Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
– Чудово! Ти вже зібрана? — почувся голос Роми за спиною, перш ніж я побачила його відображення в дзеркалі.
– Сподіваюся, цей наряд не надто розкішний для простої сімейної вечері? — щасливо посміхнувшись, я обійняла чоловіка.
– Як на мене, якраз. Мені не дуже подобається червоний колір, але тобі він личить, — чоловік ніжно поцілував в шию, змушуючи моє тіло покритися мурашками.
Я дивилася на своє відображення в дзеркалі, щасливо посміхаючись. Ніжна тканина червоного кольору, чудово відтіняла мою мармурову шкіру, відкриваючи вид на плечі, тонку талію і довгі ноги. Всього потроху, що робить мене ще симпатичнішою. З прикрас я обрала золоті сережки, подаровані подругами на день народження, і ланцюжок з кулоном у вигляді серця.
Макіяж був помірним і лише яскрава червона помада підкреслювала мої пухкі губи. З зачіскою ж все було набагато складніше. Мені хотілося чогось незвичайного. Тому, зробивши ніжні локони, я зібрала їх за допомогою шпильок в стильну зачіску. Зовнішній вигляд у мене був досить гарний. Я дуже боялася щось зіпсувати, тому поводилася вкрай обережно. Ну, я ж повинна хоча б трохи бути схожою на дружину мільйонера!
– Перш ніж ми приїдемо, я хочу, щоб ти дізналася дещо про мою сім'ю, — сказав Рома, відкриваючи мені двері машини.
– Що саме? Ти вирішив мені відразу розповісти про найгірше, щоб я не втекла від тебе завчасно? — я сіла в машину і пристібнула ремінь безпеки.
– Навряд чи ти через це вирішиш втекти, але моя сім'я не така вже й проста, що може тебе трохи налякати, – Рома завів машину і зрушив з місця.
– Я готова почути про всі скелети твоєї дивної сім'ї, — широко посміхнувшись, я спробувала налаштуватися на серйозну розмову.
– Насправді, у мене є молодший брат – Максим. Той ще виродок... Ми ніколи з ним не ладнали. І, здається, ніколи не порозуміємося через його ідіотський характер і бажання бути кращим, — Рома перевів на мене погляд, але я лише схвально кивнула, і він продовжив свою розповідь. — Ще з самого дитинства Макс виявляв у собі всі якості егоїста, який націлений саме на задоволення своїх потреб. Я намагався боротися з цими рисами, намагався виховати в ньому той самий дух, який мені дістався від діда, щоб зробити з брата справжнього мужика. Але у мене так нічого і не вийшло. Натомість ми почали конкурувати один з одним. Починаючи від дівчат, закінчуючи бізнесом. Ось чому я так і хотів отримати спадщину свого діда. Ні, не тому, що мені потрібні були ті гроші. Просто я щиро хотів, щоб Макс залишився з голою дупою і змінив своє відношення до оточуючих.
– Значить, цей договір відігравав для тебе важливу роль? — поцікавилася я.
– Так. Я хотів отримати спадщину і, як бачиш – отримав. І все завдяки тобі, — він накрив своєю долонею мою руку і щасливо посміхнувся. – Отже, до чого я веду? Від Макса можна очікувати будь-якої підстави. Він, як дрібний шкідник, тільки в дорослому вигляді. І прошу тебе, якщо він щось зробить — просто скажи мені. Я швидко його заспокою.
– Чому ти так весь напружився? Так і бути, потерплю один вечір твого прекрасного брата І все буде добре.
– Просто ти не уявляєш, на що він здатний... Він готовий зробити все, що завгодно, лише, щоб довести мою супутницю до сліз, всіляко принизити і тим самим вивести мене на емоції, коли я знову начищу йому морду.
– Він мазохіст, чи що? — засміялася я, намагаючись припустити, який Рома в гніві. Напевно, брови похмурі, погляд пронизливо злий, а кулаки стають твердішими за будь-яку скелю. Щось моя фантазія точно вирішила розігратися.
– Він просто ідіот і це всім сказано. Сама все побачиш. Я просто попередив тебе, — Рома посміхнувся краями губ і призупинив машину. — Ми приїхали, крихітко.
Високі чорні ковані ворота відразу ж відкрилися перед нами, даючи можливість в'їхати всередину цього шикарного особняка. Боже, куди я потрапила? Я відчула себе справжньою провінціалкою, яка завдяки божевільним обставинам потрапила до мільйонера в гості. Я намагалася стримувати свої емоції, але це у мене виходило досить погано. Очі заблищали, коли я побачила фонтан, доглянутий зелений сад, басейн і декоративних кроликів, які були розставлені по всій ділянці. Однак цікава ідея.
– Я знаю, що ти хвилюєшся, але не варто. Все вже давно вирішено і я привіз тебе не на схвалення батьків, а щоб познайомити свою дружину зі своєю сім'єю, — ці слова прозвучали так ніжно, що я була готова розплакатися. — Маленька, ти чого? Вирішила плакати? Ох, і що мені з тобою робити... Зараз все обличчя буде чорним. Навіть не думай пускати сльози.
