Раді Вас бачити!

— Тадеуше, скажи нашим, хай патрулюють без мене. — Наказав Вівіан малому помічникові, а тоді повернувся до Барвіни. — Це було дуже безвідповідально з твого боку. Звісно, ти хотіла допомогти тій дівчині, але ж і про своє здоров’я забувати не слід.

Трунар провів її до маєтку, бо, як виявилося, усі сили пішли на… Якщо це можна назвати, сутичку з тим божевільним наркоманом. Дівчина сказала, таким людям місце у спеціальних закладах, та старий усе торочив про якихось вампірів. У будь-якому разі він попросив не розповідати мерові про напад, бо тоді почнуть перевіряти склеп, його самого можуть повести на допити. Звісно, нову улюбленицю пана така доля обійде, а от простому чолов’язі не відкараскатися. Барвіна зрозуміла його страхи, та й не один він боявся тих перевірок, тож вирішила змовчати. Якщо цей ненормальний ще раз сунеться до кладовища, що ж, їй ніколи не набридає влазити у бійки.

— Ти кожну ніч ходиш до лісу, полюєш на злочинців, і кажеш мені що ризик — це дурість? — Питає вона, щільніше кутаючись у ковдру. Навіть розпалений комин не рятує від ознобу.

— Хранителі Зеу Казута дають клятву, це наш обов’язок. Ми вмираємо, аби інші жили.

— Лікарі зачитують клятву Гіппократа, той самий сенс.

Вівіан робить один видих, насупивши брови, тоді знову заспокоюється, забираючи тарілку з вечерею у служниці.

— Давай не будемо про це. Найближчий тиждень — ніякої роботи. Відновлюйся. Я потурбуюся, аби церква провела проповідь щодо шкоди кровопускання, більше таких інцидентів не повториться.

Підклавши під спину цілительки подушку, мисливець допомагає їй поїсти, неспішно годуючи супом. Якщо і розізлився, то ненадовго. Було б доречно сказати, що ситуацію міг би виправити лікар — той, що допомагає живим, а не колупає мертвих, проте розкопувати таємниці міста не дуже хочеться. Він такий турботливий сьогодні, то нащо ж злити?