Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Двері тихо закрилися і я почула, як хтось безшумно наближається до ліжка, ніби боїться розбудити. Сподіваюся, що це не злодій, інакше мій зовнішній вигляд його точно збентежить.
Коли в ніс вдарив яскравий аромат парфуму, я зрозуміла, що це був Рома. Глибоко зітхнувши, намагаюся заспокоїти своє хвилювання.
Погана з мене акторка...
Раптом матрац піді мною прогнувся, і я відчула біля своєї шиї тихе дихання і ніжні дотики чоловічих губ. Здається, моє тіло відразу ж обм'якло і покрилося мурахами, але я терпіла до останнього, не бажаючи піддаватися його ласкам.
Міцна чоловіча рука помістилася на мою сідницю, ніжно її стискаючи, а губи покривали мою шию вологими поцілунками, трохи покусуючи шкіру. Низ живота тягнув, а дихання і зовсім збилося. Яка ж я все таки слабачка!
– Ром, що ти робиш? — запитала я, розплющивши очі.
– Як це що? Роблю приємно своїй дружині,— завдяки яскравому місячному світлу я змогла розгледіти його зовнішній вигляд. Він лежав поруч зі мною, з голим торсом і в боксерах. Ідеальне поєднання!
– Чому ти повернувся так пізно? Я тебе чекала...
– Вибач, запрацювався. Намагався вирішити всі справи, які накопичилися під час моєї відсутності. Та й за старою звичкою вирішив попрацювати допізна. Зовсім забув, що тепер на мене чекатиме найсексуальніша дівчина в світі, — одним рухом він торкнувся моєї талії, і я миттєво опинилася під ним.
– Ти був сам?
– Ні. Ще кілька людей були зі мною, які так само люблять мою компанію, як і я.
Ну так, напевно і Машу з собою взяв... Як тепер відпускати його на роботу, з думкою про те, що поруч з моїм чоловіком знаходиться суперниця, яка так і хоче його отримати, навіть після своєї поразки у вигляді зради?
– Тільки не кажи, що ти образилася, — вимовив Рома, торкаючись кінчиком носа моїх вилиць.
– Хіба що зовсім трохи... — По-дитячому надула губки.
– Дозвольте мені вибачитися перед вами... — сказав він, обхопивши долонею мої груди.
Він почав обводити пальцями мої соски, змушуючи мене тихо стогнати в очікуванні чогось ще більшого. М'які губи впилися в мої, даруючи пристрасний гарячий поцілунок. З мене вийшов тихий стогін, коли я відчула, як Рома притиснувся до мене всім своїм тілом і збудженою плоттю, твердість якої я відчула через тканину боксерів. Я ворушилася під ним, бажаючи, щоб момент возз'єднання наших тіл настав якомога швидше, але Рома лише тягнув час. Раптом його рука почала спускатися вниз і підчепивши край трусиків, кінчиками пальців торкнувся моїх складок, ніжно погладжуючи.
– Ти така мокра! Я зараз точно збожеволію, — тихо прошепотів він, прикусивши мою нижню губу. Я вся зігнулася, відчувши, як його палець торкнувся центру моїх почуттів, ніжно обводячи його пальцем. — Дозволиш?
Те, що відбувалося далі, дуже важко пояснити. Однією рукою він підхопив мереживні трусики і потягнув вниз, розставивши мої ноги якомога ширше.
– Сподіваюся, ти приймеш мої вибачення в такому вигляді? — сказав він, розташувавшись між моїми стегнами.
Я тихо проковтнула, приготувавшись до довгоочікуваних ласк, але нічого розумного у відповідь сказати так і не змогла.
Ніжні дотики до клітора змусили мене згинатися і тихо стогнати, бажаючи, щоб мене взяли якомога швидше. Він рухав язиком повільно, потім швидше, зачіпаючи всі найчутливіші точки. Далі в його гру приєдналися пальчики, які занурилися всередину. Миттєво ставши мокрими, вони рухалися в мені з неймовірною швидкістю, змушуючи мене кричати від задоволення. Я стогнала, відчуваючи, як оргазм ось-ось накриє мене з головою і в цей момент, я відчула приплив тепла, яскраві спалахи і відчуття, які не міг подарувати ніхто, окрім Роми. Чоловік впився в мої губи, ніби намагаючись сказати так багато всього лише одним поцілунком.
Я бажала продовження і подумки молилася про те, щоб він і не думав зупинятися. Відчувши його гарячу плоть біля свого місця бажання, рефлекторно згинаюся і обхоплюю руками його шию, в міцні обійми. Він увійшов у мене одним поштовхом і збільшив темп, встромляючись у моє тіло. Вся кімната наповнилася моїми стогонами. Він залишав мене і наповнював знову, шепочучи про те, як йому зі мною добре. Я ловила яскраві спалахи і здригалася під ним, відчуваючи приплив нового оргазму.
