Раді Вас бачити!

– Мені подобається ось ця сукня. Подивись, як гарно вона на тобі сидить! — із захопленням вимовила Марина, дивлячись на черговий наряд, який вони змусили мене приміряти.

«У тебе чоловік молодий красень, якого потрібно підживлювати сексуальною енергією», — винесла вердикт Наталка, перш ніж ми скупили половину магазину. У мої покупки входили: близько п'яти нових суконь, декілька спідниць, штанів, блузок, близько чотирьох пар нижньої білизни і декілька панчох різного кольору.

Звичайно ж, ми не забули і про взуття. Його було важко вибрати, але з моїми подругами я впоралася за півгодини. Бідний Вова, який тягнув всі ці пакети з моїми новими речами. Але, як кажуть, наказ керівництва не обговорюється.

Сказали бути вантажником — отже береш пакет в зуби і несеш!

Примірявши шовкову коротеньку піжаму, я зробила декілька знімків і відправила Ромі. Довго чекати відповіді не довелося.

«Якби не переговори, я б одразу зірвався і приїхав до тебе, щоб особисто переконатися, наскільки коротка ця піжама»

Я посміхаюся і надсилаю ще одне фото, але вже в нижній білизні, де відкривається сексуальний вид на красиві груди, плоский животик і підтягнуту попку. Мені подобається дражнити свого чоловіка, адже тільки так я можу витягнути з нього хоч якісь емоції. Мені досі невідомо, що він відчуває до мене, крім сексуального потягу…

«Маленька, тепер я не зможу думати ні про що, крім твоєї фігури. Готуйся, ввечері буде дуже жарко»

Я знову посміхаюся, як маленька дитина, і нарешті виходжу з примірочної, тримаючи в руці ще один комплект нижньої білизни.

– Дівчино, ми все це беремо! — сказала Наталка, віддаючи продавцю-консультанту весь одяг.

Простягаю золоту картку Роми і думаю про те, чи приходять йому повідомлення на телефон, коли з його рахунку знімають гроші? Тому що сума за всю цю красу буде зовсім не мала.

– Володимире, відвезіть це все додому. А я поки залишуся з подругами,— я віддала чоловікові в руки всі пакети.

– Але Роман Сергійович сказав не відходити від вас ні на крок... — почав виправдовуватися водій.

– Я повідомлю йому, що відправила вас додому. За це можете не хвилюватися, — заспокоїла я, погладивши його по плечу.

– Христино, з вашою появою, у мене точно будуть проблеми, — пробурчав чоловік.

– Я постараюся цього не допустити. Не хвилюйтеся, додому доберуся сама, — щасливо посміхнулася, в очікуванні гарного вечора, який я зможу провести в компанії своїх подруг.

Взявши всі пакети, які ледве поміщалися в руках, Вова попрямував до стоянки, де він припаркував машину. Ну, а ми вирішили посидіти в одному з кафе, за чашкою смачної кави.

– Розкажи, як твоє сімейне життя? Сподіваюся, Андрій змирився з твоєю любов'ю поспати по довше і щодня ходити в салон? — запитала я, заглядаючи в меню.

– Я вам ось що скажу! Після весілля наші стосунки стали ще теплішими. Секс регулярний, квіти, подарунки... Невже треба було вийти заміж, щоб відчути, що таке справжня любов? — філософствувала Наталка.

– Ну, а твої кулінарні здібності він оцінив? — поцікавилася я, знаючи, що господиня з моєї подруги, як з мене кольоровий холодильник.

Єдине, що вона вміла «приготувати» — це вермішель і яєчню. Може, вміння готувати не так вже й важливо в наш час? Головне, щоб очі були гарні?

– Я вчора запекла йому курку в духовці. Так він з таким задоволенням її з'їв, навіть пальчики облизував! — захоплено вимовила подруга.

– Це він облизував пальці, щоб перебити смак твоєї їжі! — засміялася Марина.

– Ну, дякую, подруго! — буркотіла Наталка.

– Я хочу вам дещо розповісти, — вимовила я на видиху, все ще сумніваючись, чи варто взагалі згадувати історію, пов'язану з Ромою.

– Щось сталося? Рома тебе б'є? — ахнула Марина.

– Ні! Я просто сказала, що хочу вам дещо розповісти, а ви вже робите з мене жертву. Але насправді, мова дійсно буде йти про мого чоловіка.

– Тоді чого ти чекаєш? Розповідай! — відповіла Наталка, роблячи ковток кави.

