Спочатку:
На сторінку книги
— Стоп, — сказала Ярина, накривши долонею замовлення раніше, ніж Жан устиг передати його Аелінові. — А про оплату ми поговорити не забули?
Гном підняв на неї очі. Гхрир теж зупинив ручку, явно здивований тим, що в задачі існують якісь інші складові, крім просторових координат.
— Ми ж просто попросили допомогти, — пояснив Жан, уважніше придивляючись до неї.
— За бесплатно хай тобі куратор допоможе, — відрізала Ярина. — А тут люди рахуватимуть, переноситимуть вас, стежитимуть, щоб ти з бородою окремо не прибув. Скільки платите?
Жан глянув на брата. Жак ледь помітно кивнув і зручніше сперся на підвіконня. Обидва відразу пожвавішали: нарешті розмова перейшла на цілком зрозумілу їм мову.
— По золотому кожному, — розщедрився Жан, обводячи поглядом компанію.
Ярина прибрала долоню з паперів і повернулася до сходів.
— Пішли спати, — запропонувала вона Ільсі, підбираючи спідницю, щоб не наступити на поділ.
— По два, — наздогнав їх Жак, перш ніж вони встигли піднятися хоча б на сходинку.
Ільса зупинилася й повільно обернулася. На губах у неї з’явилася усмішка, яку Ярина досі бачила переважно тоді, коли віщунка збиралася сказати щось особливо незручне.
— Уже цікавіше. А яка сума договору? — поцікавилася вона, повертаючись до підвіконня.
— Комерційна таємниця, — майже одночасно відповіли брати.
Аелін підняв голову від замовлення, яке весь цей час лежало перед ним. Перевів погляд на Ільсу й почав пояснювати з тією спокійною готовністю, з якою зазвичай виправляв помилки в чужих розрахунках:
— Ринкова вартість білого мармуру такого сорту — від ста золотих за фургон. Тут зазначено десять фургонів. Окремо доставка — по п’ять золотих за кожен. Отже, мінімальна сума…
— По п’ять відсотків кожному, — сказала Ярина раніше, ніж він устиг договорити.
Жан подивився на Аеліна з коротким докором, потім повернувся до неї. Жак обережно витягнув замовлення з-під ельфової руки й склав навпіл.
— Ну не наглій, — запропонував старший Донгарт, але в голосі вже чулося щось майже схвальне. — По п’ять золотих.
— П’ять відсотків, — повторила Ярина, дивлячись йому просто в очі. — Кожному.
— Та трясця тобі, — Жан потер бороду, ховаючи усмішку. — Пів відсотка.
— Три, — відповіла вона, навіть не поворухнувшись.
Жак заперечно похитав головою й постукав складеним папером по підвіконню.
— Пів, — підтвердив він, підтримуючи брата.
Ярина зітхнула, поправила рукав і знову повернулася до сходів.
— Пішли спати, — сказала вона Ільсі. Цього разу віщунка піднялася разом із нею. Діоніс відштовхнувся від стіни й охоче рушив слідом, явно вважаючи цей напрямок переговорів найперспективнішим.
Гхрир подивився на них, потім на свою формулу й почав збирати аркуші. Аелін відклав ручку, очікуючи остаточного рішення.
— Жаку, ми без них формулу перенесення не вирахуємо, — прошепотів Жан, нахилившись до братового вуха.
— Я бачу, — так само тихо відгукнувся той, проводжаючи поглядом Ярину. Потім зітхнув і підвищив голос: — Добре. Один відсоток кожному.
Ярина зупинилася на сходинці й озирнулася.
— Від повної суми договору. Разом із доставкою, — уточнила вона. Жан кивнув, уже дістаючи чистий клаптик паперу.
— І покриєте штрафи за сьогоднішню ніч, — додала Ярина, спускаючись назад.
Жак завмер із простягнутою по ручку рукою. Кілька секунд він дивився на неї, потім перевів погляд на брата. Той скривився, щось швидко прикинув і неохоче махнув долонею.
— Добре, добре, — погодився Жак, забираючи ручку в Гхрира. — Але зберігаєте комерційну таємницю. Суми, умови, спосіб доставки — усе між нами.
— Записуй, — дозволила Ярина, стаючи біля підвіконня.
Донгарти схилилися над папером. Жан диктував, Жак писав, час від часу перепитуючи окремі формулювання. Ільса стежила через його плече, а Аелін після першого ж рядка нагадав указати всіх учасників домовленості, щоб слово «кожному» не допускало різних тлумачень. Гноми прийняли уточнення без заперечень.
Коли угода була готова, Жан підсунув її Ярині. Тепер він дивився на неї з відвертою цікавістю, і в цій цікавості вже не було нічого поблажливого.
— А в тебе гномів у роду, бува, не було? — поцікавився він, поки вона перечитувала написане.
Ярина перевірила пункт про штрафи й лише тоді підняла очі.
— Не знаю. Але бабуся б цей відсоток схвалила.
