, Нінель продовжувала керувати своєю страхітливою силою. Енергія і магічні потоки імператора стали залишати його тіло, розчиняючись в енергетичних потоках магії ровена і прямуючи назад до своєї господині.

Імператор захрипів, упав на коліна і, не в силах вплинути на те, що відбувається, з жахом усвідомив, що це його останні миті. Видавши останній стогін болю, він завалився на землю, і його очі закрилися навіки. Її магія виснажила не тільки його магічні резерви, а й життєві. Тіло колишнього правителя впало на землю.

У цей момент з'явився Антель, він встиг лише помітити, як магія коханої забрала життя його батька. Він у шоці нерухомо стояв кілька секунд, а Нінель у цей час кинулася до свого батька.

- Барата... охая... росс... - ледве чутно прошепотів Бартон Одлі й випустив дух.

Заклинання утворило над тілом батька Нінель невеликий рожевий кристал. Схлипуючи, дівчина потягнулася до нього і щойно торкнулася його, її тіло потягнуло у воронку, створену кристалом порталу.

Антель не встиг нічого зробити, він так і не зміг зрозуміти, що сталося. Після прибув їхній придворний маг Мантей, який повідав жахливі подробиці вбивства старого імператора.

Наступного дня чутка про раптову смерть верховного правителя розійшлася по всій імперії, Нінель оголосили в розшук. За упіймання юної вбивці обіцяли нечувані гроші і ,звісно, саме її оголосили винною у смерті правителя.

Багатьом було незрозуміло, чому молодий імператор підкреслив, що бажає зловити живу злочинницю, але незабаром просто вирішили, що імператор особисто хоче помститися за смерть батька.