Вона кохала його з того часу, як він проклав собі шлях до богів. У світі, де зовнішність — єдина валюта. Джису була боржницею. Суспільство відмовлялося оцінити її внутрішній світ, доки вона не наведе лад у зовнішньому. Роками вона жила в тіні своєї одержимості, зберігаючи дешевий пластиковий браслет з його першого концерту як єдиний зв'язок із реальністю. Вона була тою самою некрасивою фанаткою, чия любов живила його п'єдестал, доки світ не випалив у ній все живе. Але час нещадний до айдолів. Через роки вони опиняються в одній будівлі, розділені лише парою поверхів. Іронія долі в тому, що він нарешті робить крок назустріч саме тоді, коли вона перестала його чекати