Раді Вас бачити!

Мілена

У кабінеті повисла тиша після пропозиції короля. Він і так зробив для нас неймовірно багато, тому просити про ще одне бажання ніхто з нас не наважувався.

– Пані Мілено, я впевнений, що у Вас є заповітна мрія. Не соромтеся. Я виконаю будь-яке Ваше прохання, – звернувся до мене король.

Звісно, у мене було таке бажання… Усе життя саме воно підтримувало в мені жагу до життя та не давало здатися в найтемніші часи.

– Добре. Я хочу знайти свою родину… – все ж озвучила я свою мрію. – Я наймала дізнавачів, але вони нікого не знайшли. Можливо, серед Ваших підлеглих знайдеться більш професійна людина? Я не вірю, що в світі не залишилося нікого з моїх рідних. Моя магічна сила підказує мені, що мої батьки не були звичайними людьми.

– Це дуже гідне бажання! Завтра я відправлю до вас свого найкращого дізнавача. Розкажіть йому все, що знаєте, – відповів король та перевів погляд на Еріка. – А Ви, пане Холдер, чого забажаєте?

– Ваша Величносте, мені нічого не потрібно. Усе, про що я мріяв, у мене вже є. І Ви вже достатньо зробили для мене та мого імені, – відповів Ерік, тепло усміхнувшись.

– Мені також нічого не потрібно, Ваша Величносте. Дякую за все, – впевнено додав Дерек.

– У мене також немає бажань. Раніше я мріяла лише про дах над головою, і Ви дали мені місце, де я зможу жити після навчання, – тихо промовила Елоїза.

– Ви мене дивуєте, – щиро усміхнувся король. – Я справді у вас не помилився. Добре, зробимо так: моя пропозиція не має терміну дії. Якщо в майбутньому вам знадобиться будь-яка послуга від короля – я залюбки її виконаю.

Ми всі шанобливо схилили перед ним голови. Це справді був той правитель, якого потребувало наше королівство. За такою людиною підуть усі.

– Вже світає, панове. Треба закінчувати цей важкий день. У нас залишилося лише одне… – король підвівся з крісла та підійшов до змарнілого Сайласа.

Той увесь цей час стояв нерухомо в нашій з Еріком кризі під дією закляття. Навіть не уявляю, наскільки це виснажливо фізично. Але мені зовсім не було його шкода. Він скалічив сотні життів, тож мусив заплатити за це своїм власним.

– Хамінгу, чи будуть у тебе останні слова? Можливо, хочеш покаятися? – запитав король. Королівський маг клацнув пальцями, і Сайлас знову зміг ворушити губами.

– Будьте ви всі прокляті! – люто прошипів Хамінг королю в обличчя, дивлячись на нього з-під лоба.

– Ну, як знаєш, – розчаровано зітхнув король. – Дівчатка, заплющте очі.

Він звернувся до нас з Елоїзою. Ми слухняно заховали обличчя на грудях наших чоловіків. Почувся різкий металевий дзвін меча та свист повітря, після якого щось важке впало і покотилося підлогою. Добре, що я цього не бачила, інакше б мене знудило на очах у всіх. Ерік міцніше притис мене до себе, заспокійливо погладжуючи по спині, і прошепотів на вухо:

– Усе скінчилося… Ми перемогли, кохана!