Раді Вас бачити!

Перед тим як відповісти на його питання та продовжити нашу бесіду, я вирішила перенести наше спілкування до іншого застосунку для зручності. А саме до Viber. Там можна без проблем перекладати повідомлення відразу, надсилати фото та на кінець спрацьовують сповіщення про отримані повідомлення. Він погодився на мою пропозицію і вже та ми продовжили наше знайомство.

— Привіт, моя гарненька подружко! — Отримала я перше повідомлення від Кріса, коли ми додали один одного до контактів у додатку. І таке привітання він надсилав мені кожного разу як ми починали наше щоденне спілкування. Звісно, мені як дівчині це було дуже приємно.

— А тепер щодо твоїх запитань до мене. Я маю сина десяти років. А мій день народження у березні 15.

— Твій день народження дуже легко запам'ятати. Близько до мого 10 березня!

— І справді. Яке співпадіння.

— Ти подорожувала вже десь і якими країнами?

— Дуже хотілося б. Але, на жаль, я не можу собі дозволити з моєю зарплатнею. Це лише тільки у моїх мріях.

— І які країни у твоїх думках та мріях?

— У мріях хочеться побачити увесь світ. Але з більш реального — це лише кілька країн Європи: Італія, Іспанія, Франція, Греція та велика мрія ще дитинства Діснейленд. Заздалегідь, вибач, якщо з текстом щось дивне. Бо я користуюся перекладачем з гугл додатку. Тому що мені самій важко будувати правильно речення.

— Нічого страшного. Я розумію. Хоч цей додаток і працює жахливо та трохи допомагає і виручав мене кілька разів у подорожах. Особливо в Україні.

— В яких містах України ти побував?

— Харків, Полтава, Київ, Львів, Луганськ.

— Я теж була у Харкові. Точніше навчалася там в університеті. А чому Луганськ? Що там цікавого чи особливого?

— З цього міста "мій наречений". Це дуже сумна та трагічна історія.

— Ти мене звісно вибач. Але одне для мене досі незнайоме слово мені переклало як НАРЕЧЕНИЙ. Це що значить? Ти гей? Чи складнощі перекладу? Я нічого не маю проти, так і буду з тобою спілкуватися. Мені просто цікаво.

— От лихо, ні! — і кілька регочучих смайликів, — Я не гей це сто відсотків. Мені подобаються дівчата. Це слово звучить для всіх гендерів однаково на нашій мові. Це була дівчина студентка. Ми зустрілися шість років тому назад під час відпустки у Панамі. Швидко знайшли спільну мову. Потім я відвідав її у Луганську, ми закохалися. Після цього я ще двічі був у її місті та ми заручилися. Відтак було вирішено оформляти документи для її переїзду до Канади. Але три роки назад, під час нападу Росії на Україну у її будинок влучила ракета і вона загинула.

— Вибач мене будь ласка, що повернула тебе назад до цих сумних спогадів знову.

— Все добре. Не вибачайся. Як би там не було, а ці спогади тепер зі мною на завжди.

Также не вимушено та цікаво наша бесіда продовжилася: 

 — Про що ти мрієш у житті? Є в тебе якісь мрії? — вирішила я перевести швидко тему для спілкування та продовжити дізнатися більше про Кріса.

 — Я мрію про подорожі в різні місця навколо світу разом з моєю дружиною. Відвідати романтичні пляжі та місця. Я чесно кажучи мрію про здорову та щасливу родину.

— О, це як я прямо. Як би це дивним не здавалося. Навіть коли я вперше була заміжня, то ніколи б не подумала, що колись дійде справа до розлучення в мене. Але я вибрала просто не ту людину. І мені в двічі сумно від того, що в дитини не має батька. А він весь час мене питає коли я вийду заміж знову і він матиме тата. Бо його біологічний батько не цікавиться ним зовсім.

— Я тільки хочу простого щасливого життя. Завжди хотів мати сина. Та насправді в житті все відбувається не так як ми плануємо собі. А чому ти розлучилися з колишнім чоловіком?