Возз'єднання наших тіл тривало протягом усієї ночі. Ми жадібно пробували один одного і ніяк не могли насолодитися. Я чула його втомлене і переривчасте дихання. Відчувши наближення чоловічого оргазму, я почула гучний тривалий стогін і відчула вологість на своєму животі.
Без сил я розкинулася по ліжку, боячись навіть підняти голову. Рома ж, навпаки, був більш активним і за допомогою вологих серветок почав прибирати сліди свого злочину на моєму животі. Після цього він притягнув мене до себе, закопавшись обличчям в моє розпатлане волосся і глибоко зітхнув, бажаючи щось сказати.
– Дивно, твій запах мене збуджує і заспокоює одночасно! Христина, ти неймовірна дівчина, — прошепотів Рома, цілуючи ключиці і рівень грудей.
Чесно зізнаюся, я очікувала чогось більшого. Ні, не в плані сексу... Звичайно, я прекрасно розуміла, що закохатися за кілька днів просто неможливо, але все ж очікувала хоча б якихось слів, які говорили про його симпатію. Найбільше мені хотілося почути «якщо ти підеш — я просто не зможу без тебе», але, мабуть, ще рано... Невже далі буде так само? Я буду жити в його будинку, підкорятися, намагаючись робити вигляд, що мене цілком влаштовує його ненормативний графік, займатися з ним сексом і у відповідь так і не почую жодного слова, яке б говорило про його почуття?
Злюся... І заганяю себе в кут повного розчарування, з якого мені навряд чи вдасться сьогодні втекти. Від цих думок на моїх очах почали з'являтися сльози, які повільно стікали по щоках, залишаючи за собою мокрі сліди. Я стримувалася до останнього, але все ж змусила Рому звернути на себе увагу.
– Ти плачеш? — почула я за спиною і почала швидко витирати сльози, щоб не показувати свої емоції. Я не хочу розкривати свою душу, не хочу плакати в чоловіче плече. Я сильна!
– Ні, тобі здалося, — відповіла я, ховаючись під ковдрою.
– Що сталося? Я зробив щось не так? — Рома торкнувся долонею до мого плеча і, відкинувши ковдру вбік, притулився губами до шиї.
– Ні, ти не винен, — збрехала я. Адже причиною моїх сліз був саме він. Або ж відсутність його почуттів до мене?
– Христино , слухай... Ти можеш мені довіритися. І якщо щось сталося — не потрібно тримати це в собі. Досить просто поділитися своїми проблемами зі мною, і я спробую їх вирішити, — він обхопив своїми долонями мою руку і почав цілувати кожен пальчик, викликаючи на моєму обличчі щасливу посмішку. — Іди до мене, крихітко.
Рома стиснув мене в міцні обійми і ніжно погладив оголену спину, торкаючись кінчиками пальців мого довгого волосся. Притиснувшись до його оголених грудей, я прикрила очі і дозволила собі насолодитися його теплом, відкинувши всі свої думки. На такій ноті, повністю розслабившись, я все ж заснула.
****************************************************
Ранок настав дуже швидко. Здавалося, я тільки заплющила очі і вже треба прокидатися, зустрічаючи новий день. Не відкриваючи очей, простягаю руку поруч із собою в пошуках Роми, але ліжко виявляється порожнім. З бурею невдоволення, різко піднімаюся і відкриваю очі, готуючись висунути свої претензії.
– Тихіше - тихіше! Я тут і нікуди не пішов. Просто прокинувся раніше будильника, — почувся голос чоловіка. Я перевела свій погляд у бік, де перед дзеркалом спокійно стояв Рома, застібаючи білосніжну сорочку.
– Я думала, що ти пішов... — відчуваю, як стукає моє серце, вистрибуючи з грудей.
– Ні, сьогодні ми підемо разом, — сказав він, підійшовши до мене. — Крихітко, допоможи зав'язати краватку.
– В сенсі підемо разом? — уточнила я, поправляючи комір його сорочки.
– Я пам'ятаю, що ти дуже хотіла працювати. Отже, я візьму тебе на роботу, в свою будівельну фірму, — маленька щетина прикрашала його і без того красиву посмішку.
– Здається, ми це обговорювали. Я не хочу, щоб ти був моїм босом. Уяви які чутки про нас поповзуть. Тобі це потрібно?
– А ти мені список напиши, тих, хто щось скаже в твій бік і їхні робочі місця дуже швидко звільняться, — побачивши мій серйозний вираз обличчя, він відразу ж додав. — Та жартую я, жартую. Не можна бути такою серйозною. Краще посміхайся. Посмішка тобі до обличчя!
– Ось така? — награно приймаю маску кролика з двома виступаючими передніми зубами.
– Ні! Така, яка була сьогодні вночі, — Рома посміхнувся і провів рукою по моїх сідницях.
– В тебе є година, щоб прийняти душ, поснідати і зібратися. Встигнеш?
– Звичайно, сер! — вигукнула я, піднявшись з ліжка.
– Бос, Христино... Бос, — засміявся він, накидаючи мені на плечі халат, прикриваючи оголене тіло.
