Раді Вас бачити!

Поруч зі своїм найдорожчим бойова Пума раптом стала тиха й покірна. Звісно це завдання вимагало від неї чималих зусиль і дівчина більше стомилася морально, ніж фізично. Стільки переживань, щодо фіналу операції, стрімкий вояж на заміську псарню, вбивство хоч і заборонених та кровожерливих, але ж по суті невинних тварин. Все це додавало їй туги й нагадувало про жахливі події минулих років.

Наразі вони з Таріком мчали в бік дому на мотоциклі й Ніла вручила кермо своєму Коханому, а сама міцно притискалася до його спини та блаженно вдихала п’янкий аромат рідного тіла. Як же вона скучила за ним!

Майор гнав трасою, вправно оминаючи громіздкі авто й задоволено посміхався. Йому не потрібні були слова, Тарік утаємничено чекав, коли вони зрештою опиняться наодинці: без злочинців, собак і навіть без братів по зброї. Просто Вона і Він та їхнє непереможне земне Кохання.

Ось пара залишила байк в орендованому гаражі й піднялася на свій поверх. Дивно, що після всіх карколомних подій вони й досі мовчали. Хоча це для необізнаних, а насправді говорили в душі й чули кожне щире слово.

Тарік відімкнув квартиру й Ніла сильніше відчула, як ниє стомлене тіло. Вона закинула голову, прикрила очі та глибоко вдихнула повітря рідних стін.

– Дім, милий дім... Всі ночі там я марила про тебе й трохи сумнівалася, що зустрінемося ще колись, – відверто зізналася супержінка.

– Що дійсно все було аж так критично? – дуже обережно огорнув собою її тіло Тарік.

Він добре знав: що таке психологічне виснаження, під час виконання завдань серед чужих та небезпеки й тому продовжив:

– Ніхто на світі, крім тебе, не знає як сильно я хотів почути голос моєї хмаринки серед цих стін. А вони мовчали. Молитися так і не навчився та просив у Бога ось про цю мить.

– Коханий мій! Це Ніла - хмаринка. А я скоріше перевертень чи відьма, що грала для себе й для всіх навколо ту дику кішку. Хто взагалі додумався назвати мене Пумою? Та хіба з керівництвом посперечаєшся, – важко зітхнула вона й додала: – Завтра, відразу як доповім, поїду в санаторій і попрохаю зробити мене нормальною. А волосся ще сьогодні хочу перефарбувати у свій колір.

– Навіщо? Ти така яскрава й красива. Мені подобається все, що на тобі й у тобі... Візьми мене з собою хоча б туди, бо за ці дні ти стала геть незалежною, – пожалівся Тарік і натякав про спільний душ.

– От хитрун! Ну, пішли. Разом змиємо з себе всі попередні й сьогоднішні жахи, – з півслова розуміла його дружина.

– Дякую, моє яскраве сонечко! – знову пожартував чоловік, щодо кольору її волосся та побачив в очах красуні дозвіл зірвати з них одяг. Він зробив це з великим задоволенням, а потім натхненно підхопив і поніс, капітана вже без прикриття, наповнюватися позитивними емоціями.

Змучений розлукою й переживаннями, гарячий східний чоловік, увімкнув воду й під лагідними потоками міцно притис до себе шовкове тіло коханої жінки та обпалив її вуста довгоочікуваним цілунком.

Ось тепер вони почувалися цілими й неушкодженими! Задихаючись, поїдали вуста одне одного, терлися тілами, а теплі струмки допомагали збуджуватися все більше. Ніла потягнулася за гелем та облила їх обох ароматною слизькою рідиною. Від цього розтривожені тіла відчули ще яскравіше задоволення.

Тут і з Ним, Пума вже не відмовлялася від хтивого погляду й сама перетворилася на мокру вогняну тваринку. Вона поривчасто зітхала й пестила міцні груди Таріка, а він стогнав від насолоди й відверто рухав розпаленим органом по її животу.

– Зажди... Я ще не готова, – широко роззявила ротика й покликала до себе його вправний язик. Коханець неймовірно зрадів і пристрасно висмоктував вуста своєї жінки, наче стиглий смачний плід.

Далі він перейшов до ще звабливішого заохочення й вони стали одним цілим десь у підсвідомості. Парочка обмінювалася такими вишуканими трюками, яким позаздрила б не лише Камасутра.

– Ой! Здається моя хмаринка вже дощить... – побачив Тарік, як Ніла затремтіла й змокла від першого чуттєвого оргазму. Це була нагорода за його талановиту прелюдію й чоловік хвилинку помилувався її станом, а потім взяв великий рушник, протер збуджені тіла й поніс кохану до ліжка, де сподівався вивільнити потік своїх роздратованих гормонів.

Його гарячий темперамент кликав невідкладно зануритися в солодке лоно. Тарік гучно застогнав і проник так глибоко, як тільки зміг і рухався майже жорстоко. А Ніла звивалася під ним і божеволіла від чарівної нірвани.

Блискавки очей коханців обмінювалися якимись зрозумілими тільки їм думками й цей прекрасний двобій тривав ще доволі довго. У Ніли більше не було втоми. Наповнена його вогнем, вона вибухала знову й знову та пронизливо кричала, а її окрилений мустанг не спиняв галопу і впевнено прямував до обопільної знемоги.

– Не стримуйся, молю... Твій бурхливий екстрим мене до нестями заводить, – палахкотіла його жінка. Тепер вона забралася ніжками йому на плечі й розгойдувалася, мов одержима.

– О, Господи! Яка ж ти неповторна, в усьому й скрізь... Мені зриває дах! Усе, більше не можу... – голосно заволав Тарік і виплеснув до її піхви фонтан гарячих живих створінь.