Що ще потрібно моїм подругам? Смачна кава і найсвіжіші плітки. Тому я із задоволенням спостерігала за їхніми обличчями, які всім своїм виглядом давали зрозуміти, наскільки сильно їх хвилюють моЇ стосунки з Ромою. А це означає, що я більше не можу зволікати ні секунди.

– Сьогодні я дізналася, що бажання одружитися на мені зʼявилося не просто так. Вас не здивував той факт, що Рома зовсім не засмутився, дізнавшись про те, що його холостяцьке життя так різко перервалося? — я почала згадувати всі події, які сталися під час дівич-вечора.

– А й справді... Ми всі чомусь зовсім не звернули на це уваги, — задумалася Наталка.

– Але в чому тоді справа? Не зволікай! І так дуже цікаво! — почала мене підганяти Марина.

– Ой, дівчатка... А все дуже просто. Щоб отримати спадщину і мільйони, він був змушений одружитися з дівчиною, з якою проживе мінімум півроку. Якщо ж шлюб протримається менше цього часу, і я подам на розлучення, то зможу відібрати у нього половину бізнесу. Ось так ось...

– Ого це так! А наш Ромка не такий вже і святий виявився, — винесла вердикт Марина.

– Зачекай, а навіщо він тоді так з тобою носиться і здуває пил? — здивувалася Наталка.

– Швидше за все, щоб я і не думала про розлучення. Навряд чи йому захочеться втратити свої мільйони,— з сумом відповіла я, усвідомивши, що точно стала пішкою в чужій грі.

– А, може, це взагалі якась казка? Хто тобі сказав цю дурість? — заперечила Марина.

– Денис... Начальник мого відділу. Він близька людина Роми, багато чого знає з його особистого життя. І тому, помітивши мої косі погляди на чоловіка, вирішив поділитися зі мною своїми знаннями. Так би мовити, щоб відкрити собі дорогу, сподіваючись на мою симпатію, — пояснила я.

– Швидше за все, ваш Денис теж має свою вигоду, тому і розповідає цю маячню всім, навіть тім, хто не просить! Або теж поклав на тебе око...— припустила Ната.

– Я не знаю, хто з них гравець, а хто пішак, але навіть колишня Роми заявила мені про те, що мною пограють і кинуть, — сухо відповіла я, згадавши про Машу і ледве стрималася, щоб не скривитися.

– А ось таких колишніх відразу треба відправити на три літери. Чому вона взагалі вважає, що має право щось вирішувати у ваших стосунках? — пробурчала Марина.

– Як же я тобі не заздрю... Бідна моя, Христя…— Наталка обняла мене за плечі. – У тебе є два варіанти. Перший, закохати його в себе. Щоб він не уявляв без тебе свого життя і тоді відповідно ця угода відійде на другий план, і Рома навряд чи вже кудись тебе відпустить.

– Ну, а який другий варіант? — уточнила я.

– Подасиш на розлучення. Придумуєш будь-яку причину і готуєш документи. Він, звичайно, буде впиратися, але ти відразу ж притиснеш його до стіни, сказавши, що знаєш про його договір. І відповідно відбереш половину його бізнесу. Але тут доведеться повозитися.

– Хіба я схожа на ту, яка може відхопити чужий бізнес? — обурююся я.

– Ти скоро будеш схожа на ту, яка залишиться з голою дупою, якщо не візьмешся за голову!

– Ідеї, звичайно, хороші, ось тільки, що ти вибереш? — поцікавилася Марина, стріляючи очима.

– Швидше спробую закохати його в себе, — винесла вердикт я.

– Мені здається, чи ти вже і сама встигла закохатися? — засміялася Наталка, подивившись на мене грайливим поглядом.

– Важко відповісти на твоє запитання. Але... Він справді гарний чоловік і поводиться зі мною теж непогано.

– Точно закохалася! — Марина ніжно посміхнулася і погладила мене по руці.

Весь вечір ми провели за жіночими розмовами, плітками та обговоренням свіжих новин. За таким приємним проведенням часу я не помітила, як на вулиці вже давно стемніло. І лише повідомлення від Роми, яке прийшло на мій телефон, змусило мене поглянути на час.

«Повернувся додому з роботи, а тебе немає. Повертайся швидше, без тебе тут зовсім порожньо»

Широко посміхаючись, закидаю сумку на плече і сідаю в таксі. Адже тепер мене чекають вдома не порожні стіни, а дорогий моєму серцю чоловік.