Раді Вас бачити!

Вирішила присвятити окремий шматочок до історії книги, бо її створення - то ще одна історія)

Як народилася ідея?

У моїй голові змішалися два образи: Арантіра, некроманта з п'ятих героїв меча та магії і Дракули з фільму Ван Хельсинг 2001 року. Хоча той фільм був вельми незвичний, особливо щодо можливості вампірів мати дітей, йому явно не вистачало колориту Румунії. Подій могли відбуватися у селі Англії чи Франції - ви б не помітили. Тому для своєї книги я шукала. Назви одягу, їжі, монет, міста... Усі дивні слова румунські, навіть імена (окрім Тадеуша, він поляк).

Отже, натхнення прийшло. За ним друга ідея: а якщо дівчина має на собі татуювання, яке зробила просто так, але у світі, куди вона потрапила, воно є магнітом для вампірів, мисливців, культистів та проблем? У цій версії вампір був одержимий пошуком пари (як Дракула у фільмі ідеєю нащадків), а знак-троянду сприймав як належність. Я просила джпт написати історію. Не на публіку, фанфік для мене, і він обісрався так, що аж страшно. Вилізли звідкілясь вампіри з вухами ельфів, то у них холодна шкіра, то граячі щоки... Тьху. Тоді я вирішила, що напишу щось пристойне, коли буде час.

Перша назва

Криваві троянди. Я і досі іноді так її називаю. Банально, нецікаво, але треба було якось документ воролд підписати. Пізніше, коли вже були персонажі, назви міста, таверни і т. д. можна було вигадати щось краще. Троянди лишилися (вони тут як клятий туман у Сайлент Гілл), проте тепер гармонічно вплелися у назву міста.

Перший жанр

Від самого початку жанр був еротичним. Ця робота мала б показати сексуальність жінки, не ту, де вона гуляє з натовпом мужиків, а ту, де не соромиться власної краси. Місцеві дивувалися: нащо жінці небезпечна бритва? Вона сміючись натякала, що голиться мало не частіше за чоловіків. Сава прямо казав: не йди за Вівіана, секс із ним - п'ять хвилин у темряві для зачаття дітей. Амза жорстко допитувалася про цноту, мало не вибиваючи з нареченої перевірку, Сава дізнавався по факту першого статевого акту, і казав щось типу "ок, буду мати на увазі". Були сцени спостереження одне за одним, більше питань про секс, задоволення, тіло. Але так сталося, що Віват оголосили конкурс на трилер, тому ці теми пішли, лишивши натяки. Мабуть, воно і на краще. Я можу написати один хороший секс, та коли у книзі йдуть одне за одним то так, то сяк, вже втрачаю майстерність.

Альтернативи

У першому сюжеті Барвіна виходила з лісу до таверни і замовляла там їжу. Платила сучасними грошима, далі в'язниця і зустріч з Вівіаном. У іншій версії захищала дівчину, до якої пристав п'яний у тій такі таверні. Але це було тупо, враховуючи, що спочатку вона пройшла через мертве місто, тут же бачить таверну, яка працює і така "піду поїм".

Вона була частиною загону мисливців. Бачила упиря у небі, тоді зустрічала Саву що питав, як їм сховатися від "того чудовиська". Також вона вбивала упирів, на що суверен не злився, і це його божевілля тільки більше лякало. Він від самого початку поводився так, наче вона його дружина, бо свято вірив у чистоту раси і знак культу, що провістив появу нареченої (в цілому, в оригінальній книзі Дракула до Міни так само підкатував).

Та я подумала, що давати їй кілка у руки якось занадто. Вона не чортів црушник, а звичайна лікарка. Тема "закриваємо очі на нежіноче діло" лишилася у роботі. Нащо повторюватися? Моргу досить.

У першому варіанті Барвіна вела до раненого Сави пацієнта, порушувала клятву Гіппократа і картала себе за це. Людина була легко хвора, та белькотіла щось про смерть, ну то Барвіна зіграла на "я лікарка, довірся" і вбила. Її звинуватили у смерті тої людини, але не тому, що знайшли тіло, а тому що вона місцева причина усіх бід, за плітками та домислами. І так, тут Сава сидів у склепі три дні. Він казав, що повернеться у замок і не прийде, поки не видужає повністю. На третій день вона приходила, ледь вирвавшись з-під варти, і сама просила забрати, бо вже втомилася бути злом для людей.

Тадеуш - кращій варіант. По-перше, він не епізод, він - персонаж з яким ви провели купу часу. По-друге, чимось схожий на Барвіну. Це та її частина, яка хотіла б, аби не було вибору, щоб усі жили в мирі (Вівіан буде батьком, а ти - мамою) і піклувалися про нього, слабкого дитятка. Він навіть помер через те, що делегував свої пробелми Барвіні, типу іди розбирайся. 

Була сцена з народженням доньки, від якої Барвіна мало не збожеволіла.(Дорече, Сава назвав її на честь сестри). Не через біль, а через страх перед тим, що народилося. Власне, Вівіан полюввав на це дитя, і тоді вона вже кинулася на нього, хоча до того трималася осторонь.

Версія, де Барвіна добила те, що не витягнув Сава, краща. Зрештою, вона показала вампіру, що люди не віслюки, а варті вивчення вороги. Ні, він не перестав бути расистом, але хоча б став обачнішим у бійках з нижчою расою.

Містика довкола

Я не буду вигадувати, і скажу тільки те, що справді сталося. Назву Зеу Казут я вигадала, перебираючи румунські слова, випадково. За ідеєю настрій "не все так однозначно" мав йти тільки від Вівіана. Але у процессі саме місто стало таким, виправдавши себе. Час, відстань - цілком мірні, правда, добро, зло - щось абстрактне змішалися в одне "неоднозначно" для цілого шматочку землі. Я тепер навіть не певна, що не існувало такого міста бо... Існувати це теж не зовсім точне формулювання.

Вівіан - аб'юзер?

Під час прочитання книги може скластися враження, що Вівіан - прихований лиходій, як це зараз модно. Вдавав із себе хорошого хлопця, а насправді хотів отримати дружину, бо добровільно ніхто за нього не йшов. Деякі сцени я прописувала як газлайтинг, але ж він - не чоловік двадцять першого століття.

Вівіан щиро вірив, що жінка має призначення у домі, а її спроби піти працювати чи показати себе чоловіком - прагнення дитини випробувати терпіння дорослого. Він допомагав громадянам і будував місто (електрика, унітази, водогін, та у ті часи це було щось геть нове і не кожна квартира у Лондоні таке мала), щиро піклувався про Тадеуша, орден мисливців тримав як родину, що кардинально відрізняло його від предка Серафіма.

І все ж його небажання помічати думку Барвіни, її проблеми та потреби зіграли злий жарт. Він щиро вважав, що робить на благо, та це не стало виправданням його поведінки.

Доля книги

Конкурс вона не пройшла. Не було ніяких листів, тільки тихе оголошення переможця у блозі. Якісь цикади, знову щось підліткове чи що? Втім, мої книги не будуть жебракувати на дні сайтів з нульовими переглядами, вже ні. Цю озвучить ютюб канал. Її не прочитають мільйони, але ті, хто побачить, закохається з першого погляду.

Сподіваюся, вам також сподобалася ця мандрівка. Не буду розжовувати кожну тему твору, лишу це на ваш розсуд.

Єлізавєта Флоркінголд 07.05.26