— Це не правильно поставлене запитання. Точніше було б запитати: — Навіщо ти взагалі з ним одружилася!?

— Ти така смішна! — зауважив Кріс і надіслав кілька регочучих смайликів. — А якщо чесно, ти б змогла переїхати до іншої країни, якби закохалася?

       Це запитання, чесно кажучи поставило мене у глухий кут. Не тому, що я була не готова покинути все і почати все спочатку. Ні, я завжди була легка на підйом і рада новим пригодам. Просто я була зневірена втому, що існує така людина заради якої я буду готова піти на все це.

— Якщо такий чоловік дійсно знайдеться, то все можливе. Щаслива родина завжди важливіша в житті за всі інші речі. Так мене виховали батьки. І вони дуже засмучені, що я не маю чоловіка та повноцінної сім'ї.

— Моя мама також весь час мене питає коли я одружуся. Я гадаю, що всі батьки однакові у всьому світі.

— Так, батьки завжди хочуть найкращого для нас. Я зараз сама вже мама і добре їх розумію.

— Як далеко від тебе живуть твої батьки?

— Ми живемо всі разом в одному будинку. А твої?

— Мої батьки розлучилися ще коли мені було 18 років. Мама живе не далеко від мене, а батько за містом з іншою дружиною. Ми майже з батьком не спілкуємося і бачимося дуже рідко, кілька разів на рік.

— Це сумно і не приємно. Я розумію тебе і твою маму.

— В тебе є якісь плани на літо?

— Цікаве питання під кінець літнього сезону. Чесно кажучи я нічого не планувала цього літа бо була зайнята зміною роботи. А взагалі, море до мене близько то ми іноді відпочиваємо там. Хоча сам пляж мені не подобається море. А щодо тебе?

— Літом я відпочиваю на природі в палатках, а так двічі на рік відпочиваю десь у тропіках в жарких країнах, бо взимку в нас дуже холодно і хочеться десь погрітися.

— Це круто коли можна змінити зиму на літо хоч і не на довго.

— Так. Тому я і працюю 7 днів на тиждень заради цього. А ти де і ким працюєш?

— Я банківський працівник. Мені це подобається і колектив у нас класний. А ти?

— Я працюю менеджером у нафтобурельній компанії, якщо коротко. Тримаю зв'язок з постачальниками та покупцями. А по вихідним маю іншу роботу у супермаркеті у м'ясному відділі.

— А чим ти займаєшся у вільний від роботи час?

— Граюся з моїми собаками, граю в ігри, теніс, велосипед, гольф, кемпінг, ресторани, зустрічі з друзями, рибалкою, кінотеатри, готую... коротше, намагаюся насолоджуватися життям на повну.

— Ти вмієш готувати?

— Я живу один, тому мушу. І для друзів своїх завжди готую.

— Клас. Мені дуже подобається коли чоловік вміє куховарити.

— А ти вмієш готувати?

— Звісно вмію.

— А вареники вмієш робити?

— Ні. Вони в мене не дуже апетитно виглядають. А тобі подобаються вареники?

— Так! Обожнюю їх.

— І ти вмієш їх готувати?

— Ні. Ми купуємо їх у спеціальному українському магазині. Точніше моя мама і сестри.

      Після цього повідомлення він надіслав мені кілька власних фото, — Це ми з родиною на відпочинку минулого Різдва, на Кубі.

      Я переглядала ті фото і милувалася чудовим пляжем та ще більш засмаглими від сонця м'язами Кріса на фоні тропічної краси. І на кожному фото ця його чарівна усмішка... Позаздрила трохи його майбутній дівчині. Бо вважала, що біля такого хлопця місце лише для дівчини з модельного агенства.

— Класно виглядаєш. Дякую, що поділився зі мною світлинами. Дуже приємно було побачити твою родину.

— Завжди будь ласка. Мені теж було дуже приємно дізнатися сьогодні про тебе більше.

— Яким би приємним не було наше з тобою спілкування але мені час відпочивати. Бо вже пізня година в Україні.

— Сподіваюся ми продовжимо завтра?

— Звісно продовжимо. Побачимося завтра.

— Солодких снів.