Раді Вас бачити!

Гейзел

День почався з сірого дощу, що монотонно барабанив по шибках. Вогкість проникала в кімнату, роблячи повітря важким і холодним. Сесілія прокинулася в поганому настрої. Її суглоби нили, м'язи були напруженими. Вона скаржилася на тупий, ниючий біль, який, здавалося, пронизував усе її тіло.

Я дала їй знеболювальне, але воно допомогло лише частково. Вона лежала у ліжку, закутавшись у ковдру, і її обличчя виражало страждання.

— Може, масаж допоможе? — запропонувала я.

Вона кивнула, її очі були заплющені.

— Будь ласка.

Я розігріла масажну олію з лавандою — її заспокійливий аромат завжди трохи полегшував її біль. Я попросила її перевернутися на живіт. Її тіло під моїми руками здавалося особливо крихким і напруженим сьогодні.

Я почала масаж зі спини, повільно розминаючи кожен м'яз, намагаючись зняти напругу. Мої рухи були обережними, але впевненими. Я відчувала, як поступово розслабляються її плечі, її шия.

Потім я перейшла до ніг. Її шкіра була прохолодною і вологою від вогкості в кімнаті. Я розігрівала її своїми руками, втираючи олію глибоко в м'язи. Я знала кожну вигнуту лінію її тіла, кожну родимку, кожен ледь помітний шрам. За місяці догляду її тіло стало для мене знайомим, майже рідним.

Сьогодні я масажувала її особливо довго, приділяючи увагу кожному болючому місцю. Я відчувала, як її дихання стає рівнішим, як зникає напруга з її обличчя.

Коли я дійшла до внутрішньої сторони стегон, мої руки мимоволі сповільнилися. Спогади про нашу останню інтимну процедуру були ще свіжі в моїй пам'яті. Я відчула легке тремтіння в пальцях.

І раптом вона зробила це. Ледь помітний, майже несвідомий рух. Її стегна ледь помітно подалися мені назустріч, розкриваючись, запрошуючи.

Я завмерла на мить. Дощ монотонно стукав по вікну, створюючи інтимну атмосферу в кімнаті. Серце моє шалено забилося. Я подивилася на її схилену голову, на розслаблену шию. Вона довіряла мені. Вона потребувала полегшення.

І я прийняла рішення.

Мої руки змінили рух. Масаж став більш інтимним, більш зосередженим. Я використовувала більше олії, мої пальці ковзали по її шкірі плавно і чуттєво. Я не оминала внутрішню поверхню стегон, затримуючись там довше, ніж потрібно було для звичайного масажу.

Я відчула, як її дихання знову почастішало, тіло злегка напружилося, а потім знову розслабилося, віддаючись моїм рукам.

Я відчувала її ледь помітні рухи, її тихі зітхання. І я продовжила. Мої пальці знайшли ту саму точку, про яку ми читали в книзі. Я торкнулася її легко, обережно.

Вона застогнала. Голосно. Відверто. Її стегна знову подалися вперед, її пальці впилися у простирадла.

Я змінила позицію, сівши біля її сідниць. Змастивши пальці олією, я обережно розвела її ноги й легкими, ніжними рухами ввійшла ззаду в лоно. Вона лежала на животі, її обличчя було заховане в подушку, але я бачила, як тремтять її плечі, як напружується спина.

Вона сама почала рухатися, ритмічно розтираючи свій клітор об простирадло, допомагаючи моїм пальцям. Її стогони ставали все голоснішими, все більш відчайдушними.

І ось настала кульмінація. Її тіло вигнулося, напружилося до межі, а потім її пройняла довга, судомна хвиля насолоди. Її крик потонув у подушці та шумі дощу за вікном.

Я прибрала руку. Її тіло здригалося від після оргазмових скорочень. Вона лежала нерухомо, важко дихаючи.

Через кілька хвилин вона тихо промовила, не піднімаючи голови:

— Мені здалося... мені здалося, вам все ж сподобалося робити мені приємно.

Я відчула, як мої щоки спалахнули. Я не знала, що відповісти. Я просто дивилася на її розслаблену спину, на краплі олії, що блищали на її шкірі, і мовчала. Дощ продовжував стукати по вікну, змиваючи всі слова, залишаючи лише тишу і важке повітря, насичене ароматом лаванди й чимось ще, невимовно інтимним.

Сесілія

Біль був нестерпним. Я відчувала, як кожна клітина мого тіла ниє і пульсує. Коли Гейзел запропонувала масаж, я майже не сподівалася на полегшення. Але її руки мали якусь магічну силу.

Спочатку вона масажувала спину, плечі, ноги. Її дотики були професійними, але в них відчувалася турбота. А потім... потім щось змінилося. Її руки стали більш уважними, більш чуттєвими. Коли вона торкнулася внутрішньої сторони моїх стегон, я не стрималася і ледь помітно подалась їй назустріч. Це був імпульс, несвідоме бажання отримати хоч трохи розради в цьому болю.

І вона зрозуміла. Я відчула це у зміні її рухів, у затримці її пальців. І потім... потім вона зробила те, про що я таємно мріяла. Вона торкнулася мене так, як того потребувало моє тіло.

Лежачи обличчям у подушку, я віддалася її рукам. Кожен її дотик був спалахом насолоди, який на мить відволікав від болю. Коли її пальці знайшли найчутливіше місце, я не стримала стогону. Я рухалася назустріч її рукам, шукаючи все більшої й більшої інтенсивності.

Оргазм був бурхливим, звільняючим. На мить біль відступив, залишивши лише приємну знемогу.

І тоді я промовила це. Те, що відчувала всім своїм єством. Мені справді здалося, що їй це сподобалося. У її рухах була якась нова впевненість, якась... насолода.

Вона нічого не відповіла. Але її мовчання не було холодним. Воно було... замисленим. І в цій тиші я почула надію. Надію на те, що цей дощовий день став початком чогось нового між нами. Чогось більшого, ніж просто медсестра і пацієнтка.