– Коханий мій... – ніжно застогнала жінка та впізнавала розпеченою вагіною струмки його маленьких чаклунів.

Тепер вони по справжньому зморились. Лежали тихо, гралися пальцями й відчували повну невагомість.

– Чому все так несправедливо, любий? Наше світле кохання ніколи не матиме продовження, – скинула слізку дружина.

– Ти знову за своє? Чому ж не матиме? Ось пересаджаємо ще трішки бандосів, а потім підемо й візьмемо собі маленьких крихіток, скільки захочемо, – спокійно відповів Тарік.

– Я знаю і не проти подарувати діткам нормальне життя, де їх любитимуть батьки. Та я впевнена, що могла б народити тобі цілу сімейку своїх. Якби... Скажи, а як ти тоді зрозумів, що я ще дихаю? – чомусь у таку блаженну мить повернулася до страшних подій з минулого Ніла.

– Тому, що ти мій земний світлий промінчик. І коли у пітьмі ми ганяли ту зграю обдовбаних, я наче почув твій клич. Пішов у бік звалища, а коли відхилив скривавлену ковдру, від гніву мало не втратив свідомості. Чесно, ти була мало схожа на живу та я мчав до клініки, як міг і вони сказали, що спробують...

– Скільки разів я хотіла сходити до нашого психолога, щоб стер з моєї пам'яті хоча б ті останні дні, перед смертю Ніли Сахно. Але мені соромно, що він побачить такі спогади. От сьогодні я без вагань стріляла у тварин, що мені особисто нічого не зробили.

– Ти діяла правильно. Вони вільно могли зжерти невинних жінок. Так, самі по собі тварини довірливі й дурні, але нелюди навчають їх страшного. Знаєш, я геть не шкодую, що випустив сьогодні пів обойми в того двоногого звіра. Відпишусь і забуду назавжди, – не припиняв жахливу розмову Тарік. Знав, що краще нехай говорить. Може так колись вона очиститься від скверни, що дісталася їй в неволі?

– Я була такою наївною в школі, хоч і дорослою. В дитинстві багато хворіла й мама віддала мене навчатися дещо пізніше. Всі дівчата вже гортали сторінки еротики, а я чомусь стидалася. І той хлопчик, що ходив за мною, він був тихий і сором’язливий... А потім холодний звір робив зі мною страшні речі й пускав по колу своїх друзів. І ніхто з них не псував задоволення контрацептивами. Я нічого не розуміла й вагітніла кожного місяця, невідомо від кого. Інквізиторка систематично заливала в моє тіло хімічну гидоту й сумління її не гризло. А коли я намагалася чинити спротив, вона підвішувала мене й нещадно била батогом. Добре, що сучасна косметична медицина стерла хоча б ті болючі спогади пекельного існування з моєї спини та повернула жіночність. Рідний мій, прости! Здається мене знову понесло...

– Нічого, говори! Ти випускаєш свій гнів назовні, коли необхідно, – тихенько пестив її плечі Тарік і намагався виглядати спокійним. Хоч насправді кожна така розмова коштувала йому сивини та зводила з розуму. А ще він був повністю згоден з тим, що зробила Ніла зі своїми катами.

– А чому ти так довго чекала на відплату? – не витримав він.

– Тому, що у нас роботи завжди багато. А ще тому, що з цього завдання я могла не повернутись. Ось і вирішила не відкладати. Я й так випустила з поля зору гарпію Хоми та вона сама допомогла мені, – вже хижо горіли прекрасні очі Пуми.

Вона запитувала нещодавно: чому керівництво дало їй такий недоречний нік, на поточну справу? Можливо тому, що ті люди доволі мудрі й розгледіли в ній дику кішку.

– А чому ти спотворила вражій бабі саме руки й очі? Я не хотів підіймати цю тему та якщо вже заговорили, – поцікавився чоловік «квітки папороті».

– Очі тому, що вона страшенно полюбляла знімати групове знущання з дівчат на відео. А руки? Навіщо воно тобі? Добре, скажу один раз. Це вона порізала все в мені своїм улюбленим ножичком. В той останній день приїхала ціла зграя п'яних збоченців. Вони привезли з собою нових дівчат і якусь тварину. Катюга нахвалялася, що будуть перевіряти «товар на міцність». Я замкнулася в кімнаті та вона вибила двері й ударила мене фігуркою амура по голові, а потім порізала мов ганчірку. Такою ти знайшов мене.

– І навіщо Господь приводить у світ подібну нечисть? – застогнав досвідчений опер, що за роки боротьби з наркоторгівлею бачив багато чого страшного, але ця розповідь коханої жінки робила Таріка некерованим.

– Все, я більше не можу! Принеси мені, будь ласка, снодійного... Скільки разів клялася собі, що більше ніколи не згадуватиму подробиць. Треба знайти клініку, яка зітре мої спогади, навіть якщо стану геть безмозкою, – змучено промовила нещасна.

– Але ж вони зітруть і мене. Як рятував, як покохав, а я не хочу. Ти в мене сильна і можеш керувати емоціями. Нехай залишаються, щоб нещадніше боролася з поганню. Зараз принесу, моя рідненька, і ти поспиш. Я поруч і більше нікому не дозволю скривдити тебе, – поцілував дружину в маківку Тарік та почув у відповідь:

– Знаю, милий. Я спробую приборкати свій темний бік та не ворушити пекло. І до психолога йти боюся, бо як витягне з мене злочин, то замість кохати тебе я сидітиму в тюрмі. А я також цього не хочу!

Ось така відверта нічна розмова відбулася між подружжям Карімових, після успішного завершення операції з припинення діяльності чергового місцевого наркокартелю.