Я притиснулася до його грудей. Зробивши глибокий вдих, відчула яскравий аромат його парфуму, який діяв набагато краще, ніж будь-який із заспокійливих засобів.
– Ром, я хочу дещо запитати, — почала розмову я, коли побачила його міцну руку біля дверей.
– Все, що завгодно, крихітко, — посміхнувся він, допомагаючи мені вийти з машини.
– Ти розповідав батькам, як саме ми одружилися і де власне познайомилися? — поцікавилася я.
– Ні, навряд чи їм потрібно знати, що моя дружина напилася коктейлю з наркотиками і танцювала стриптиз, підкоривши моє серце, — очі виблискували, а білосніжні зуби доповнювали красиву посмішку.
– А якщо запитають?
– Тоді ми щось вигадаємо.
Ми не встигли зробити і декілька кроків, як нам на зустріч вийшли чотири людини. Зліва була приємна на вигляд, елегантна дама з ідеально укладеною гулькою на голові, сукнею сонячного кольору і навіть була на підборах. Я відразу почала розуміти, що саме ця жінка є мамою мого чоловіка. В них були однакові очі і навіть посмішка дуже схожа. Поруч з нею, тримаючи за руку, йшов чоловік, роки якого добре підкреслювали сірі нитки на голові, що робило його ще більш привабливим. Ну, треба ж! Є ж люди, старість яким тільки ще більше до обличчя! Перевівши свій погляд ще вбік, я побачила третього члена їхньої сім'ї. І це, найімовірніше, і був той самий Макс.
Зовнішній вигляд у нього був досить приємний: золоте кучеряве волосся, темні карі очі і, здається, навіть є веснянки. Сказати, що він не був симпатичним, я б не змогла. У ньому є якась харизма, яка привернула б будь-яку дівчину. Але мій Ромчик з ідеально укладеним темним волоссям і яскравими глибокими блакитними очима, мені подобався набагато більше. Перевівши свій погляд ще далі, я побачила ту людину, яка миттєво встигла зіпсувати мені настрій.
Міцно тримаючи Макса за руку, поруч йшла Маша. Швидше за все, ця дівчина знову і знову намагається потрапити в їхню сім'ю. Її біла сукня, віддалено нагадувала мені весільну. До чого був зроблений такий вибір, я так зрозуміти і не змогла, адже це виглядало безглуздо. Відчуття того, що мене чекає якась підстава, не залишало ще з самого ранку і, мабуть, не дарма.
– Синуля, милий! — щебетала жінка, опинившись поруч і міцно стиснула Рому в своїх обіймах
– Мамо, ну все-все, припини. Я ж не маленький, щоб ти мене всього цілувала. Ну ось, ще й помадою замазала, — мій чоловік нахмурився брови і долонею торкнувся щоки, де вимальовувався відбиток материнських губ.
– Рома, ми так довго чекали цієї зустрічі! Познайомиш нас зі своєю прекрасною дівчиною? — сказав батько, оглядаючи мене, як картину в галереї.
– Не з дівчиною, а з дружиною, тато, — Рома обхопив однією рукою мене за талію і притиснув до себе. — Знайомтеся, це моя дружина і за сумісництвом найкрасивіша дівчина на землі — Христина. Крихітко, а це моя мама Оксана Анатоліївна і тато Сергій Володимирович.
– Дуже приємно з вами познайомитися, — першою вимовила я, помітивши, що мій голос тремтить від хвилювання.
– Ласкаво просимо до сім'ї, донька. Я ж можу тебе так називати? — вимовила жінка, погладжуючи мене по плечу.
– Так, звичайно, можете, — мило посміхнувшись, я міцно вхопилася за руку Роми.
– А зі своїм братом ти не знайомиш дружину? — нарешті вимовив блондин, тримаючи в руках з Машею по одній маленькій коробці.
– Кохана, познайомся, це мій брат Максим. Я тобі про нього розповідав, — стримано відповів Рома, не дозволивши мені торкнутися долоні, яку його брат простягнув у знак привітання. Що це? Суперництво? Або ревнощі?
– Привіт, Христина. Як справи? — вирішила звернутися до мене Маша, роблячи вигляд, ніби ми з нею подруги. Ненавиджу фальшивих людей. Та й саму Машу теж ненавиджу.
– У мене все чудово! — відповіла я, а потім тихо доповнила. — Поки тебе не побачила.
Почувши мою фразу, Рома відразу ж широко посміхнувся і прошепотів мені на вухо.
– Перепрошую, я не знав, що вона теж буде. Якого біса вона взагалі забула в нашій родині? — його похмурі брови говорили про те, що мій чоловік точно незадоволений ситуацією.
Міцно стиснувши його руку, я спробувала розслабитися, але ще один «сюрприз» знову змусив мене напружитися.
– Христино, ми з Машею вирішили, що прості привітання вже давно не в моді. І приймати в сім'ю потрібно зовсім інакше. Тому ми підготували для тебе подарунок, — сказав Максим, фальшиво посміхаючись. Як все ідеально, фальшива людина, фальшива посмішка і фальшива дівчина.
Я перевела свій погляд на Рому і відчула, як міцно він стиснув мою руку. І чого мені тепер чекати?
