Спочатку:
На сторінку книги
Холод обсидіанового постаменту під долонями більше не намагався прорости під шкіру Віки крижаними голками. У мить, коли Вальтазар подумки відрахував «три», світ навколо них остаточно втратив будь-які звуки. Біле, мертве світло третього вівтаря різко смикнулося, реагуючи на вторгнення чужорідної, живої енергії Землі.
Віка не просто відкрила «Якір крові» — вона виплеснула крізь нього все, що тримало її притомною в цьому чужому, жорстокому світі. Її земна впертість, відмова коритися чужим тактичним розрахункам, пам'ять про рідний дім і чисте, ірраціональне бажання врятувати цього занадто правильного першого принца Пекла — усе це потужною золотою хвилею хлинуло в магічні канали Вальтазара.
Принц глухо застогнав, його тіло наче прошила високовольтна дуга. Але його математичний розум не підвів навіть у мить колосального перевантаження. Вальтазар миттєво перехопив цей дикий, некерований потік земної сили, структурував його у свої жорсткі, ідеально вивірені геометричні матриці й спрямував цей гібридний промінь прямо в серцевину білого ядра.
Зіткнення двох абсолютів виявилося беззвучним, але візуально нищівним.
Мертве біле світло вівтаря наткнулося на золоту геометрію їхнього спільного контуру. На секунду простір у ніші викривився настільки, що Мортімер на вході змушений був заплющити очі, закриваючись руками — первісний вакуум почав стрімко заповнюватися гарячим, сонячним теплом, абсолютно неприродним для Чорного Розлому. Код стародавньої пастки, виведений тисячоліття тому на випадок пекельного бунту, просто не мав формули проти союзу земної душі та королівської крові. Він почав тріщати, перезаписуватися й плавитися.
А потім вівтар вибухнув чистим, золотисто-фіолетовим сяйвом.
Віка відчула, як її серце на мить зупинилося. «Якір крові» у її грудях більше не ділив силу на «її» та «його». Потоки зациклилися в ідеальне, вічне коло. В ту ж саму секунду на тильній стороні її правої долоні, якою вона тримала руку Вальтазара, спалахнув гострий, терпкий біль, наче по шкірі провели розпеченим обсидіановим лезом.
Вальтазар різко вдихнув повітря, його фіолетова аура на мить стала абсолютно золотою, а на його правому зап'ясті виступив такий самий криваво-гарячий малюнок.
Це не було руйнування чи прокляття Малфаса. Це був відгук самої первісної магії Пекла, яка, визнавши силу, що її приборкала, наклала на них свій найдавніший, непорушний знак — мітки Істинних. Абсолютний, завірений самою безоднею союз двох душ, який віднині не міг розірвати жоден ментальний блок, жоден ритуал і жодна смерть.
Коли сяйво нарешті згасло, третій вівтар перетворився на звичайний, мертвий шматок сірого, холодного каменю. Чорний Розлом повністю затих. Уся некерована енергія хаосу випарувалася, залишаючи по собі лише чисте, спокійне підземне повітря.
Мортімер повільно опустив руки, озираючись навколо. Його розвідницький зір миттєво зафіксував зміни. Він підійшов ближче, переводячи погляд з потьмянілого вівтаря на брата та Віку, які все ще стояли впритул один до одного, важко дихаючи. Коли його очі наткнулися на свіжі рунічні візерунки на їхніх руках, другий принц шоковано свиснув, а його зазвичай іронічна маска капітулювала перед реальністю.
— Ну що, брате... — Мортімер сховав кинджали в піхви й слабко посміхнувся, хоча в його голосі відчувався глибокий, щирий трепет. — Ти хотів просто виправити помилку в розрахунках жреця, а натомість переписав закони нашої династії. Вітаю. Тепер твоя математика офіційно затверджена вищими силами Пекла.
Вальтазар не відповів брату. Він повільно підняв свою праву руку, розглядаючи витончену, фіолетово-золоту печатку Істинності, яка вже вбиралася під шкіру, залишаючи по собі постійний магічний слід. Потім він перевів погляд на Віку. Його очі більше не були холодними точками стратега. В них вирувала така глибока, концентрована ніжність і повага, якої це підземелля не бачило за всі епохи свого існування.
— Ірраціональний коефіцієнт, який став нашою головною константою, — тихо, але неймовірно вагомо промовив перший принц, обережно підіймаючи її долоню і торкаючись губами її нової мітки. — Ми виграли цю партію, Вікторіє. Повністю.
