Спочатку:
На сторінку книги
Це була саме перерва на каву в робочий час, коли Кріс вирішив перевірити свою анкету на сайті. Спочатку перевірив вхідні повідомлення. Кілька повідомлень від дівчат з Росії, Білорусі та Румунії. З їх жахливими знаннями англійської мови чи то інтернет-перекладу він ще міг якось змиритися, але не з тим, що всі як одна писали про брак коштів на проживання, про те які вони бідні та нещасні. Таких “кандидаток” він завжди ігнорував, бо історій про таких аферисток в інтернеті на сайтах знайомств чи десь в соціальних мережах - було вже досить багато на той час.
Серед інших загальних сповіщеннях помітив, що хтось “вподобав” його фото профілю. Він відразу ж перейшов на профіль своєї “шанувальниці” і переглянув її кілька фото, що були додані до анкети. На фото була мила усміхнена дівчина, що відразу йому сподобалася і він знайшов її гарною та веселою. Тому вирішив відразу дізнатися більше інформації про неї з анкети. Коли він дійшов до розділу “країни проживання” і побачив “українка” - його радості не було меж. Це саме те що він шукав і заради чого зареєструвався на даному сайті знайомств — наречена українського походження. Навіть не вагаючись, Кріс вирішив написати їй повідомлення. Але тут його спіткала невдача. Налаштування даного сайту надавали таку опцію лише за умови сплати внеску у розмірі двісті американських доларів. Саме так заробляв український сайт знайомств на іноземцях, які бажали познайомитися з українськими дівчатами. Його це дуже засмутило адже сума не маленька і не відомо на скільки можна довіряти подібним сайтам, бо це був його перший досвід у подібних речах.
Кріс відклав телефон і повернувся до роботи, якої було не мало. Дзвінки з замовленнями надходили один за одним. Та між телефонними розмовами з постачальниками та замовниками, він подумки повертався до тієї дівчини з фото. Ніяк вона не йшла з його голови. Іноді він знову брав до рук телефон і переглядав ту анкету знову і знову, обмірковуючи свої подальші дії в даній ситуації.
Нарешті, цікавість та інтерес взяли верх. Він дістав свою картку та сплатив той “довбаний” внесок, щоб мати можливість писати повідомлення. Він вважав, що навіть якщо і не пощастить, то ці витрачені гроші ніщо у порівнянні з майбутніми думками про “колись втрачені можливості”.
Ранок для мене почався як завжди за останні кілька місяців. Підйом за будильником, збори на роботу та кава зі сніданком, яку вже встигли приготувати батьки, що прокидалися трохи раніше мене. Ні, я не була ледащою. Я просто була щасливою від того, що досі мала їх живих та здорових і вони дозволяли мені бути іноді їхньою маленькою дівчинкою. Після сніданку я збирала собі щось на обід, а у шкільний період готувала щось і для сина на перекус. У дощову чи вітряну погоду, нас завжди відвозив машиною мій батько. Моя робота була по дорозі до школи. Так само і з роботи забирав обов'язково коли йшов дощ. Але сьогодні була дуже чудова літня погода. Тому я увімкнула музику на телефоні, вдягла навушники та вирушила на улюблену роботу, де біля дверей вже чекали клієнти банку.
Після поживного обіду, ми завжди мали ще кілька часу, тому я знову вирішила зазирнути на сайт між нашими розмовами. Серед оповіщень про вподобані мої фото, було оповіщення про повідомлення. Я відразу ж почала з цього. Це куди цікавіше, коли тобі хтось пише, а ніж просто “відмітився” на твоїй сторінці як “відвідувач” чи “оглядач”.
Не дивлячись, хто автор цього повідомлення я відкрила його, щоб прочитати. Я так завжди роблю. Мене не зовсім цікавить зовнішність в людях, а чіпляє чим саме наповнена людина і чи буде мені цікаво з нею спілкуватися у подальшому. Це видно відразу як вона веде діалог, з перших строк. Уж в цьому в мене був достатній досвід.
Замість стандартних речень:
— Привіт! Як справи?
— Твої фото гарні!
Або: — Що саме ти тут шукаєш?”
Чи іноді навіть шаблонні запитання відразу з першого повідомленні про “кількість шлюбів, кількість дітей, зріст, розмір ноги, розмір грудей...” — це повідомлення було досить довгим. Я швидко пробіглася по ньому очами у пошуку знайомих слів для перекладу, щоб зрозуміти у чому суть змісту. Обмежена часом на роботі для подібних занять, я вирішила уважніше з концентруватися на цьому довгому тексті вдома. А ще дуже кортіло дізнатися про автора цього “твору”.
Після своєї праці та всіх хатніх справ, як завжди, лежала у своєму ліжку. Адже тут я проводила більшість свого часу поза роботою, сім'ї та всіх своїх справ. Дивилася фільми та серіали, читала книжки та проходила курси навчання, спілкувалася з друзями у соціальних мережах, почала писати книжки, розробляла та втілювала життя свої божевільні ідеї... загалом усе, що стосувалося мого особистого життя. Звісно, разом зі своїми улюбленими котами поруч. Бо я їх просто обожнюю.
Тож, коли настав мій особистий час у моєму особистому просторі, познайомитися ближче з моїм новим дописувачем, вдалася до послуг перекладача, щоб зрозуміти всю точність перекладу та не втратити жодної деталі, щоб не було непорозумінь у подальшому діалозі. Я швидко скопіювала повідомлення та перейшла до перекладеного вже тексту:
“Привіт гарна дівчина!
Побачив твої фото і ти мені
дуже сподобалася,
тому вирішив тобі написати
і запропонувати спілкування і дружбу.
Або в подальшому навіть і більше,
бо я маю серйозні наміри і шукаю собі дівчину.
Але хочу наголосити,
що я тут не для розваг.
Я не шукаю і не пропоную
нічого легковажного чи тимчасового.
А також не потерплю ніякої брехні
і хочу бути чесним.
Тому якщо ти не поділяєш
моїх думок чи шукаєш тут щось інше —
то просто проігноруй це повідомлення
і не відповідай мені,
щоб не марнувати час один одного.
Не розціни моє повідомлення грубим
але я хочу бути відвертим
та чесним від самого початку.
Тому сподіваюся, що ми порозуміємося
та знайдемо спільну мову,
бо я вірю в те, що ти не тільки гарна,
а ще й дуже цікава і ми зможемо
знайти спільну мову.”
Такий підхід мені дуже сподобався. Коли людина нічого від тебе не очікує, не тисне на тебе, не сипле кучу запитань з самого початку діалогу, — а чітко дала зрозуміти свої наміри, при тому наміри досить серйозні, запропонувала спілкування та дружбу і на перед вибачився, що потурбував. Наголосив, що він тут не для розваги і кілька разів відмітив у тексті, що не терпить брехні. Мене зачепило відразу це, бо я також поважаю відвертість у всьому. Не важливо це кохання чи просто дружні відносини, чи навіть відносини з колегами. І так само терпіти не можу брехні.
— Гарний початок, — подумала я, — Вже можна зачепитися за щось та продовжити.
